Якщо ви прихильник активного відпочинку на природі, тоді похід рідним краєм саме для вас. Однак, якщо досвіду в цій справі небагато, то організація та проведення справжнього туристичного походу за участю таких самих початківців – завдання не з легких
ХОРОША ОРГАНІЗАЦІЯ – ЗАПОРУКА УСПІШНОГО ПОХОДУ
1. Вивчаємо маршрут
Перед тим як вирушити у похід варто ознайомитися з особливостями місцевості вашої майбутньої подорожі, в мережі Інтернет можна знайти і розроблені маршрути походів, і описи цікавих місць.
Обов’язково поцікавтеся прогнозом погоди на дні походу.
2. Не беремо важкого
Брати з собою у похід потрібно тільки те, що справді необхідне. Рюкзак має бути якомога легшим й важити не більше 15 кілограмів для чоловіків і ще менше – для жінок.
Від зручності вашого спорядження залежить ваша «працездатність», адже для тих, хто не звик до фізичних навантажень, важко буде долати щодня по 15–20 км (це максимум для початківців!) та ще нести на собі вагу.
3. Формуємо групу
Бажано, щоб туристична група була однорідною чи за інтересами, чи за віком, чи за світоглядом. Мінімальна кількість членів туристичної групи – 3–4 особи, максимальна – 15 осіб.
Перед походом потрібно визначитися з обов’язками. У групи обов’язково повинен бути керівник – найбільш досвідчений турист та людина, яка у разі потреби зможе надати першу медичну допомогу.
4. Попереджаємо близьких
Про ваш маршрут, місця зупинки (орієнтовні), термін повернення повинні знати люди, які зможуть в екстреній ситуації організувати ваш пошук і надання допомоги.
ОДЯГ І ВЗУТТЯ
Одяг підбирається за сезоном. Проте при цьому треба враховувати періоди переходу (людина впріває), зупинок, ночівлі, відпочинку (людина охолоджується). Час доби – ніч, день, ранок, вечір.
Для переходу одяг повинен бути просторим, щоб не перешкоджав рухам, при цьому захищав від вітру, опадів, але щоб у ньому не було парко. Шкарпеток завжди необхідно мати кілька пар, у тому числі й теплі. Під час переходу краще надягати шкарпетки з синтетики (махрові), оскільки бавовняні шкарпетки, коли намокають, сприяють появі мозолів і втрачають теплозахисні властивості.
Взуття. Вибір взуття залежить від пори року і маршруту. У будь-якому випадку воно повинне бути легким, зручним (розношеним), міцним і не промокати. Холодної пори року – теплим.
На сьогодні розроблено багато видів різного туристичного взуття, що має більшість необхідних характеристик.
Головний убір необхідний практично завжди. Захист від опадів, вітру, сонця, комах, забезпечується як окремим головним убором, так і у поєднанні з капюшоном верхнього одягу.
За умови яскравого сонця (степ, пустеля, сніг) необхідні сонцезахисні окуляри. Вони мають бути міцними і надійно триматися на обличчі.
Обов’язково візьміть із собою що-небудь яскраве, оранжеве або червоне, для подання сигналу або позначення вашого місцезнаходження в екстремальній ситуації. Це може бути бандана, хустка або просто шматок яскравої тканини, рюкзак яскравого забарвлення тощо.
НЕОБХІДНЕ СПОРЯДЖЕННЯ
Рюкзак. Для комфортного перенесення речей і запасів ретельно підженіть під себе рюкзак (розвантажувальний жилет, сумку-ягдташ). Ліпше, щоб він був сучасним, типу альпіністського, з поясом, що полегшує його носіння. Важливо, щоб відстань від поясу до верхньої точки кріплення лямок відповідала зросту туриста.
Коли всі речі упаковані, слід надіти рюкзак, щоб перевірити, чи зручно в ньому. Правильно укладений рюкзак повинен щільно прилягати до спини увігнутою стороною. Не рекомендується прикріплювати великі предмети ззовні рюкзака або знизу його. Проте іноді цього уникнути неможливо. У такому випадку ці предмети (намет, спальник, каремат) заздалегідь потрібно загорнути у водонепроникний матеріал і щільніше прив’язати до рюкзака.
Якщо ви йдете в похід групою людей, то вагу рюкзаків можна полегшити за рахунок виключення дублювання деяких речей загального користування.
Намет. Зазвичай, у наметах можна розмістити більшу кількість людей, ніж зазначено в анотаціях до них. В одномісному наметі, наприклад, помістяться двоє. Не дуже досвідченим туристам ліпше взяти з собою найпростіші намети типу «хатинки» – їх найлегше поставити. Якщо ж ви маєте більш «наворочені» намети, то попередньо варто потренуватися в їх встановлені. Також не забудьте взяти тенти для наметів або великі шматки поліетилену.
