Стаття присвячена одному зі способів збирання доказів в адміністративному процесі – огляду доказів за місцем їх знаходження. Ця процесуальна дія дуже рідко застосовується адміністративними судами під час розгляду справ. Водночас, на нашу думку, її застосування є ефективним засобом збирання доказів у справі, що забезпечує можливість швидкого та правильного її розгляду і вирішення. Особливо це стосується справ за позовами органів пожежного (техногенного) нагляду у справах про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Дослідження письмових та речових доказів проводиться, як правило, в приміщенні суду під час судового засідання. Якщо ці докази не можуть бути доставлені до суду, вони оглядаються за їх місцезнаходженням. Не можуть бути доставленими до суду, наприклад, нерухоме майно або пошкоджений транспортний засіб, які є речовими доказами, або спірна межа між сусідами тощо.
Як правило, у справах про застосування заходів реагування, підставою позову є порушення правил пожежної (техногенної) безпеки на підприємстві, окремому цеху, офісному центрі тощо. На обґрунтування позовних вимог вказується про недотримання відповідачем вимог пожежної безпеки, визначених нормативно-правовими актами, стандартами, нормами, правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій тощо.
Крім цього, про виявлені порушення на вказаних об’єктах можуть свідчити й інші докази: акти перевірки, показання свідків, скарги громадян, на підставі яких проводилась перевірка, інші письмові докази у справі.
Водночас можливі ситуації, коли відповідач заперечує факт виявлених порушень або стверджує, що вказані порушення не є небезпечними і, відповідно, не можуть слугувати підставою для застосування заходів у вигляді повної або часткової зупинки підприємства (окремого цеху). За таких обставин і доцільно проводити огляд доказів за місцем їх знаходження.
Клопітка справа
Зрозуміло, що огляд доказів за місцем їх знаходження є клопіткою справою. Суддя, секретар судового засідання, представники сторін мають виїхати, як правило, до іншого міста, витративши для цього багато часу на проїзд туди й назад, безпосередній огляд приміщень, цехів, а також складання відповідного протоколу.
На нашу думку, клопотати перед судом про огляд певного приміщення, підприємства, цеху за місцем їх розташування, доцільно лише тоді, коли відповідач заперечує факт наявності у нього порушень (або стверджує, що всі порушення вже усунуті). При чому, вказане клопотання можна заявляти як під час вирішення питання про застосування заходів реагування, так і під час вирішення питання про їх скасування судом.
Як правило, ухвала про огляд доказів за їх місцем знаходження постановляється в усній (протокольній) формі і заноситься до журналу судового засідання. Водночас суд має право постановити про це письмову ухвалу.
В ухвалі зазначається про доказ, який буде оглядатися, його місцезнаходження, час огляду та місце його початку. Ухвала оскарженню не підлягає.
Огляд доказів
Порядок проведення огляду доказів за місцем їх знаходження визначається ст. 147 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України). Згідно з вказаною нормою письмові та речові докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням. Про проведення огляду доказів на місці суд постановляє ухвалу.
Огляд доказів на місці проводиться судом із повідомленням осіб, які беруть участь у справі, а в разі необхідності – з викликом експертів, спеціалістів, перекладачів і свідків. Слід пам’ятати, що огляд доказів за їх місцем знаходження не є обов’язковою стадією судового розгляду адміністративної справи (наприклад, як судові дебати), і вона може бути проведена за наявності певних обставин за ініціативи суду або за клопотанням однієї зі сторін, про що судом виноситься відповідна ухвала.
Так, відповідно, по справі № 810/4115/16 суд мотивував необхідність проведення огляду доказів за місцем їх знаходження таким.
Представники позивача не надали суду відповіді на конкретно поставлені запитання щодо фактичного виконання вимог припису від 22.06.2016 № 22 та усунення виявлених порушень, як і не змогли пояснити сутність претензій контролюючого органу до відповідача щодо неналежного забезпечення ним умов праці, які є для працівників смертельно небезпечними або небезпечними, пов’язаними з ушкодженням здоров’я.
