Чи знали ви, що птахи – найбільша за кількістю видів та чисельністю група хребетних тварин в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику?
За даними вчених, у зоні відчуження виявлено більше двохсот видів пернатих; доведено гніздування 178 видів; на зимівлю в Заповіднику залишається близько 19 видів птахів.
Представники пташиного світу дуже різняться між собою за місцем проживання, розміром, забарвленням оперення, способом гніздування, полювання та добування їжі.
Найбільшим птахом Заповідника є орлан-білохвіст – птах ряду Соколоподібних родини Яструбових. Розмах його крил сягає 2,5 м, а середня маса тіла – 7 кг.
Найменшим – золотомушка жовточуба. Це – один з найменших представників орнітофауни Європи. Маса його тіла – 5-7 г, довжина – орієнтовно 9 см.
Не тільки професіонали, а й орнітологи-любителі знають, що в різні пори року можна побачити різних пернатих. Бо птахи, образно кажучи, не сидять на одному місці: хтось мігрує, хтось залишається зимувати, а хтось просто пролітає повз.
На території Чорнобильського заповідника в різні сезони можна спостерігати за багатьма пташиними.
Взимку це, в першу чергу, орлани білохвості та зимуючі на маршрутах і в місцях підгодівлі птахи (в основному – горобцеподібні та дятли).
Ранньою весною результативними будуть спостереження за птахами на міграції (хижими, гусеподібніми, куликами, пастушками, мартинами, горобцеподібними), міграційними скупченнями пернатих на водоймах, за токуваннями тетерука, бекаса, вальдшнепа, сов, шлюбними іграми журавля сірого та токовими польотами хижаків.
Весна «багата» на галасливі гніздові колонії баклана великого, крячки, мартинів, чаплі сірої, токування дрімлюги, деркача, вальдшнепа.
Влітку спостереження ведуться, в основному, за молодими птахами, скупченнями пернатих у місцях природної годівлі (лелекачорний, сірий журавель, гуска сіра, кулик-сорока), полюваннями хижих птахів налуках.
Восени основні події в пташиному світі –передміграційні скупчення птахів (водоплавні, журавель сірий) та їх осіння міграція.
На фото орлан-білохвіст та золотомушка жовточуба.
Фото з відкритих джерел.
Підготовлено в рамках проекту «Розвиток екотуризму на територіях, що зазнали радіаційного забруднення – шлях до збереження біорізноманіття українського Полісся»
