Нині в Україні сформувалося тіньове природокористування, а простіше – браконьєрство, особливо в зоні відчуження. Незаконно вирубують ліс, вбивають тварин, виловлюють рибу… ,У підсумку простий споживач не має гарантії безпечності продукції, яку він вживає
Причин появи браконьєрства кілька, але основною є економічна. Украй неблагополучне матеріальне становище населення в регіонах полуговує соціальною базою для браконьєрства. У багатьох місцях, особливо в прибережних селах, це єдине джерело живих грошей для населення. Деякі ловлять рибу собі на прожиток, але таких стає дедалі менше. Переважно незаконно виловлюють рибу заради продажу. Адже браконьєрство є успішним бізнесом, який приносить гарний прибуток.
«Моторизовані бригади на швидкохідних катерах, під «кришуванням» різних державних структур багатокілометровими сітками виловлюють рибу в річках, – каже голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков. – Особливо останніми роками спостерігається небувалий сплеск браконьєрства. Це призвело до того, що фактично всі водойми країни закутані браконьєрськими сітками. Якщо 1991 року було затримано 19 тис. рибних браконьєрів, то 2016 року різними природоохоронними та правоохоронними службами було затримано 116 тис. браконьєрів. Збитки, завдані браконьєрами, колосальні! Такі масштаби знищення живих водних ресурсів почали загрожувати екологічній безпеці країни».
БРАКОНЬЄРСТВО, ЯК МЕТОД НАЖИВИ
У браконьєра повністю відсутні моральні принципи. Він вбиває природу заради заробітку. Ось і виходить, що лов відбувається гоном, волоком, сітками з мікровічком, після яких залишається тільки мушля на дні. Також, часто застосовуються варварські методи лову – електровудки, які вбивають у водоймі все живе, роблять його стерильним. Крім того, браконьєри в гонитві за наживою застосовують отруйні і вибухонебезпечні речовини, які несуть масову загибель водних мешканців.
«Боротьба з браконьєрством багатовекторна. Насамперед потрібно зробити це потворне заняття економічно невигідним. Також необхідно посилювати покарання і врази піднімати штрафи за браконьєрство, піднімати їх «до небес». Щоб кожен знав, якщо хочеш взяти в руки сітку, то знай, щоб заплатити штраф і виплатити компенсацію за завдані збитки, потрібно буде продати «хату». А якщо в руки взяв електровудку або отруйні, вибухонебезпечні речовини, що несуть масову загибель водної живності, то за цей злочин, однозначно, має бути тільки кримінальне покарання, – каже Олександр Чистяков. – Так само, необхідно з-під браконьєрства вибити його фінансовий фундамент – збут. Потрібно збільшувати штрафи за торгівлю незаконно виловленою рибою. А держава, своєю чергою, має ввести Сертифікат Походження риби і рибного продукту – документ, який би говорив про легальність походження товару, без якого не можливо буде продати жодного «хвоста» риби».
В Україні споживач не може отримати достовірної інформації про походження рибного товару, який він купує
Сьогодні в країні фактично відсутній контроль якості харчових продуктів, тому, як результат, у різних регіонах країни сталися випадки отруєння зіпсованою рибною продукцією. Вони призвели до серйозних наслідків – захворювання смертельно небезпечною хворобою – ботулізмом.
У цих умовах життєво важливо не допустити на прилавки магазинів браконьєрську рибу, тим більше з Чорнобильської зони.
СТАЛО ЗНАЧНО МЕНШЕ
Ні для кого не є секретом, що риби стало значно менше. Останнім часом вченими і практиками фіксується падіння чисельності всіх промислових груп риб.
У такій ситуації, коли риби стає все менше, ціна на неї підвищується, браконьєрство стає особливо ефективним. А затребувана «браконьєрська» риба тому, що ціна на неї менша, ніж у легальних промисловиків. При цьому, браконьєри все більше діють на закритих територіях, де ще залишилися в значній кількості рибні ресурси. Це об’єкти природно-заповідного фонду та, звичайно, зона відчуження ЧАЕС.