06.09.2017 суд, беручи до уваги важливість порушеного у заяві питання та усвідомлюючи ступінь відповідальності за прийняте рішення, а також ураховуючи неспроможність уповноважених представників позивача довести обрану у судовому засіданні позицію на підтримку поданої заяви, реалізував своє право, встановлене ч. 4, ст. 11 КАС України, ухваливши здійснити огляд речових доказів за місцем їх знаходженням, шляхом проведення окремої процесуальної дії, про що складено протокол від 07.09.2017 та здійснено відеофіксацію.
Особи, які беруть участь у справі, а в разі необхідності – експерти, спеціалісти, перекладачі і свідки, мають право знати про дату, час, місце проведення відповідного огляду. Суд в установленому законом порядку має повідомити їх про це. Проте їхня неявка не перешкоджає здійсненню такого огляду.
Огляд доказів за їх місцезнаходженням – це процесуальна дія, що спрямована на збирання доказів без застосування примусу, шляхом спостереження та відображення його результатів у відповідному протоколі
Завданням огляду може бути обстеження та вивчення приміщень, цехів, виробництв, виробленої продукції тощо. Наприклад, якщо охорона не допускає суд та учасників процесу для огляду підприємства, суд не має права проводити огляд. У такій ситуації інформація про це заноситься до протоколу, а суд, відповідно, приймає рішення без урахування такого речового доказу.
Огляд доказів за їх місцезнаходженням здійснюється судом за участю осіб, які беруть участь у справі. Під час проведення такого огляду особи, які беруть участь у справі, мають право давати свої пояснення щодо доказів, що оглядаються. Залучення до огляду письмових та речових доказів свідків, перекладачів, експертів, спеціалістів та проведення фотографування, звуко- і відеозапису здійснюється за клопотанням особи, яка бере участь у справі або у разі необхідності за ініціативи суду.
Так само відеозапис (або фотографування) може здійснювати будь-який учасник цієї процесуальної дії на звичайний телефон. Однак при цьому бажано зафіксувати у протоколі про здійснення відповідного відеозапису.
За необхідності під час огляду письмових чи речових доказів за їх місцезнаходженням суд може ставити запитання експерту, перекладачеві, свідкам, а також користуватися допомогою спеціаліста.
Відповідно до ч. 3, ст. 147 КАС України під час огляду доказів на місці складається протокол у порядку, встановленому ст. 45, 46 цього Кодексу.
Вказаний протокол має містити інформацію про хід огляду, а також зміст пояснень осіб, які беруть участь у справі, та показань експерта, перекладача, спеціаліста чи свідків щодо доказів, які досліджуються. Протокол підписується усіма учасниками огляду, до нього також додаються всі складені або звірені плани, креслення, копії документів, а також зроблені під час огляду фотознімки письмових та речових доказів, відеозаписи тощо, які є невід’ємною частиною цього протоколу. Про наявність цих додатків зазначається безпосередньо у тексті протоколу огляду.
Протокол огляду складає секретар або інший працівник суду.
Відповідно до ст. 461 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитися з протоколом окремої процесуальної дії і протягом трьох днів після підписання протоколу подавати свої письмові зауваження з приводу допущених у протоколі неточностей або неповноти змісту.
Суд розглядає зауваження щодо протоколу і в разі згоди із зауваженнями посвідчує їх правильність. Наприклад, щодо огляду певних приміщень, наявності засобів пожежогасіння.
У разі незгоди суду з поданими зауваженнями вони розглядаються в судовому засіданні судом, який ухвалив рішення, з повідомленням осіб, які брали участь у справі, про час і місце проведення судового засідання. Розглянувши зауваження, суд постановляє ухвалу, якою посвідчує правильність зауважень або відхиляє їх.
Зауваження до протоколу приєднуються до матеріалів справи.
Віталій ЩАВІНСЬКИЙ,
заступник голови Київського окружного адміністративного суду,
канд. юрид. наук
