Надійне плече друга, взаємодопомога і виручка у будь-якій ситуації – така основа історії, що наприкінці травня сколихнула місто Дніпрорудне Запорізької області. Компанія підлітків вирішила відкрити купальний сезон, в результаті чого 15-річний Ігор Тімаков мало не потонув. Врятували хлопця його четверо друзів.
Подія сталася у с. Балки Василівського району Запорізької області. Дев’ятеро дітей віком 14-15-ти років вирішили пострибати з містка у магістральний канал Північно-Рогачинської зрошувальної системи. Про заборону купання тут діти знали, але це їх не зупинило. Як це часто буває у підлітків, ніхто не бачив у подібних розвагах ніякої небезпеки. Вони пірнали один за одним, гралися у воді та сміялися. Тепла погода, прохолодна вода та веселий настрій… Аж раптом черговий стрибок і хлопчик не винирнув! Діти почали пірнати у воду, шукаючи друга. Через декілька хвилин четверо підлітків Данило Долгих, Вадим Канцурак, Микита Клипа та Вадим Сухенко знайшли непритомного Ігоря у водоростях на дні каналу, глибина якого приблизно 2-2,5 метри. Хлопці витягли постраждалого з води та зрозуміли, що у нього навіть пульс відсутній. Одразу почали надавати першу долікарську допомогу. Дівчатка тим часом викликали швидку. Четверо друзів звільнили легені Ігоря від води і до приїзду медиків безперервно робили штучне дихання. Перед юнаками було бездиханне тіло товариша, але вони не здавалися, знали, що повинні повернути малого до життя. Хлопець прийшов до тями і знову знепритомнів. Так повторювалось кілька разів. Саме ці своєчасні, відчайдушні, наполегливі дії чотирьох юних рятівників зіграли вирішальну роль в цій історії. Ігоря таки вдалося врятувати!
Каретою швидкої хлопчика доставили до міської лікарні, але через вкрай тяжкий стан тієї ж ночі перевезли до Запорізької обласної клінічної дитячої лікарні. Тиждень хлопчик провів у стані коми. Тепер уже лікарі боролися за його життя. «Мені сказали, що у Дніпрорудненській лікарні Ігорю не можуть допомогти. Треба везти до Запоріжжя. Але він може померти в дорозі. Діагноз: утоплення, гіпоксія мозку. Взагалі, прогноз був жахливий – 5-10%, що дитина виживе», – як страшний сон згадує мама Ігоря Олена Тімакова. Проте, медики сказали одразу, якби друзі не почали негайно надавати першу допомогу, малого врятувати було б уже не можливо.
Допомагали усі знайомі та навіть незнайомі дніпрорудненці: збирали гроші на лікування, відвідували Ігоря, підтримували родичів. Така злагодженість та небайдужість людей мабуть таки зіграла свою роль в цій історії з хеппі-ендом. Доля усміхнулася родині Тімакових. Наразі хлопчик одужує. Попереду в Ігоря та його батьків довгий нелегкий шлях реабілітації. Але лікарі вже не лякають багатостраждальну родину. Навпаки, говорять, що Ігор навіть зможе повернутися у спорт. Адже юнак професійно займається футболом та настільним тенісом.
Коли Ігор був ще у лікарні, Олена Тімакова одразу звернулася до друзів сина зі словами величезної вдячності від усього материнського серця. Вона дякує й батькам хлопців за виховання юних героїв, чий вчинок можна вважати подвигом і прикладом для наслідування. Коли Ігор нарешті повернувся додому, тут його зустрічали усі його рятівники. Олена спекла величезний торт: «Мабуть, ми святкували його другий день народження, – усміхається жінка, а очі світяться щастям. – Я тепер постійно його обіймаю, ні в чому не можу відмовити, пригортаю до себе, як маленького, а він ніяковіє. Все-таки вже парубок», – сміється Олена.
Саме мама врятованого звернулася до дирекції школи, де навчаються хлопці, до прес-служби Головного управління ДСНС України у Запорізькій області з проханням нагородити юних рятівників. «Хоча, я не знаю, яких слів і нагород вистачить, аби виразити мої почуття до цих сміливих, рішучих юнаків. Вони врятували життя моєму синові! – з окликом та сльозами на очах говорить жінка, – Для мене вони справжні герої назавжди. Вони тепер всі – як мої рідні діти! І я хочу, аби про їхній вчинок дізналася вся країна».
Пишається своїми вихованцями й директор школи, випускниками якої є юні рятівники. Любов Принь більше 20-ти років життя віддала школі, вона боліє душею за кожного учня. «Тому ми приділяємо велику увагу саме питанням безпеки та надання першої допомоги. На уроках з основ безпеки життєдіяльності та основ медицини ми намагаємось якомога серйозніше пояснювати дітям, наскільки важливо бути обізнаними в питаннях безпеки та не залишатися байдужими до чужого лиха. Проте, варто пам’ятати, що успіх рятувальної операції базується на відповідних знаннях. В нестандартній життєвій ситуації хлопці не розгубилися і вчинили подвиг! Тепер я бачу, що педагогічний колектив нашої школи усе робить правильно, а усвідомлювати це надзвичайно приємно», – говорить Любов Семенівна.
А на початку липня для урочистого нагородження юних героїв запросили до себе у гості запорізькі рятувальники. У Головному управлінні ДСНС України у Запорізькій області Данило Долгих, Вадим Канцурак, Микита Клипа та Вадим Сухенко отримали Грамоти, цінні подарунки та сувеніри з символікою ДСНС. Почесні гості відвідали пожежну частину, де мали змогу поспілкуватися з професійними рятувальниками, приміряти бойовий одяг та роздивитися міць легендарних червоних велетнів. Хлопці із захопленням поринули у світ ДСНС і серйозно задумались про вибір майбутньої професії. «Ми вже й назву своїй рятувальній команді вигадали – «Великолепная четверка», – жартують хлопці. Вони зізнаються, що ця історія дуже їх зблизила. «Сподіваюсь, ми назавжди залишимось друзями», – підтримує врятований Ігор Тімаков.
Олександра Друян