Казанки та посуд. Класичний туристичний набір складається з двох казанків (у меншому готують їжу, більший використовують для приготування чаю) та невеликої сковорідки. Є й такі казанки, кришку яких можна використовувати як сковорідку. Якщо ви збираєтесь у піший похід, то ліпше взяти із собою алюмінієві казанки – чавунні досить важкі. Бажано, щоб ваші чашка, ложка та миска були металевими.
Спальник і туристичний килимок. Найпростіший спальний мішок – це так звана ковдра. Він має прямокутну форму і схожий на згорнуту навпіл ковдру, знизу і збоку якої пришита застібка-«блискавка». У деяких «ковдрах» нижня частина довша за верхню і утворює підголовник. Зазвичай у таких спальниках використовується роз’ємна «блискавка», що дозволяє з’єднати два спальники між собою в спарку, в яку легко вміщається три людини.
Компас.
Ліхтарик або свічки.
Сокира.
Ніж (в ідеалі – 2 ножі, перший – універсальний ніж виживання (туристичний), другий – для господарських і побутових потреб).
Мотузка довжиною 10–20 метрів, можна взяти звичайну для білизни, котра підійде як для переправлення через річку, так і для сушіння білизни.
Сірники (бажано і спеціальні вітростійкі. Їх треба загорнути у водонепроникний пакет).
Сухий спирт.
Пакети для сміття обов’язково візьміть із собою.
Туалетний набір: рушничок, мило, зубні пасту та щітку, станок для гоління, туалетний папір. Оскільки все це добро доведеться нести вам, ліпше взяти із собою невеликі упаковки, а шампуні – в одноразових пакетиках.
Під час тривалого перебування в дорозі вам може знадобитися голка та нитки.
Варто взяти блокнот та ручку.
За нагоди запасіться сигнальними засобами – ракетницею із запасом зарядів, димовою шашкою. Бажано мати карту району, де ви збираєтеся пересуватися. Наявність GPS значно полегшить вам орієнтування, а наявність радіостанції – зв’язок із людьми. Зауважте, що мобільний зв’язок може бути відсутній.
ЗБИРАЄМО ДОРОЖНЮ АПТЕЧКУ
У ній повинні бути:
- пластир звичайний і бактерицидний;
- бинти звичайний, стерильний, еластичний;
- джгут; дезинфікуючі засоби (йод, перекис водню, брильянтовий зелений розчин спиртовий);
- допомога під час кишкових розладів (іммодіум та активоване вугілля);
- лікарські засоби від «власних» хвороб (тобто хронічних, якими ви хворієте, або станів, у яких можете перебувати);
- знеболюючі (які ви зазвичай приймаєте);
- жарознижуючі препарати (парацетамол, фервекс);
- протиалергійний препарат.
ХАРЧІ
Розраховувати, скільки харчів взяти з собою, варто з огляду на склад групи та ймовірну кількість приготувань гарячої їжі під час походу.
Особливість харчування під час походу полягає в тому, що на сніданок і вечерю готують гарячі страви, а обід – це лише перекус.
Не варто брати із собою продукти у скляній тарі, а також ті, що швидко псуються. Картоплю, зазвичай, у поході не варять, а використовують лише для приготування супів – надто вже важко її нести. Хліб можна купувати дорогою.
Різноманітні крупи, цукор, чай, сіль краще нести не у пакетах, що можуть порватися, а у пластикових коробочках.
РЕЖИМ І ДИСЦИПЛІНА
Щоб похід став джерелом зміцнення здоров’я і розвитку фізичних сил, кожен турист повинен суворо дотримуватися в похідних умовах правил поведінки і техніки безпеки.
Під час походу варто дотримуватися дисципліни та режиму:
підйом, приготування сніданку – 7:00–8:00;
привал на обід – 13:00;
зупинка, встановлення наметів, приготування вечері – 18:00.
Відповідальні. На переході має бути направляючий (в перших походах це буде інструктор) і замикаючий – найсильніший і найдосвідченіший учасник походу (який в разі необхідності може допомогти або просигналізувати вперед про необхідність зупинки).
Відстань між учасниками. Не розтягуйтеся більше, ніж на 100 м. А в тумані йдіть один за одним, бо загубитись – елементарно, знайти когось – майже неможливо, а звук погано поширюється в тумані (навіть якщо будете голосно кричати, вас можуть не почути). Найкраще поширюється звук високих частот. Тож можете спробувати голосно свистіти (якщо вмієте) або верещати.
У лісі слід пересуватися, витримуючи дистанцію близько 1,5 метра, щоб не вдарити того, хто йде за вами, відведеною гілкою. Щоб уникнути травм, на різноманітні природні перешкоди краще не ставати, а переступати чи обходити їх. Під час грози чи сильного дощу ліпше зупинятися.