Довідка
Риболовля на території зони відчуження є порушенням ст. 12 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи». Також така діяльність підпадає під дію ст. 249 Кримінального Кодексу «Незаконне заняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом».
Крім того, з метою зниження кількості нелегальних відвідувань зони відчуження, Державне агентство України з управління зоною відчуження ініціювало внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення у частині посилення покарання за правопорушення, що передбачене ст. 461 «Порушення вимог режиму радіаційної безпеки в місцевостях, що зазнали радіоактивного забруднення».
На сьогодні, за проникнення до Чорнобильської зони на правопорушників накладається штраф від 20 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340–510 грн) із конфіскацією знарядь вчинення правопорушення, а на посадових осіб – від 25 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (425–510 грн) із конфіскацією знарядь вчинення правопорушення
РИБАЛЬСЬКІ УГІДДЯ
До аварії на території Чорнобильського району існувала потужна інфраструктура рибної галузі. Рибколгоспи і рибальські підприємства в рік виловлювали близько тисячі тонн риби.
«Чорнобильська зона відчуження – це переважно річкові угіддя. Найбільш відвідувані місця р. Прип’ять – це гирло і затоки, – розповідає Олександр Чистяков. – Навесні на фарватері і в руслі Прип’яті ловлять жереха, судака, сома, миня і щуку. Влітку переважно ловля йде затоками, де полюють рідкіснішу рибу – сазана і лина. Восени, як правило, ловлять хижака – жереха, судака, щуку. Щуку – на затоках, судака – по руслу. Жереха місцеві ловлять сплавним способом – двома моторними човнами тягнуть сітку. Улови при цьому фантастичні.
Зимовий сезон – час, коли всю рибу ловлять на ямах, на глибинах 5–6 м і більше. Переважно сома і сазана. Полюють також на дрібнішого хижака – судака і щуку. Улови досить великі – 4–5 осіб можуть виловити за ніч понад триста кілограм. Снасті при цьому використовують заборонені, такі, як драч, який калічить багато риби. Він ранить та розриває рибу.
Певний інтерес для ловлі риби представляють кинуті меліоративні системи – в цих каналах ловиться короп і карась.
Водойму-охолоджувач ЧАЕС рибалки уникають, через високу забрудненість риби радіонуклідами (цезієм і стронцієм) і близькості до об’єктів ЧАЕС із жорстким режимом охорони. Таким чином, основна ловля йде по річці Прип’ять».
Ви запитаєте, чому ж прагнуть на рибну ловлю в зону? Відповідь лежить на поверхні. По-перше, за трофеєм, адже розмірний ряд всіх видів риби значно більший, ніж в Київському водосховищі. Так само привертає браконьєрів у зону і те, що там можна зловити за раз велику кількість риби.
Олександр Чистяков, голова Всеукраїнської громадської організації «Асоціація рибалок України»
РАДІОАКТИВНА РИБА
«Ступінь забруднення риби переважно залежить від рівня забруднення водойми проживання. Так, найбільш «брудна» риба знаходиться в замкнутих водоймах 10-кілометрової зони на території «північного» сліду радіоактивних випадінь: озера Глибоке, Азбучін, Далеке. Перевищення допустимих рівнів вмісту радіонуклідів у рибі тут становить один або два порядки. Не менш «брудна» риба в ставку-охолоджувачі ЧАЕС. За даними останніх років перевищення гранично допустимих рівнів радіонуклідів у рибі річки Прип’ять становить у 3–10 разів, – говорить кандидат технічних наук Інституту прикладних проблем фізики і біофізики Олег Михалко. – У хижих рибах спостерігається більший вміст цезію-137, ніж у рибах змішаного харчування.
Розмірний ефект або ефект «великої риби» полягає в зв’язку рівня вмісту радіонуклідів в особинах одного виду з їх розмірними характеристиками. Позитивний розмірний ефект відзначається для іхтіофагів і риб змішаного харчування, які час від часу переходять до хижацтва. У ряді екстремальних умов відзначається негативний розмірний ефект – зменшення вмісту цезію-137 при збільшенні розмірів. Ці закономірності проявляються переважно в стабільних умовах середовища – замкнутих непроточних водоймах зі стабільним рівнем забруднення. Виявити їх в місцях проживання з більшою динамікою факторів (наприклад, річка) стає на сьогодні важко».
