Зарубіжний досвід демонструє, що найбільш раціональним засобом протипожежного захисту є організація добровільної пожежної охорони (ДПО). Так у більшості країн світу ДПО організована на принципах певного стимулювання. Робота в ДПО стимулюється пільгами, погодинною оплатою праці та іншими заохоченнями за виконання поставлених завдань.

Під час вивчення досвіду добровільних пожежних служб ряду передових країн світу необхідно звертати увагу на адміністративний і політичний устрій тієї чи іншої європейської країни. Різний устрій країн позначається  на побудові пожежних служб та їх завданнях. Відомості про пожежні служби країн Європи отримані з публікацій на пожежну тематику у виданнях європейських країн та інтернет ресурсів.

Завданнями пожежної служби Французької Республіки є запобіжні та захисні заходи проти пожеж, нещасних випадків, катастроф. У взаємодії з іншими службами пожежники також виконують рятування людей, захист життя, майна.

У Франції з 248 300 борців з вогнем, лише 52 700 – професіонали. Інші – добровольці.

У великих містах, на які доводиться найбільша кількість надзвичайних ситуацій, у тому числі пожеж, їх ліквідацією займаються професіонали. У Парижі та Марселі функція гасіння пожеж покладена на воєнізовані формування, що перебувають у підпорядкуванні префектури. В той же час, у провінції основна «ударна сила» – добровольці. Місцеві пожежники, крім гасіння пожеж, виконують функції рятувальників: надають допомогу при ДТП, опіках, отруєннях, охорони навколишнього середовища тощо. Здоров’я кандидата та його придатність перевіряє спеціальна медична комісія, він не повинен мати судимості, тільки після складання іспиту з ним укладають контракт на п’ять років. Після цього добровольця включають у графік чергувань, що попередньо погоджують із його керівництвом за основним місцем роботи.

Пожежники-добровольці отримують винагороду у вигляді погодинної оплати праці, яка відповідно до Закону від 3 травня 1996 року: не обкладається податком; не береться яким-небудь соціальними відрахуваннями; не підлягає передачі іншій особі; не підлягає зверненню стягнення; може поєднуватися з будь-якими іншими доходами і соціальними пільгами.

Гонорар пожежника-добровольця є матеріальною винагородою за надання оплачуваних послуг.

Пенсія ветерана добровільної пожежної охорони – достатньо непросте явище. Пенсія призначається пожежнику-добровольцю після його відходу зі служби лише в тому випадку, якщо пожежник провів на службі необхідну мінімальну кількість років – тобто в деякому роді представляє з себе компенсацію за виконання загальнокорисних робіт і вдячність за роки, проведені на службі. Відповідно до закону № 99-128 від 23 лютого 1999 року умови призначення пенсії були спрощені. Зміни торкнулися скасування обов’язкової умови щодо мінімального віку, необхідного для призначення пенсії пожежнику-добровольцю. Єдиним обов’язковою вимогою для призначення пенсії, на даний момент, є мінімальний стаж служби – 20 років. Вона, як і погодинна оплата праці: не обкладається податком; не береться яким-небудь соціальними відрахуваннями; не підлягає передачі іншій особі; не підлягає зверненню стягнення; може поєднуватися з будь-якими іншими доходами і соціальними пільгами.

Згідно зі Статтею № 3 Закону № 99-128 від 28 лютого 1999 року пенсії ветеранам добровільної пожежної охорони фінансуються за рахунок внесків органів місцевого самоврядування та публічних установ, що відповідають за діяльність добровільної пожежної охорони. Здійснення виплат проводиться Пожежно-рятувальним Департаментом на території, за яким пожежник-доброволець був закріплений і виконував свої обов’язки найбільш тривалий відрізок часу.

Добровольці мають право на відпустку в будь-яку пору року.

Починаючи з 2008 року, пожежникам-добровольцям за участь у рятувальних операціях встановлена наступна погодинна ставка винагороди: керівники підрозділів – 10,49 євро; командири відділень 7,5 євро; пожежники – 6,7 євро. Крім того, у Франції пожежникам-добровільним передбачена надбавка до основної пенсії: 20 років стажу – 450 євро на рік; 35 років і більше -1800 євро на рік.

Управління пожежною службою Греції здійснюється згідно з Актом № 1461 від 1930 року (з доповненнями). Боротьба з пожежами та пожежна профілактика відносяться до компетенції Міністерства юстиції. Керівництво пожежною службою здійснює Генеральний штаб, який знаходиться в м. Афіни.

Професійні пожежні частини укомплектовані пожежниками загальною чисельністю 9 300 чоловік. З 1994 року у невеликих муніципалітетах дозволено створювати добровільні пожежні бригади, чисельність яких на 2013 рік складала 1 986 добровольців.

