Інтерв’ю з президентом Української Асоціації «Укрелектрокабель» Анатолієм Пушкарем

Асоціація спільно з державними та центральними органами влади може визначити правила гри, а також вибудувати систему оцінки відповідності, але якщо в державі немає ринкового нагляду, то безпека будь-якої продукції лишається під великим питанням.

 

НС+: В Україні, на ринку кабельної продукції, нараховується близько 60 фірм-виробників. В Асоціацію входять 15 підприємств. Чи свідчить це про те,
що решта фірм виробляють неякісну продукцію?

А.П.: Усі члени Асоціації декілька років тому підписали між собою декларацію якості, у якій визначені жорсткі умови стосовно якості продукції, що виробляється. Ця декларація, хоча прямо в тексті це не зазначено, але надає можливість у будь-якій час здійснити перевірку продукції на предмет її відповідності стандартам. Тобто будь-який член Асоціації може прийти до свого колеги з метою перевірки продукції. З одного боку — ти пускаєш конкурента до себе, з іншого — нам немає чого приховувати, тобто, як записано в Декларації, працюємо «у відкритий спосіб».  Ми всі працюємо за єдиним стандартом, і всі випускаємо якісну продукцію.

Так, на ринку існує близько 60-ти фірм-виробників, але всього 15 фірм є членами Асоціації, які покривають 80% ринку всієї продукції, що виробляється в Україні. Тобто до Асоціації входять найбільші виробники ринку кабельної продукції. Є також нові, так звані молоді підприємства,  проте, незважаючи на це, вони швидко розвиваються й інвестують у свій розвиток.

Нині ми ведемо переговори ще з трьома виробниками кабельної продукції, зокрема: Запорізьким заводом кольорових металів, Львівським підприємством  ТОВ «Гал-Кат» і Дніпровським підприємством ТОВ «НПО Завод «Приват-кабель».

Своєю чергою, мав місце випадок, коли фірма вийшла з Асоціації через невідповідність нашим вимогам до якості.

 

НС+: Третє місце серед причин, що призводять до виникнення пожеж в Україні, посідають замикання неякісної кабельно-провідникової продукції. Минулого року в ЗМІ активно обговорювалась інформація щодо масового використання в нашій країні фальсифікованої кабельно-провідникової продукції. Анатолію Петровичу, як узагалі така продукція потрапляє на наші ринки та до споживачів?!

А.П.: Асоціація з усіма виробниками кабельної продукції веде перемовини. Ми запрошуємо їх на свої конференції, наради, заходи. До того ж ми готові ділитися з усіма власним досвідом, але водночас вимагаємо чесної гри на ринку.

З деякими фірмами (одна з них — ТОВ «Кепітал Девелопмент Трейдінг»),   які займалися підробкою продукції та були викриті, ми також вели переговори. Я особисто знайомився з керівниками цих фірм, запрошуючи їх до чесної
співпраці. Кожен із нас може помилятися, тож якраз наша Асоціація має на меті допомагати один одному. Але якщо просто нехтувати правилами бізнесу, ламати ринок, навмисно йти на кримінал, то за це має бути жорстоке покарання.

На жаль, нині діє мораторій на планові перевірки. Виявити фальсифікат неважко, але притягти до відповідальності стало набагато складніше.

Однак відома турецька фірма Hastel Kablo сама надала нам інформацію (з інформуванням турецького посольства в Україні)  про відсутність упродовж декількох років постачання продукції на територію України. Але українська фірма-розповсюджувач, з якою у Hastel Kablo була підписана відповідна угода,  підробляла кабельну продукцію протягом усіх цих років.  Фірма Hastel Kablo надала нам довіреність для захисту її інтересів у розслідувані цієї жахливої афери, від імені якої ми й звернулися до Прем’єр-міністра України, який узяв вирішення цього питання під особистий контроль. Ми перевірили зразки реалізованої продукції та встановили її невідповідність ні маркуванню, ні якості оригінала. Тож виявилося, що виробник продукції, який розташований під Києвом, мав маркування «під» турецького виробника, що збільшувало її вартість і попит покупців.

Наразі спільно з Мінекономіки України ми готуємо проект змін до Закону України «Про мораторій на держнагляд», ведемо переговори з Європейською бізнес-асоціацією, з якою наші інтереси збігаються.

 

НС+: При широкому асортименті вітчизняної продукції, вибір забудовників надто часто припадає на виробників-іноземців. Чи можуть українські виробники, так би мовити, на рівних конкурувати на ринку кабельної продукції?

