Для справжніх рятувальників не буває вихідних. Вони завжди на варті безпеки громадян. Так, начальник ДПРЧ-13 по охороні м. Енергодар ГУ ДСНС України у Запорізькій області майор служби цивільного захисту Олег Панасенко, відпочиваючи з друзями на пляжі біля озера, врятував людину. За словами очевидців, молодий чоловік у стані алкогольного сп’яніння купався в озері. Раптом він вирішив пірнути головою униз з укріплення, зробленого з автомобільних шин. Зважаючи на те, що глибина у тому місці близько 1 метра, цей необдуманий стрибок мало не коштував чоловікові життя. Він отримав серйозні травми, одразу наковтався води та втратив свідомість. Олег Панасенко відчув біду і першим помітив, що сталося. Він кинувся у воду і разом із другом постраждалого витяг його на берег. Почав надавати першу долікарську допомогу. Багаторічний досвід рятувальника зіграв вирішальну роль. Кілька секунд потому Олегові вдалося звільнити легені бідолашного від води і він почав дихати. Постраждалий стогнав від болю та не міг поворушити ногами. До приїзду швидкої Олег разом з іншими відпочиваючими продовжував надавати допомогу. Каретою швидкої врятованого госпіталізували до МСЧ-1 м. Енергодар. Медики виявили у 31-річного постраждалого мешканця Мелітополя переломи у шийному відділі хребта. Через тяжкий стан його транспортували до обласної клінічної лікарні у Запоріжжі. Тепер уже за його життя борються медики нейрохірургічного відділення.
А Олег Панасенко вчинив подвиг та пішов кататися на вейкборді. Саме це хобі й привело рятувальника на пляж того доленосного дня. Він, у свою чергу, радіє, що опинився, як то кажуть, у потрібному місці у потрібний час. «Професія зобов’язує бути холоднокровним. Декому це вдається. Але не мені», – ділиться почуттями Олег. Не зачерствіло серце рятувальника. Він дуже хотів допомогти! Не міг дозволити, аби людина померла на руках у професійного рятувальника. Адже для майора Панасенко – це не просто робота, це стиль життя…
Олег ріс активним хлопчиком, займався різними видами спорту. Тому ще з малку він був упевнений, що обере благородну професію, яка потребуватиме фізичних здібностей та моральних якостей. Він знав, що всі свої уміння та навички направить на допомогу людям. Вступивши до Черкаського інституту пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля МВС України він одразу відчув, що саме рятувальна справа і є його покликанням. На четвертому курсі перевівся на заочне відділення і пішов працювати пожежним 22-ДПЧ по охороні відокремленого підрозділу “Запорізька АЕС” Управління державної пожежної охорони УМВС України у Запорізькій області. У складі караулу неодноразово брав участь у ліквідації надзвичайних подій та порятунку людей. У 2002 році доля пов’язала вогнеборця з 26-СДПЧ м. Енергодар Управління державної пожежної охорони УМВС України в Запорізькій області. Тут він почав працювати інспектором. Частина стала для молодого рятувальника другим домом, а колектив – родиною. П’ять років потому він стає начальником частини, яку й досі очолює. Через реорганізацію служби вона перейменована у ДПРЧ-13 Головного управління ДСНС України у Запорізькій області.
Олег Панасенко любить своє місто Енергодар та відчуває себе завжди на варті безпеки громадян. Адже місто хоча й невелике, але небезпека тут чатує на кожному кроці. Окрім звичайно житлового сектору, ризик виникнення НС створює акваторія Каховського водосховища та лісопаркова зона. Якщо виникає непроста ситуація, майор Панасенко завжди виїжджає на місце події та особисто керує діями свого підрозділу. На Каховському водосховищі влітку й узимку чергує катер на повітряній подушці «МАРС-700», який здатен вчасно надати кваліфіковану допомогу як горе-купальникам, так і любителям зимової риболовлі. Кожного літа у пожежонебезпечний період виникають загоряння на території Іванівського лісництва. Так, уже цьогоріч Енергодарські рятувальники разом з лісниками та працівниками ЗАЕС загасили полум’я, що охопило 12 га лісу. «Важливо, що яка б не виникала надзвичайна ситуація, я завжди впевнений у силах особового складу частини, чисельність якого налічує 63 чоловіки», – пишається своїми людьми керівник Панасенко.
Колектив 13-ДПРЧ йде по життю разом. Співробітники дружать сім’ями, відзначають свята. Тут вже склалися свої традиції. Так, наприклад, під Новий рік хтось із частини обов’язково перевдягається Дідом Морозом та Снігуронькою, які вітають всіх дітей співробітників.
Олег Олександрович, як керівник, піклується про позитивний настрій в колективі. Для цього силами гарнізону створена зона відпочинку на території частини. У вільний від роботи час співробітники мають змогу поспілкуватися у неофіційній обстановці. «Злагодженість колективу відіграє велику роль в оперативності та результативності роботи. Завдяки хорошим взаємовідносинам поставлені задачі виконуються набагато швидше і краще», – розповідає рятувальник.
Панасенко все життя займається спортом і заохочує до здорового способу життя співробітників підпорядкованого йому підрозділу. На території частини є спортзал, де кожен бажаючий може підтримувати свою фізичну форму. Команда 13-ДПРЧ щороку бере участь у спортивних змаганнях між силовими структурами, в яких неодноразово виборювала призові місця. Енергодарська команда з пожежно-прикладного спорту вже кілька років поспіль на І місці в обласних змаганнях.
Олег Панасенко – щаслива людина. Він любить свою роботу, проте завжди із радістю повертається додому, де чекають найближчі люди. 11 років тому Олег одружився на чудовій дівчині Тетяні, яка повністю підтримує чоловіка в усьому та розділяє його відданість службі. У щасливого подружжя двоє дітей: 7-річний Данило уже ходить до школи, а от Поліна тільки-но з’явилася на світ у червні цього року. «Тетяна спокійно сприймає мою роботу, – розповідає Олег, – хоча, я ж бачу, що іноді все-таки хвилюється. Найприємніше бачити гордість в її очах, коли вона дивиться на мене. Вона дійсно вірить, що я роблю добру справу, приношу користь суспільству».
Підтвердженням тому є й нагороди від міської влади, нагрудний знак «Кращий працівник міста», Подяка від губернатора області, багато Грамот та подяк служби. Проте найважливіше для рятувальника – це відчувати повагу і довіру громадян, чиї спокій та життя він оберігає.
Олександра Друян