Завданнями пожежної охорони Греції, є боротьба з пожежами, допомога під час автодорожніх пригод, допомога під час нещасних випадків, коли потрібні роботи, пов’язані з підйомом вантажів, допомога під час аварій з пожежонебезпечними матеріалами, допомога під час стихійного лиха та техногенних аварій, допомога під час повеней, здійснення технічної допомоги, проведення рятувальних операцій.

У Греції добровільна пожежна охорона отримала широке поширення після надзвичайної ситуації 2005 року, пов’язаної з виникненням великих лісових пожеж і продовжує ефективно взаємодіяти спільно з професійною пожежною охороною.

Добровільна пожежна охорона Греції створена на підставі національного закону Греції про Добровільної пожежної охорони, відповідно до якого розроблені закони про Добровільної пожежної охорони в провінціях Греції.

Пожежна охорона Греції поділяється на 2 види: державна і приватна, а також інтенсивно розвивається добровільна пожежна охорона.

Принцип змішаного комплектування в пожежних частинах визначений виходячи з оперативної обстановки (в період особливого протипожежного режиму) – тобто в пожежній частині добровольці доповнюють чергову зміну професійних пожежних і несуть з ними спільне чергування.

Пільги та соціальні гарантії ДПО Греції: оплата участі добровольців у спеціальних операціях; отримання зарплати за основним місцем роботи за час, проведений на оперативній роботі в ДПО; моральне стимулювання у вигляді нагород, відзнак, громадської подяки; безкоштовна видача обмундирування, харчування в період служби в підрозділах ДПО; надання відпусток в будь-який час; витрати на щорічні медичні обстеження.

Пільги та соціальні гарантії встановлюються органами місцевого самоврядування. В цілому через події в країні економічної кризи відбувається повсюдне скорочення соціальних пільг і гарантій для всіх видів пожежної охорони.

Вікова межа грецьких добровільних пожежних: 18 – 60 років, в залежності від результатів медичної комісії.

Рівень підготовки добровольців Греції знаходиться на рівні професійних пожежників. Для навчання, як для добровільних, так і для професійних пожежних Греції впроваджена 300 годинна програма підготовки. Якісний відбір здійснюється після медичного і спеціального тестування.

Добровольці проходять спеціальну підготовку, після чого здають іспити і тільки після цього з ними укладають контракт. Після навчання добровольця включають в графік чергувань, який попередньо погоджують з його керівництвом за основним місцем роботи. Графіки чергувань всіх добровольців (з урахуванням постійної, 20-хвилинної, часової готовності) викладаються в електронному вигляді для диспетчерських пунктів професійної пожежної охорони, Координаційного центру та громадської організації «Спай».

Розглянемо приклад добровільної пожежної охорони Італійської Республіки. Пожежна охорона Італії налічує 48 930 пожежних, з яких 20 060 – добровольці.

Національна асоціація добровільних пожежних Італії створена відповідно до Декрета Президента Італії «Про добровільну пожежну охорону» від 18 грудня 1972 року і є членом Всесвітньої Асоціації Добровільних пожежних. Добровільні пожежні підпорядковані Національному корпусу пожежників, який знаходиться у віданні Міністерства внутрішніх справ. Національний корпус пожежних має у своєму складі добровольців, головним чином, з числа професійних пожежних, що знаходяться на пенсії. При виході на пенсію пожежні за законом автоматично зараховуються в добровільний резерв. Загони добровільної пожежної охорони знаходяться в постійній бойовій готовності і повинні прибути до місця збору в середньому за 10 хвилин. Оповіщення про надзвичайну ситуацію проводиться по телефону або пейджеру операторами пожежних частин. На півночі і в південно-центральній частині Італії добровільні пожежні мають таку ж уніформу, транспортні засоби та обладнання, як і постійні співробітники. Асоціація добровільних пожежних забезпечує своїх співробітників спеціальним обладнанням, технікою, уніформою; здійснює страхування, професійну підготовку, ремонт транспортних засобів тощо.

На території Італії функціонують близько 300 загонів добровольців, які є основним резервом Національного корпусу пожежників. У Статуті Національної Асоціації добровільних пожежних вказані такі основні завдання добровільної пожежної охорони: сприяння Національному корпусу пожежників у ліквідації надзвичайних ситуацій по всій Італії; здійснення протипожежної профілактики; сприяння у навчанні громадян, проведенні досліджень, здійснення заходів щодо поліпшення умов служби в добровольчих загонах, взаємодія з адміністрацією; організація та проведення урочистих заходів, культурно-дозвільної роботи; проведення заходів щодо забезпечення соціальних прав особового складу; організація роботи громадських об’єднань; підвищення рівня суспільної самосвідомості та авторитету пожежної служби; організація профорієнтаційної роботи з освітніми установами; організація системи взаємодопомоги між добровольцями; взаємодія з відповідними компетентними органами з питань потреб і потреб служби; виконання будь-яких інших дій, які можуть полегшити або посприяти досягненню цілей асоціації.

Для вступу до лав добровільної пожежної охорони національної корпусу пожежних необхідно подати заяву до управління пожежної охорони району та пройти медичну комісію.

