У сучасному світі без автомобіля дуже складно, тому практично кожний третій громадянин України має власне авто. Проте кількість машин, що постійно збільшується, потребує й розширення сфери їх обслуговування
Зараз автомийниці можна зустріти практично на кожному кроці, але власники автомийниць, роблячи свій малий бізнес, не замислюються над тим, що це може завдавати шкоди довкіллю. Вони, як правило, ігнорують правила ведення бізнесу й обов’язки власників підприємств у сфері охорони довкілля, виконання яких від них вимагається державою. Саме це стає причиною забруднення навколишнього середовища стічними водами та веде до притягнення власників автомийниць до різних видів відповідальності.
Часто стічні води від автомийниць скидаються у річки та озера, наносячи їм непоправної шкоди, як от, наприклад, зі столичними водоймами, а особливо з Дніпром.
Так, відповідно до п. 9.6 «Правил охорони праці на автомобільному транспорті» стічні води від миття автомобілів перед злиттям у каналізаційну мережу повинні очищатися в місцевих очисних спорудах, а після їх очищення вміст завислих речовин і нафтопродуктів не повинен перевищувати встановлених норм. Тобто, відповідно до цієї норми, на суб’єктів господарювання покладається обов’язок обладнання автомийниць спеціальними очисними спорудами, які б дозволяли нейтралізувати вміст забруднюючих речовин. Той же обов’язок передбачається п. 21.1 ДБН В.2.5-64:2012 Внутрішній водопровід та каналізація. Крім того, про скид стічних вод у каналізаційну мережу має бути укладено договір про надання послуг каналізації.
Проте не завжди власники автомийниць дотримуються законодавства, намагаючись якимось чином його обійти. І виваються шкідливі та небезпечні стічні води до нашого Дніпра.
Стічна вода від миття машин містить багато забруднюючих речовин: миючі синтетичні засоби, нафтові залишки, солі, мастильні матеріали, бруд та пісок. Потрапляючи до водних об’єктів, вони є небезпечними для фауни та флори, а також забруднюють питну воду, яку ми споживаємо
«Широким і могутнім Дніпро, на жаль, залишився тільки в спогадах класиків. Його перегородили дамбами, убивши душу річки – її течію. Дніпра, як річки – немає, – говорить голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков. – Її поділили на водосховища, в яких рух води відбувається за бажанням чиновника, який відкриває чи закриває «заглушку» на дамбі. Мала проточність – одна з причин того, що з року в рік все яскравіше всіма кольорами веселки цвіте Дніпро. Але основна причина буйного цвітіння річки – це фосфати. Фактично всі миючі засоби містять фосфати. Саме вони сприяють бурхливому розвитку водоростей і водних рослин. А обміління Дніпра, а звідси й хороше прогрівання його води, ще більше сприяє цьому».
Як же фосфати потрапляють у річку? Багато які столичні автомийниці Києва скидають відходи свого виробництва в «зливньовки». Ця брудна вода, що насичена хімічними миючими засобами, оминаючи очисні споруди потрапляє в Дніпро.
У Києві 2726 автомийниць! І це лише офіційних… Хтось же з чиновників дає дозвіл на відкриття мийниць та має контролювати їх роботу?..
Як працює автомийниця
За документами багато мийниць столиці використовують замкнутий цикл водоциркуляції. За проектом будівництва під ними мають бути передбачені резервуари. У першому резервуарі використана брудна вода відстоюється (мул, який утворився, спеціалізовані машини мають вивозити на утилізацію). А в другій ємності вже відбувається доочищення відстояної води. Потім вона знову використовується в процесі миття машин.
Перевірити виконання всіх цих необхідних умов просто:
– по-перше, контролюючим структурам потрібно переконатися звідки забирається вода для робочого процесу на мийниці. Якщо вона потрапляє з водопроводу або свердловини, то, вочевидь, ніякого замкнутого циклу на автомийниці немає;
– по-друге, потрібно перевірити Журнал фіксації вивезення відстояного мулу. Якщо його немає, то це в черговий раз підтверджує, що мийниця зливає відпрацьовану брудну воду в «зливньовки» (в кращому випадку в каналізацію). Якщо навіть вода після миття машин скидається в каналізацію, то все одно фосфати безперешкодно потрапляють в Дніпро, оскільки очисні механізми їх «не бачать».
У підприємства на забирання й скидання води обов’язково повинен бути укладений договір із водоканалом. Такий само договір має бути на вивезення та утилізацію відходів виробництва.
Та на цьому «подорож» фосфатів не закінчується… Забираючи питну воду, застарілі очисні споруди «не читають» формулу фосфатів, пропускаючи їх, і тому вони безперешкодно потрапляють до кранів наших квартир. Ми п’ємо воду, розбавлену відходами з автомийниць… Потрібно зауважити, що якщо в водоймах фосфати викликають цвітіння водоростей, то потрапляючи до людського організму, вони провокують онкологічні захворювання.
Написання слова «мийка», зокрема на позначення сервісного підприємства, що займається миттям автотранспорту, в українській мовній практиці – типова помилка, тиражована тисячами рекламних вивісок і використань у текстах уже впродовж багатьох років.
«Мийка» в українській мові – це предмет, який використовується для миття.
«Мийниця» або «мийна» – місце для миття, а «миття» – це, власне, процес, який відбувається у «мийниці» або «мийній».