Темп пересування. Оптимальна швидкість пересування туристів-початківців на рівній місцевості – у середньому 3,5 км/ год.
Ходіть рівним темпом, особливо на підйомі (кроки повинні бути дрібними, не поспішайте, відпочивайте лише на привалах, не зупиняючись під час переходу). Тоді серце працює в стабільному режимі. Якщо хтось відстає – заберіть у нього з рюкзаку частину вантажу. Усі члени групи мають рухатися в одному темпі.
Ніколи не бігайте і не стрибайте на крутих спусках – ваші коліна вам цього не пробачать. Ногу необхідно ставити не зовсім прямою, а трохи зогнутою для амортизації. Хрящові тканини (суглоби) відновлюються найгірше. Якщо заробите проблеми з колінами – це на все життя.
Спуски технічно складніші за підйоми
Вживання води. Радимо брати із собою на день не менше півтора літра води (залежно від потреб організму), щоб пити на привалах і перекусах (хтозна, куди вас занесе?). Пити на переходах (саме під час руху) категорично не рекомендується (це – надмірне навантаження на серце). Можна просто прополоскати рот, якщо пересохло в роті (якщо вам стане сили волі не ковтати воду). Зовсім не пити теж не можна (вода, що виходить у вигляді поту, забирається з крові, кров стає густішою, і серцю важче її качати; звідси погане кровопостачання). Найкраще пити через 2–3 хвилини після початку привалу по 2–3 ковтки. Не пийте багато навіть на привалах. Особливо перед підйомом.
Чим більше ви п’єте – тим більше вам хочеться пити
Поради мандрівникам
- Страхування необхідне на всіх небезпечних ділянках маршруту. Керівник групи приймає рішення щодо його організації, способу здійснення й порядку пересування туристів.
- Не варто планувати перехід групи за маршрутом у спеку. Перебуваючи на сонці, потрібно одягати панаму або кашкет, сонцезахисні окуляри.
- Якщо на шляху групи виникла пожежа, яку загасити самотужки неможливо, необхідно терміново відійти у безпечне місце і за можливості сповістити про побачене рятувальну службу чи поліцію.
- Влаштовувати табір варто біля води, але якщо є сумніви в її якості, перед вживанням слід кинути в неї кілька кристаликів перманганату калію (марганцівки).
- Зупинятися на ночівлю слід подалі від залізниці, автошляхів, електроліній, сумнівних дерев, населених пунктів – завжди можуть знайтися допитливі місцеві мешканці, іноді не зовсім тверезі, яким закортить познайомитися з вами ближче.
- Розводити багаття слід не ближче, ніж за 5 метрів від наметів, попередньо обклавши його камінням. Згортаючи табір, обов’язково залийте вогнище водою. Дрібне сміття спаліть, консервні банки попередньо обпаліть на багатті, а потім закопайте.
- Якщо без алкоголю відпочинку на природі дехто не уявляє, вживати його варто лише ввечері і в жодному разі – не зранку.
- Протягом усього походу слід суворо дотримувати санітарно-гігієнічних правил.
- З метою запобігання нещасним випадкам і захворюванням не рекомендується пересуватися під час грози, сильного вітру, хуртовини, в туман, за винятком екстремальних ситуацій.
- Необхідно суворо дотримуватися всіх вимог безпеки. Не слід пересуватися після дощу по камінню, осипами, стрімкими схилами. Круті схили, обривисті береги річок потрібно проходити з послабленими лямками на рюкзаках і страхувальними мотузками.
- Якщо температура повітря знизилася, слід більше рухатися, на привалах надягати теплі речі, пити гарячий чай, каву. У сиру погоду за можливості треба просушувати одяг, взуття, спальні мішки, рукавички, шкарпетки, намети.
- Щоб їжа не стала причиною отруєння, необхідно:
- молоко обов’язково кип’ятити;
- не вживати варені ковбаси, продукти, які втратили звичний вигляд, мають поганий колір і запах, консерви з банок, що здулися;
- питну воду, набрану з випадкових джерел, обов’язково кип’ятити!
13. Особливої турботи керівникам походів завдає купання, адже доводиться купатися в незнайомих водоймах, а це іноді пов’язано з небезпекою для життя, тому завжди дотримуйтеся таких правил:
- перевірте місце купання – воно має бути чистим, без корчів, ям, каменів;
- за можливості обмежте його кілками з натягнутою на них мотузкою;
- не слід купатися, якщо у вас погане самопочуття, ви втомились або перегрілися на сонці.
14. Щоб із вами не сталося, перше золоте правило – НЕ ПАНІКУВАТИ!
НМЦ ЦЗ та БЖД Вінницької області