А.П.: Декілька років тому Асоціація виступила ініціатором упровадження в Україні європейських стандартів у нашій сфері.

Ми працюємо за стандартом EN, який є найвищим. У будь-якої європейської країни є свої національні стандарти й стандарти їх підприємств. Об’єднавши національні стандарти провідних країн, були напрацьовані євростандарти EN.
А ми як смілива країна вирішили взяти на себе найвищу планку та прийняти ці стандарти в Україні, у нашому випадку — для виробництва кабельної продукції.

Якщо раніше ми охоплювали лише 80% номенклатури кабельної продукції ринку, то сьогодні політика наших виробників спрямована на освоєння нових видів продукції та імпортозаміщення. Наші заводи вже покривають до 95–96% наявної номенклатури.

Якщо ми раніше боролися з вітчизняним та фальсифікатом  східних країн, то тепер у нас з’явилась інша проблема. В Україну імпортується продукція з країн західної Європи, виробники яких виробляють і випробовують кабельну продукцію за своїми національними стандартами та стандартами своїх підприємств, які в нас не діють. Якщо ця продукція не пройшла випробування за українськими стандартами, вона заборонена до розповсюдження на митній території України. Та навіть після підписання Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції (Угода ACAA), можна буде завозити кабельну продукцію, яка має декларацію на основі протоколів тільки європейських стандартів, а не національних чи стандартів їх підприємств, у тому числі німецьких DIN. Інакше ми маємо знову фальсифікат, але тепер — європейський. Єдине відкрите питання — як ця продукція потрапляє до нашої країни?

Нещодавно підприємства нашої Асоціації брали участь у великому тендері по SOLAR кабелю, який виграла італійська фірма. Але коли за нашим проханням перевірили документацію, то виявилося, що вони працюють не за загальноприйнятим європейським стандартом, а за національним італійським. А цей стандарт нижчий за наш. І в цьому випадку ми не маємо права використовувати цю продукцію. Адже це є грубим порушенням багатьох служб, зокрема  проектних організацій, митних й інших служб.

 

НС+: Де під час вибору кабельної продукції можна ознайомитися з відповідними документами щодо її сертифікації — у магазині, на сайті Асоціації?..

А.П.: Згідно з вітчизняним законодавством, сертифікація кабельної продукції — не обов’язкова процедура, але обов’язковим є декларування відповідності згідно з Технічними регламентами. Декларація про відповідність — це головний документ, який дає зелене світло розповсюдженню кабельної продукції в Україні, і кожен, хто розповсюджує її в Україні відповідно до Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, зобов’язаний надавати її покупцю разом із протоколами випробовування, навіть з оригіналом підпису директора та мокрою печаткою.

Те саме стосується сертифікатів — покупець має право зажадати від розповсюджувача кабелю її оригінальну копію, видану сертифікаційним центром.

Ми проводимо конференції, учбові заходи для виробників, розповсюджувачів і споживачів із метою ознайомлення їх із прийнятими правилами й положеннями в нашій сфері. Але, на жаль,  є ті, хто нас не чує та не хоче слухати, особливо торговельні фірми та будівельники.

Хоча за статистикою ДСНС, кабель є  найнебезпечнішим із будівельних матеріалів із пожежної безпеки, він також небезпечний своїми газоподібними виділеннями. Так, під час використання кабелю із заниженим перетином відбувається його нагрівання. Кабель перегрівається й нагріває свою ізоляцію та оболонку. Під час використання неякісних і хімічних матеріалів не за призначенням можуть виділятися хлор та інші шкідливі речовини. При цьому пожежа може й не виникнути, але є хімічна дія на людину, від якої можна й не прокинутися у своїй квартирі чи втратити свідомість будь де. Тому, беручи до уваги вказане вище, під час купівлі того чи іншого кабелю ви маєте право вимагати декларацію відповідності з оригінальними підписами директора та мокрою печаткою виробника, а також протоколи випробування.

До того ж варто попередити будівельників та інших покупців кабельної продукції, які комплектують свої об’єкти й вироби від громадського до військового  призначення. Оскільки на них покладено обов’язок якісного кінцевого виготовлення у своїх сферах, вони зобов’язані відповідально підходити до комплектації кабельною продукцією. За потреби ми готові  допомагати.

 

НС+: Які стратегічні плани Асоціації на майбутнє?

А.П.: Завдань багато, але головне — зробити український ринок кабельної продукції якісним та прозорим. Інші важливі питання — розширення географії експорту, додаткове освоєння американських стандартів, що надасть змогу експортувати в країни, де американські стандарти приорітетніші за європейські. Ми ініціюємо питання та звертаємося з проханням до Мінекономіки про укладання договору та придбання цих стандартів. Це надасть нам можливість виходу на нові світові ринки.

