Буває, що через недостатню поінформованість населення про порядок дій у разі радіаційного зараження трапляються випадки отруєння при проведенні йодної профілактики
Йодна профілактика – це блокування щитоподібної залози людини або йодна блокада, що полягає у терміновому (невідкладному) введенні в організм препарату йодиду калію з метою запобігання або зменшення поглинання радіоактивних ізотопів йоду щитоподібною залозою у разі виникнення радіаційної аварії. За нестачі в організмі йоду відбувається заповнення радіоактивним ізотопом йоду. Максимально захисний ефект досягається, якщо препарати йоду вживаються до надходження в організм радіоактивного йоду або одночасно з ним (табл. 1). У разі вживання пізніше ефект йодної профілактики суттєво знижується.
Захисний ефект у результаті проведення йодної профілактики
|
Термін прийому стабільного йоду |
Зниження потенційної дози
опромінення щитовидної залози (фактор захисту, відсоток) |
| За 6 год до вдихання радіойоду | 100 |
| Під час вдихання | 90 |
| Через 2 год після разового надходження | 10 |
| Через 6 год після разового надходження | 2 |
У випадках радіаційного зараження приймаються препарати, що містять йод:
- йодистий калій (у пігулках)
- йод (водно-спиртовий розчин йоду)
Йодна профілактика
Йодна профілактика застосовується у разі, якщо очікувана поглинута доза опромінення щитоподібної залози від накопиченого в ній радіоактивного йоду (І 131) може перевищити 50 мГр для дітей або 200 мГр для дорослих (норми – від МОЗ України).
Якщо йодистого калію немає, а територія зазнала радіаційного зараження, можна крапнути пару крапель звичайного йоду 5% на склянку води або киселю, і випити.
Настоянка йоду може застосовуватися шляхом нанесення на шкіру в тих самих дозах, що й прийомом всередину. Настоянка йоду наноситься тампоном у вигляді смуг на передпліччі, гомілці. Цей спосіб захисту особливо прийнятний у дітей молодшого віку (до 5 років). Оповіщення та інформування населення про початок та завершення проведення йодної профілактики проводиться місцевими органами влади. Населенню роз’яснюється, де отримати, коли і як приймати препарати йодиду калію.
Йодна профілактика починається негайно за загрози радіаційного забруднення та проводиться шляхом прийому внутрішньо пігулок йодистого калію, а в разі його відсутності – водно-спиртового розчину йоду.
- Дорослим та дітям від 5 років – 1 пігулка по 0,125 г чи 20 крапель водно-спиртового розчину йоду за 1 прийом.
- Дітям від 2 до 5 років – по 1/2 пігулки чи 10 крапель водно-спиртового розчину йоду за прийом.
- Дітям до 2 років та дітям на штучному вигодовуванні – по 0,25 дози дорослих чи 5 крапель водно-спиртового розчину йоду за прийом.
- Вагітним жінкам – 1 пігулка по 0,125 г з одночасним прийомом 0,75 г (3 пігулки по 0,25 г) перхлорату калію.
- Новонароджені, що перебувають на грудному вигодовуванні, мають необхідну дозу препарату з молоком матері, яка отримала 0,125 г стабільного йоду.
Препарати стабільного йоду
В аптеках у вільному продажі доступні препарати стабільного йоду:
- Йодомарин 200 (дорослий);
- Йодомарин 100 (дитячий);
- Калія йодид 100 (вітчизняний);
- Калія йодид 200 (вітчизняний);
- Йод-актив плюс;
- Йодбаланс 100, 200;
- Йодофол;
- Мікройодид 100, 200.
Йодний дефіцит має значний вплив на всі залози внутрішньої секреції, які становлять ендокринну систему людини. Щитоподібна залоза є найважливішим елементом ендокринної системи, оскільки виробляє гормони, необхідні для реалізації фізіологічних функцій організму. Одним із гормонів, який вона продукує, є тироксин, що відповідає за діяльність основних функцій організму, тому будь-які функціональні гормональні порушення, а тим більше ендокринологічні захворювання, потребують особливо серйозного ставлення.
Профілактика йододефіциту
Профілактика йододефіциту може проводитися індивідуальними, груповими та масовими методами.
Для проведення індивідуальної профілактики йододефіцитних захворювань, згідно з рекомендаціями МОЗ України, застосовують препарати калію йодиду. Основними перевагами такого методу є точне дозування йоду відповідно до вікових та фізіологічних потреб. Препарати калію йодиду мають нейтральний смак, вміст йоду дає можливість приймати препарат 1 раз на добу.
Крім того, індивідуальна профілактика рекомендується жінкам за рік до планової вагітності, після важких інфекційних та соматичних захворювань, і включає вживання препаратів йодиду калію, морепродуктів, полівітамінів. Колективна профілактика проводиться у закладах охорони здоров’я, загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладах, інших організованих колективах, незалежно від їх підпорядкування, шляхом використання у раціонах харчування йодованої харчової солі, а також з використанням препаратів калію йодиду.
Для масової профілактики дефіциту йоду рекомендовано вживати йодовану харчову сіль. В останні роки змінено процес йодування солі шляхом застосування йодату калію замість йодиду, що дозволило продовжити термін зберігання йодованої солі та не змінювати якість страв, з якими вона вживається.
Необхідно враховувати, що під час зберігання солі вміст йоду в ній зменшується, а під час варіння йод частково вивітрюється, через це солити їжу необхідно в кінці варіння. Йодована сіль не впливає на смакові якості їжі, не викликає побічних явищ.
Споживання йодованої солі в кількості 5−6 грам на добу повністю забезпечує потребу організму в йоді, запобігаючи розвитку згаданих вище порушень ендокринної системи.
Сіль є стабільним та дешевим харчовим продуктом, на відміну від продуктів моря, та слугує ідеальним засобом постачання фізіологічних доз йоду в організм практично усього населення країни.
Масова йодна профілактика здійснюється також йодуванням води (що розфасовується), хліба, молока, додаванням йодидів у корм домашніх тварин, але розглядати їх як засіб постійної профілактики неможливо. Хліб, молочні страви, випічка, вода, олія вживаються кожною окремою людиною у різній кількості, що робить дозування йоду неконтрольованим.
Корисні продукти, що містять високі концентрації йоду: морські водорості, морська риба, морепродукти, риб’ячий жир.
Юрій Смоляр, НМЦ ЦЗ та БЖД Сумської області
