«Зелене» будівництво як тенденція стає дедалі популярнішим. Реалізується більше «зелених» проектів будівель найрізноманітнішого функціонального призначення. На сьогодні реалізовано понад 650 тис. проектів «зелених» споруд у всьому світі
Як відомо, «зелене» будівництво ґрунтується на двох основних принципах. По-перше, на всіх етапах реалізації проекту нерухомості негативний вплив на навколишнє середовище повинен бути мінімальним. По-друге, для тих, хто працює або проживає в будівлі, мають бути створені максимальний комфорт і безпека.Сертифікаційні системи, які дозволяють формалізувати підходи і збудувати екологічну будівлю – LEED, BREEAM, DGND та інші 1 – фокусують свою увагу саме на вищезазначених аспектах. Основні критерії стосуються того, як у довгостроковій перспективі буде забезпечено комфорт і здоров’я кінцевого користувача. Враховується також вплив процесу будівництва на навколишнє середовище, першочергово, на жителів. При цьому безпека самих будівельників розглядається і оцінюється не так ретельно. Сноска (для верстальника)Детальніше про це див. журнал «Надзвичайна ситуація +» № 1/2017
Аспекти реалізації проектів «зелених» будівель
Розпочнімо з тих критеріїв, які оцінюють саме будівельний проект і його довгостроковий вплив на кінцевих користувачів. Виділімо ті аспекти, що оцінюються під час реалізації будівельного проекту:1. Матеріали та комплектуючі, що використовуються для будівництва.2. Будівельний процес.3. Архітектурно-планувальні рішення.4. Інженерні системи.5. Фактичні показники якості повітря, термічного і звукового комфорту в приміщеннях.Якщо говорити про першу групу критеріїв, потрібно розуміти, що йдеться як про безпеку для навколишнього середовища, так і для кінцевих користувачів будівлі. Від матеріалів, які використовуються у процесі будівництва, утворюються відходи та шкідливі викиди, зокрема СО2. Будівлю, яку збудовано з використанням матеріалів, від виробництва яких залишається занадто багато відходів і викидів, не можна вважати «зеленою». Прийнятний рівень забруднення і «карбонового сліду» визначається системами сертифікації. Існують спеціальні методики, що дозволяють визначити якість матеріалу з цієї точки зору, які, в кінцевому підсумку, або додають бали до «зеленого» рейтингу будівлі, або ні.Самі матеріали також впливають на ступінь екологічності проекту, при чому досить істотно. Є група летючих неорганічних сполук, присутність яких у внутрішніх приміщеннях може поставити хрест на всьому «зеленому» проекті. Наприклад, формальдегід повністю виключений. Якщо фактичні заміри повітря всередині будівлі виявляють цей елемент, то будівля не може бути визнана «зеленою». ВрізМайже 90% свого часу ми перебуваємо в приміщеннях. Дослідження показують, що якість повітря й чистота в приміщеннях є в 2-5 разів гірш, ніж ззовні.Поліпшенням стану внутрішнього середовища приміщень можна підвищити продуктивність праці людей, які там працюють, до 16%.Розташування 30-50% вікон із південного боку будівлі додатково дають до 40% тепла в приміщенні.
Друга група критеріїв оцінює безпосередньо сам будівельний процес. Усім добре відомо, що будівництво – це гармидер, пил та сміття. Чим нижчий рівень шуму і пилу, тим краще, а сміття має сортуватися і вивозитися туди, куди належить, а не куди дешевше. Невивезений ґрунт у суху та вітряну погоду виноситиметься за межі будівельного майданчика. Окреме питання – техніка, що виїжджає з майданчика. Далеко не завжди будівельні майданчики обладнуються пунктами для миття машин, і будівельний бруд транспортом розвозиться містом.
Третя та четверта групи критеріїв спрямовані на забезпечення комфорту кінцевого користувача. Світлі, добре вентильовані приміщення, в яких неспекотно влітку і нехолодно взимку – все це забезпечується правильною орієнтацією будівлі, плануваннями приміщень та оптимальним добором інженерних систем. Комфорт – це не тільки приємно і корисно. Люди, які живуть та працюють в «зелених» будівлях, менше хворіють і довше зберігають працездатність.