ХТО ЛОВИТЬ?
Усіх, хто ловить рибу в зоні відчуження, можна розділити на дві категорії – аборигени й прийшлі. Аборигени – це самосели і співробітники зони відчуження. Потрібно при цьому відзначити, що їх частка незначна. Самосели більше ловлять сітками і менше вудками. Співробітники – навпаки, вважають за краще спінінгом. Вудять для власного споживання і просто задля розваги. Основну чисельність складають прийшлі – ті, хто приїжджає з Київської області та прилеглих районів Білорусі. Оцінити їх чисельність точно не можна, але називалася цифра – 10–20 осіб на добу.
Крім того, риболовлю, яку здійснюють рибалки, можна поділити за категоріями її цілей: аматорський вилов, спортивна ловля й промисел.
«Аматорський лов (для власного споживання) здійснюють самосели і працівники зони відчуження, зазвичай ловлять у «чистих» місцях. Як правило, це річки Прип’ять і Уж. «Чистота» риби для співробітників важлива, оскільки щороку вони проходять перевірку на вміст радіоактивного цезію в організмі, – каже професійний спортсмен-рибалка, член Асоціації рибалок України, керівник сімейного Центру відпочинку та риболовлі «Білі Камені» Сергій Тонконоженко. – Із самоселів рибним ловом займаються тільки жителі населених пунктів, розташованих поблизу річки Прип’ять. Як правило, ловлять у безпосередній близькості від оселі, не далі 6–7 км. Основне знаряддя лову – жаберна сітка. Дуже насторожує те, що останнім часом деякі самосели об’єднавшись у бригади почали ловити рибу не для своїх потреб, а на продаж. Виловлюючи рибу заради наживи, у рибалки стираються будь-які моральні гальма, тому для більш масового вилову використовуються найбільш варварські методи».
«Якщо говорити про спортивну риболовлю в зоні відчуження, то її практикують прийшлі. Приїхали, зловили 2–3 екземпляри великого судака або щуки і поїхали. Мотивом лову є спортивний азарт. Іноді ловлять для того, щоб зробити пам’ятну фотографію. Риба, як кулінарний об’єкт такими рибалками не цінується, і її часто відпускають після того, як спіймали, – продовжує Сергій Тонконоженко. – Таких рибалок небагато. Дозволити собі такий спорт можуть тільки люди забезпечені, які мають хороше обладнання (катер з ехолотом, снасті). І до того ж не бояться, що їх затримає служба охорони зони відчуження.
Є два піки їх заїзду в зону. Перший – початок травня (під час нересту, коли риба масово збивається у великі зграї), другий – середина жовтня (коли у щуки настає період жору, під час якого вона інтенсивно ловиться).
У зону любителі проникають із боку Київського водосховища, через бази Окуніново, Страхолісся, Сорокошичі. Тобто, приїхали на базу, залишили машину, скинули човен, поїхали в зону».
«Також необхідно сказати про прийшлих браконьєрів. Вони зазвичай не вибирають, що ловити і як ловити, а практикують масовий вилов – все і по максимуму. Сезонності немає. Технологія така. Зібралася бригада (3–4 людини), взяли купу сіток, сіли на 2–3 човни, приїхали. Кинули сітки у воду на ніч, вранці їх вибрали і поїхали. Ці люди професіонали своєї справі. Вони не місцеві, поводяться тихо і непомітно. Заїжджають із лісів на берег Київського водосховища, залишаючи людину вартувати транспорт. На мотори надягають спеціальні ковпаки, щоб заглушити шум двигуна. Стоянки вміло маскують. Устаткування для лову просте, але потужне і надійне. Знаряддя лову – сітки й електровудки. Деякі спеціалізуються тільки на електровудках. Ловлять по всій зоні», – з гіркотою зазначає Сергій Тонконоженко.