До лав добровільних пожежних не приймаються особи, дезертирували зі служби в армії або ухиляються від служби в збройних силах. Заборонено суміщення служби в добровільній пожежній охороні зі службою чи роботою в державній пожежній охороні, поліції, збройних силах, в компаніях, чий бізнес пов’язаний з виробництвом пожежного обладнання та техніки.

Після подачі заяви кандидатом на вступ у добровільну пожежну охорону та проходження комісії всі документи направляються до Головного управління протипожежної служби Міністерства внутрішніх справ для узгодження. Прийнятий на службу доброволець проходить курс навчання в кількості 120 годин, здає випускний іспит і може бути допущений до виконання функціональних обов’язків.

Місцева адміністрація надає площі та будівлі для дислокації загонів. Витрати з електропостачання, опалення, водопостачання, на телефонний зв’язок покладені на муніципальні бюджети.

Міністерство внутрішніх справ забезпечує поставку, технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів та обладнання, необхідних для проведення рятувальних операцій; оплату послуг з підготовки кадрів, навчання, страхування і пенсійні відрахування; засоби індивідуального захисту і засоби зв’язку.

У Фінляндській Республіці, територія якої 337 тис. км, кількість населення – 5 078 тис. чол., адміністративний поділ – 12 губерній, боротьба з пожежами та пожежна профілактика входять до компетенції Міністерства внутрішніх справ, а Міністерство охорони навколишнього середовища видає норми пожежної безпеки, що стосуються будівельних конструкцій та обладнання будівель.

На рівні губерній МВС та адміністрації губерній здійснюють нагляд за діяльністю пожежної та рятувальної служб. Відповідальними за гасіння та профілактику пожеж на місцевому рівні є муніципалітети.

Закон про пожежну і рятувальну службу прийнятий у 1975 році.

Усі 50 муніципалітетів мають професійну пожежну охорону. Загальна чисельність пожежної служби складає 19895 чоловік, в т.ч. 9511 професійних пожежників та 10384 добровольців.

Завданнями пожежної служби Фінляндії є:

гасіння і профілактика пожеж;

проведення рятувальних операцій у разі нещасних випадків;

координація дій інших організацій, які допомагають рятувальній службі;

швидка медична допомога.

За даними із загальної кількості виїздів, яка становить близько 42000 на рік, приходиться:

– на пожежі у будівлях – 14,3%;

– інші пожежі – 21,6%;

– нещасні випадки – 39,6% (з них 13,5%) – транспортні пригоди);

– хибні виклики – 24,5%.

Витрати на утримання пожежної охорони і рятувальної служби становлять 218506,3 тис. доларів США.

Загальні витрати на пожежну і рятувальну службу (на федеральному та муніципальному рівні) становлять 332 фінські марки (43,03 долара США) на одного жителя країни за рік.

У Данії, що розташована на території 44,5 тис. км2, з кількістю населення 5 197 тис. чол., адміністративний поділ – 14 амтов, 2 особливі адміністративні одиниці, Фарерські острови та о. Гренландія.

Законом держави у 1992 р. передбачено, що боротьба з пожежами та пожежна профілактика належать до компетенції Міністерства внутрішніх справ. На місцях відповідальність за гасіння і профілактику пожеж несуть муніципалітети.

Завдання пожежної охорони Данії полягає у гасінні пожеж, ліквідації інцидентів з небезпечними матеріалами, а у м. Копенгагені це ще й швидка медична та рятувальна служби.

Витрати на утримання пожежної охорони становлять приблизно 554 млн. датських крон за рік, що на 1 жителя країни 108 датських крон (12 доларів США).

Кожна країна Європи по-своєму визначає завдання, які повинна вирішувати пожежна служба країни. Наприклад, гасіння пожеж складає лише 9,1% від загальної кількості виїздів пожежників в Австрії і до 36,5% – в Греції.

Загальним завданням для пожежних служб у всіх країнах Європи, в тому числі і в Україні, є боротьба з пожежами та попередження пожеж. Крім того, до основних завдань пожежної охорони відносяться, наприклад, в Україні – рятування людей, надання допомоги в ліквідації наслідків аварій, катастроф і стихійного лиха, у Бельгії завданням пожежної охорони є надання медичної допомоги, у Німеччині до завдань входять рятування тварин, у Греції – допомога у разі автодорожніх пригод.

У структурі пожежних служб Європи проявляються певні закономірності. Пожежні служби більшості країн Європи поділяються на державні, професійні та добровільні. В деяких країнах є ще такі види пожежних служб, як змішані. Державні пожежні служби формуються залежно від адміністративного поділу країн. Професійні пожежні служби формуються, як правило, на великих підприємствах, а добровільні пожежні служби створюються і функціонують відповідно до діючого законодавства кожної окремої країни.

 

Автори: Андрій Борисов, начальник науково-інформаційного відділу,

Тетяна  МУКШИНОВА, с.н.с., УКРНДІЦЗ /2017