На відміну від української, в російській мові термін «мойка» означає місце і процес миття.
«Буйним цвітом цвіте наш Дніпро…»
Саме так можна перефразувати відому пісню, дивлячись, на що перетворюється Дніпро.
Водорості гальмують тверді частинки, які несе вода і ті, накопичуючись, перетворюються на мілини. Вчені фіксують критичне обміління Дніпра. Сьогодні велика ріка Європи фрагментована.
Третій рік поспіль Асоціація рибалок України з низкою природоохоронних громадських організацій проводять Акцію «Пішки по Дніпру». Під час неї активісти демонструють катастрофічне обміління Дніпра. Сьогодні можна посеред річки стояти по коліна у воді.
Були проведені гідрозйомки, які в столичній акваторії Дніпра виявили 56 мілин. Якщо нічого з цим не робити, то через п’ять – вісім років вони перетворяться на острови. «Річки Дніпро з кожним роком стає все менше…» – констатує Олександр Чистяков.
Ось і виходить, що автомийниці зливаючи свої брудні води в «зливньовки», є однією з основних причин виникнення мілин на річці Дніпро.
Не тільки автомийниці
«Звичайно, незаконний видобуток піску теж вносить свою лепту у вбивство річки. Земснаряди за своєю суттю корисний винахід людини, покликаний дати друге життя замуленим озерам і обмілілим витокам річок. Проте, потрапивши в недобросовісні руки, вони починають розривати річку на шматки, змінюючи русло Дніпра, руйнуючи ландшафт дна і конфігурацію берега. Вимиті величезні ями на дні річки провокують зрушення ґрунту, яке може привести до непередбачуваних наслідків, – каже Олександр Чистяков. – Сьогодні земснаряди працюють не там, де це необхідно річці, а там, де є запаси піску, які потрібні «бізнесу».
Хто за що відповідає?
Якщо автомийниця функціонує без очисних споруд та безпосередньо скидає стічні води у водний об’єкт, чим при цьому забруднює його хімічними речовинами, що містяться в миючих засобах, мастильними матеріалами (забруднення і засмічення вод), то така діяльність карається за ч. 1 ст. 59 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП). Відповідно до названої статті за забруднення вод передбачається накладення штрафу на громадян у розмірі від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, якщо ж автомийниця введена в експлуатацію без споруд і пристроїв, що запобігають забрудненню і засміченню вод, за таке порушення передбачається адміністративна відповідальність (ч. 2 ст. 59 КУпАП) у формі штрафу на посадових осіб від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Скид стічних вод у водні об’єкти без дозволу на спеціальне водокористування тягне за собою адміністративну відповідальність за ст. 48 КУпАП, яка встановлює, що самовільне водокористування тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподаткованих мінімумів доходів громадян і на посадових осіб від п’яти до восьми неоподаткованих мінімумів доходів громадян
Складати протоколи, розглядати справи про названі адміністративні правопорушення, а також накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, тобто, представники Державної екологічної інспекції України та її територіальних органів.
У тому випадку, якщо забруднення водних об’єктів створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи для довкілля, така діяльність має наслідком притягнення до кримінальної відповідальності (ст. 242 Кримінального кодексу України). Зокрема, порушення правил охорони вод, якщо це спричинило забруднення поверхневих чи підземних вод і водоносних горизонтів, джерел питних, лікувальних вод або зміну їх природних властивостей, або виснаження водних джерел і створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи для довкілля, карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або обмеженням волі на той самий строк.
Ті самі діяння, якщо вони спричинили загибель або захворювання людей, масову загибель об’єктів тваринного і рослинного світу або інші тяжкі наслідки, караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Досудове розслідування злочинів за ст. 242 Кримінального кодексу України здійснюють слідчі органи Національної поліції.
Окрім адміністративної та кримінальної відповідальності, забруднення водних об’єктів, скид стічних вод без дозволу на викиди тягне за собою й цивільно-правову відповідальність. Тобто особа, яка винна у завданні збитків внаслідок порушення водного законодавства зобов’язана відшкодувати спричинену шкоду. Ця шкода розраховується державними інспекторами з охорони довкілля територіальних органів Державної екологічної інспекції відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389.
Отож, низькі штрафи (від 85 грн до 136 грн) за забруднення водних об’єктів та інші порушення природоохоронного законодавства не лякають власників автомобільних мийниць. Воду із вмістом різних хімічних елементів від миючих засобів, бруду й пилу, моторних масел без жодного процесу очистки скидають до найближчої водойми або ж до каналізації. А це й призводить до забруднення навколишнього середовища, питної води й проблем зі здоров’ям. Однак, не зважаючи на невеликі штрафи, не можна залишатися осторонь цієї проблеми. У разі виявлення порушень автомийницями вищенаведених норм та обов’язків, необхідно повідомити про це територіальний орган Державної екологічної інспекції та вимагати проведення перевірки додержання таким об’єктом природоохоронного законодавства. У тому випадку, якщо ж забруднення води створило небезпеку для вашого життя чи здоров’я або ж для довкілля (наприклад, загибель об’єктів тваринного чи рослинного світу), необхідно звернутися до представників Національної поліції.
За матеріалами
Всеукраїнської громадської організації
Асоціація рибалок України та
МБО «Екологія-Право-Людина» (ЕПЛ)