НЕОЧІКУВАНИЙ РЕЙД
Не так давно представники кількох природоохоронних організацій разом з Асоціацією рибалок України «незаконно» заскочили в Чорнобильську зону відчуження, щоб провести антибраконьєрський рейд. Побачене вразило. По річці Прип’ять пливла до верху пузом риба. З боку здавалося, що по воді пливе велика біла пляма, така кількість була мертвої риби. Громадські активісти, щоб з’ясувати причину загибелі риби піднялися в гору за течією. Невдовзі в прибережних кущах виявили чотирьох браконьєрів, які газом труїли рибу. При них були газові балони і 670 кг риби в мішках. Іншу загиблу рибу, що пливла по річці, вони кинули не ставши збирати. Була викликана служба охорони зони. Сума завданих збитків становила понад 72 000 грн.
«Проблема нелегального видобутку риби в зоні відчуження в найближчій перспективі вирішена не буде через низку причин. Причина перша – складності контролю. Боротьба з браконьєрством вимагає великих витрат на пошук і затримання порушників. При цьому, затримання не гарантує застосування жорстких санкцій до браконьєрів. Слід ще враховувати наявність серед браконьєрів категорій громадян, яких окремі представники правоохоронної системи «кришують», тому часто вони залишаються безкарними, – вважають в Асоціації рибалок України. – Розгул браконьєрства останнім часом у зоні відбувається на тлі перманентного зниження витрат на утримання зони відчуження і охорону зокрема. Друга причина, яка лежить поза контролем – соціально-економічні умови життя. Поки вони не пополіпшаться, не слід очікувати спаду будь-яких нелегальних промислів.
Зону відчуження охороняє служба охорони. І боротьба з браконьєрством не є її основним завданням. А правоохоронні та природоохоронні структури мають до зони обмежений доступ. Щоб зробити антибраконьєрський рейд потрібно за місяць до цього замовити перепустку. А перед рейдом чітко вказати час і місце рейду. Тому всі подібні рейди в основному виявляються фарсом».
Нині ситуація зі збільшенням фактів браконьєрства загострилася до краю. Браконьєрські промислові бригади, які орудують у зоні, набули ознак організованої чіткої інфраструктури: хто ловить рибу, хто її в’ялить, хто вивозить для реалізації. В усіх свої завдання. Трафік «брудної» риби на ринки і в роздрібну мережу столиці та Київській області в останні роки збільшився на порядок.
Неодноразово в ЗМІ піднімалося питання про можливість знаходження на ринках столиці риби з Чорнобильської зони. І це, на жаль, не вигадка, а реальність, доведена фактами. А в зв’язку з тим, що по всій країні нещодавно сталися випадки отруєння неякісним рибним продуктом, то ця проблема набуває ще більш серйозного характеру.
Браконьєрство завжди було проблемою в зоні відчуження. Крім того, враховуючи те, що після аварії на ЧАЕС минули десятиляття, багато хто думає, що чорнобильські ліси й водойми стали чистішими від радіації, і тому м’ясо і риба є безпечними.
На думку кандидата біологічних наук Ярослава Мовчана, заяви про те, що чорнобильський ліс стає чистішим, не відповідають дійсності. «Не потрібно вірити цим людям, вони або не вчили фізики, або лукавлять. Під час вибуху вилетіли сотні тонн радіоактивних речовин. Вони лежать поруч і нікуди не поділися. Можна говорити лише про ослаблення фону. Також, не слід забувати, що відбувається міграція радіоактивних елементів – вимивання ґрунтовими водами, акумуляція на дні Київського водосховища, – говорить учений. – Полювання та ловля риби заборонені в зоні відчуження для того, щоб захистити людей від радіації, а не для того, щоб захищати тварин і рибу від людей. Але масове вбивство тварин показує, що настав час оголосити Зону офіційним заповідником дикої природи з максимально високим рівнем захисту і потужною службою охорони».
За матеріалами Всеукраїнської громадської організації Асоціація рибалок України
