Психологія поступово входить у наше повсякденне життя, і елементарні знання її особливо необхідні в екстремальних ситуаціях. Надавши першу допомогу або навчивши цьому інших, ми можемо врятувати життя й здоров’я постраждалих. Правильна і вчасна психологічна допомога полегшить подальшу реабілітацію.
Технічні складності ведення рятувальних робіт у зонах катастроф, стихійних лих можуть приводити до того, що постраждалі протягом досить тривалого часу опиняться в умовах повної ізоляції від зовнішнього світу.
У цьому випадку рекомендується психотерапевтична допомога у вигляді екстреної «інформаційної терапії», метою якої є психологічна підтримка життєздатності тих, хто живий, але перебуває в повній ізоляції від навколишнього світу (землетрусу, руйнування осель в результаті аварій, вибухів і т.д.). «Інформаційна терапія» реалізується через систему звукопідсилювачів і складається з трансляції наступних рекомендацій, які повинні почути постраждалі:
1) інформація про те, що навколишній світ йде до них на допомогу і робиться все, щоб допомога прийшла до них якомога швидше;
2) ті, хто перебуває в ізоляції , повинні зберігати повний спокій, тому що це одне з головних засобів до їх порятунку;
3) необхідно надавати собі самодопомогу;
4) у разі завалів постраждалі не повинні приймати яких-небудь фізичних зусиль до самоевакуаціі, що може призвести до небезпечного для них зміщення уламків;
5) слід максимально економити свої сили;
6) перебувати з закритими очима, що дозволить наблизити себе до стану легкої дрімоти і більшої економії фізичних сил;
7) дихати повільно, неглибоко і через ніс, що дозволить економити вологу і кисень в організмі і кисень в навколишньому повітрі;
8) подумки повторювати фразу: «Я абсолютно спокійний» 5-6 разів, чергуючи ці самонавіювання з періодами рахунку до 15-20, що дозволить зняти внутрішнє напруження і домогтися нормалізації пульсу і артеріального тиску, а також самодисципліни;
9) вивільнення з «полону» може зайняти більше часу, ніж хочеться потерпілим. «Будьте мужніми і терплячими. Допомога йде до вас».
Метою «інформаційної терапії» є також зменшення почуття страху у постраждалих, тому що відомо, що в кризових ситуаціях від страху гине більше людей, ніж від впливу реального руйнівного фактора. Після звільнення постраждалих з-під уламків будівель необхідно продовжити психотерапію.
При виникненні НС, якщо ви стали очевидцем:
Дайте знати потерпілому, що ви поруч і що вже вживаються заходи з порятунку.
Постраждалий повинен відчувати, що в такій ситуації він не самотній. Підійдіть до потерпілого і скажіть, наприклад: «Я залишуся з вами, поки не приїде «Швидка допомога». Постраждалий також повинен бути проінформований про те, що зараз відбувається: «Швидка допомога» вже в дорозі.
Постарайтеся позбавити постраждалого від сторонніх поглядів.
Цікаві погляди дуже неприємні людині в кризовій ситуації. Якщо роззяви не йдуть, дайте їм яке-небудь доручення, наприклад, відігнати цікавих від місця події.
Обережно встановлюйте тілесний контакт.
Легкий тілесний контакт зазвичай заспокоює постраждалих. Тому візьміть потерпілого за руку або поплескайте по плечу. Торкатися до голови або інших частин тіла не рекомендується. Займіть положення на тому ж рівні, що і потерпілий. Навіть надаючи медичну допомогу, намагайтеся перебувати на одному рівні з потерпілим.
Говоріть і слухайте.
Уважно слухайте, не перебивайте, будьте терплячі, виконуючи свої обов’язки. Говоріть і самі, бажано спокійним тоном, навіть якщо потерпілий непритомніє. Не проявляйте нервозності. Уникайте докорів. Запитайте постраждалого: «Чи можу я що-небудь для вас зробити?» Якщо ви відчуваєте почуття співчуття, не соромтеся про це сказати. Правила першої допомоги для психологів:
- У кризовій ситуації потерпілий завжди знаходиться в стані психічного збудження. Це нормально. Оптимальним є середній рівень збудження. Відразу скажіть пацієнтові, що ви очікуєте від терапії і як довго триватиме робота над проблемою. Надія на успіх краще, ніж страх неуспіху.
- Не приступайте до дій відразу. Озирніться і вирішіть, яка допомога (крім психологічної) потрібна, хто з потерпілих в найбільшою мірою потребує допомоги. Приділіть цьому секунд 30 при одному постраждалому, близько п’яти хвилин при декілька постраждалих.
- Точно скажіть, хто ви і які функції виконуєте. Дізнайтеся прізвища осіб, які потребують допомоги. Скажіть постраждалим, що допомога скоро прибуде, що ви про це подбали.
- Обережно встановіть тілесний контакт з потерпілим. Візьміть потерпілого за руку або поплескайте по плечу. Торкатися до голови або інших частин тіла не рекомендується. Займіть положення на тому ж рівні, що і потерпілий. Не повертайтеся до потерпілого спиною.
- Ніколи не звинувачуйте потерпілого. Розкажіть, які заходи потрібно вжити для надання допомоги в його випадку.
- Професійна компетентність заспокоює. Розкажіть про вашу кваліфікацію і досвід.
- Дайте потерпілому повірити в його власну компетентність. Дайте йому доручення, з яким він впорається. Використовуйте це, щоб він переконався у власних здібностях, щоб у потерпілого виникло почуття самоконтролю.
- Дайте потерпілому виговоритися. Слухайте його активно, будьте уважні до його почуттів і думок. Переказуйте позитивне.
- Уникайте будь-яких слів, які можуть викликати почуття провини.
Використовуйте наші поради для навчання своїх підлеглих, друзів, близьких. Адже навчений – це вже озброєний. Скількох небажаних наслідків можна уникнути, якщо поруч виявиться обізнана, грамотна людина, і вона зможе надати вчасну, кваліфіковану допомогу.
Світлана УСИК, Лілія БОГДАНОВИЧ
НМЦ ЦЗ та БЖД Волинської області