Кабельне виробництво в Україні дуже швидко розвивається. За останній рік обсяги експорту зросли на 800%, ми неабияк розширили географію ближнього та дальнього зарубіжжя. І, як ви розумієте, доля експорту-імпорту з ринком Росії надто сильно змінилася — вона знизилася із 30% до1–2%. Це також частина стратегії після окупації Криму.

Крім того, за регламентом ЄС № 305, кабельна продукція тепер стає, крім електротехнічної, ще й будівельною. Це надасть нам можливість спільно з будівельними компаніями, виробниками іншої будівельної продукції виходити на зарубіжні ринки, розширювати географію, отримувати чималі замовлення.

Нещодавно я був учасником робочої групи з розробки зовнішньоекономічної стратегії України. Я як виробник кабельної продукції вніс свої пропозиції та обґрунтування стосовно пріоритетності будівельної сфери в цій стратегії. Мої пропозиції були прийняті колегами й депутатами. У результаті — будівельну галузь у Програмі поставили пріоритетною в зовнішньоекономічній стратегії. А це надасть галузі додаткові пільгові умови з кредитування та державні гарантії на участь у міжнародних тендерах. Україна має велетенський історичний та професійний досвід, але за відсутності державної підтримки галузь не мала захисту та розвитку з експорту. Зараз завдання стало простішим — ми, кабельники та будівельники, тепер разом маємо можливість, застосувавши наш досвід, із залученням інвесторів, отримати вигідні для країни об’єкти. Будівництво — це один із найбільших ринків економіки. Отримуючи крупні замовлення, ми зможемо вигравати великі тендери на будівництво електростанцій, доріг, промислових й інших об’єктів. Тобто йдеться про мільярдні суми, яких не вистачає Україні.

Потенціал Асоціації великий та серйозний. Ми тісно співпрацюємо з державою. А головне — ми навчилися слухати один одного, щоб бути корисною Україні.

 

НС+: Я бачу, Асоціація веде реальну роботу над підвищенням конкурентної можливості вітчизняної продукції за кордоном та роботу по боротьбі за якість в Україні. Але чи можете Ви навести приклади участі інших організацій у такому необхідному та нелегкому завданні.

А.П.: Так, звісно. По-перше, велику роботу проводять Національний орган стандартизації та Керівна рада спільно з Департаментом технічного регулювання Міністерства економічного розвитку та торгівлі України. По-друге, хочу привітати Державний центр сертифікації ДСНС України за їх заяву на сайті від
26 січня 2017 року та початок реальної роботи щодо підвищення рівня контролю під час проведення технічного нагляду за сертифікованою продукцією. Варто ще завважити про зусилля до початку роботи Держпродспоживслужби   та побажати їм запрацювати повною мірою, а ми допоможемо.

 

НС+: Як, на Вашу думку, треба діяти, аби побудувати ефективну систему роботи, яка буде безпечною для споживача?

А.П.: Будь-яку галузь, ринок, бізнес можна побудувати на трьох китах. Тож мовиться про…

  1. Правила гри. У нашій галузі це стандарти й технічні регламенти, у розробці яких повинні брати участь не чиновники, а учасники ринку — виробники, розповсюджувачі та споживачі. Зараз ми прагнемо це довести Мінрегіонбуду України. На електротехнічному ринку ми щодо цього зробили крок уперед — забезпечили себе стандартами, отримали закон про стандартизацію, закон про технічні регламенти й оцінку відповідності. Уперше було прописано в Законі та затверджено Положення про керівну раду національного органу стандартизації, до складу якої ввійшли незалежні експерти-практики, які планують роботу НОС, приймають і затверджують звіти НОС, висувають і затверджують керівництво НОС.
  2. Оцінка відповідності. У нас є НААУ, є випробувальні лабораторії, є органи сертифікації, але ця система безладно структурована, існує хаотично. Учасники ринку порушують правила, від чого потім страждає не лише ринок, але й кінцевий споживач.
  3. Ринковий нагляд. Він нині в Україні не існує взагалі. Ми можемо визначити правила гри, а також вибудувати систему оцінки відповідності, але якщо в державі немає ринкового нагляду, то безпека будь-якої продукції лишається під великим питанням.

Таким чином, поки ці три позиції в будь-якій сфері бізнесу не працюватимуть, ми з вами в українській Швейцарії не житимемо.