П’ята група критеріїв відноситься до фактичного узагальнення параметрів, заявлених у попередніх чотирьох. Після приймання будівлі, в ній проводять заміри повітря, рівня шумоізоляції, якості води тощо. Якщо вони не підтверджують рівня заявлених показників, то проект може не отримати підтвердження попередньої сертифікації. ВрізСпіввідношення об’єму використання електроенергії й виробничого тепла теплонасосом 1:5. На опалення звичайного сімейного будинку в середньому витрачається 150 kWh/m2. Для опалення пасивного будинку такого ж об’єму, де комфортний клімат приміщень забезпечується мінімальним використанням енергії – лише 15 kWh/m2.У процесі будівництва використання кубометра деревини економить у середньому 0,8 тонн викидів СО2
Аспекти безпеки реалізації «зеленого» проекту
П’ять років тому в профільній західній пресі було опубліковане дослідження групи американських експертів, яке стосувалося безпеки «зелених» проектів: Identificationof Safety Risksfor High-Performance Sustainable Construction Projects. У ньому розглядалися критерії «зеленої» сертифікації LEED щодо впливу на безпеку будівельників, які безпосередньо працюють на майданчику. Результати були неоднозначні і викликали певний резонанс у професійному середовищі.Так, із 55 розглянутих у дослідженні критеріїв системи LEED 16 мали безпосередній вплив на рівень безпеки на будівельному майданчику. Для отримання необхідної кількості балів у 13 критеріях були визначені проектні рішення й будівельні технології, які знижували ризики для здоров’я будівельників. П’ять критеріїв збільшували ці ризики і ще два – мали мішаний вплив.
Причини підвищення ризиків отримання травм:– інноваційні технології повторного використання води. Ці роботи вимагають монтажу значної кількості додаткових труб. Це призводить до напруження від повторюваних дій і може призвести до кумулятивних травм;– підвищення енергоефективності будівлі, тобто її ретельна теплоізоляція. Це призводить до збільшення тривалості робіт на висоті і переміщення важких вантажів (знову ж на висоту), що збільшує ймовірність отримання травм від падіння;– сонячні панелі на даху будівлі. Таке технічне рішення посилює ризик ураження електричним струмом та падіння з висоти;– повторне використання будівельних матеріалів і сортування будівельного сміття. Теоретично, відходи різного типу повинні сортуватися за різними контейнерами.
Насправді, сміття часто потрапляє не в ті контейнери, і будівельникам доводиться сортувати його власноруч, що, своєю чергою, підвищує ризик отримання травми;– відповідно до критеріїв системи LEED вимоги до систем зливової каналізації підвищуються. Наприклад, зливи для дощової води мають бути ширшими. Це збільшує обсяги земляних робіт і зумовлює присутність важкої техніки на майданчику і, знову ж таки, збільшує ймовірність травмування.П’ять років тому результати цього дослідження стали основою для роздумів тих, хто займався реалізацією «зелених» проектів. Упровадження нових технологій означає виникнення нової послідовності дій та ситуацій на будівельному майданчику, які не були передбачені раніше. А це призводить до зростання ризиків.Утім, деякі «зелені» експерти цілком резонно вважають, що безпека на будівельному майданчику не є їхньою зоною відповідальності. Підготовкою, інструктажем будівельного персоналу мають займатися компанії-генпідрядники. Вони також повинні враховувати особливості «зелених» технологій і рішень щодо безпеки. Якщо принципово, то це доречно, оскільки саме підрядник несе відповідальність за проведення інструктажу і дотримання правил безпеки на будівництві.З іншого боку, «зелені» експерти, які розробляють і підтримують системи екологічної сертифікації будівель, мають враховувати реалії й заохочувати заходи, що провадять підрядники для підвищення безпеки на будівельному майданчику.У будь-якому разі той факт, що п’ять років тому про ці речі заговорили відкрито, призвів до перегляду критеріїв і модернізації сертифікаційних систем.Чи означає це, що «зеленим» будівництвом займатися недоцільно? Особливо, якщо ви – генеральний підрядник, який дбає про персонал? Безумовно, ні.
Відтак, якщо ви вирішили збудувати «зелену» будівлю, то варто вжити додаткових заходів безпеки. І добре, що ми вже можемо використовувати досвід західних колег, знаючи, на що варто звернути підвищену увагу на будівельному майданчику й своєчасно вжити необхідних заходів.
Станіслав ШУЛЬГА,
ГС «Українська Рада з зеленого (екологічного) будівництва»
