ЗАКОНОДАВСТВО ГАРМОНІЗОВАНЕ – СПРАВА ЗА ДОТРИМАННЯМ І ВИКОНАННЯМ
Сфера державного ринкового нагляду в Україні регулюється Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (далі – Закон про ринковий нагляд), Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», іншими нормативно-правовими актами, що регулюють відносини в цій сфері, у тому числі технічних регламентів.
Згідно зі статтею 46 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» контроль відповідності продукції вимогам технічних регламентів здійснюється шляхом державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції, що регулюється Законом України «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції».
Відповідно до вимог законодавства суб’єкти господарювання зобов’язані вводити в обіг лише безпечну продукцію
Контроль за безпечністю введеної в обіг продукції здійснюється органами державного ринкового нагляду (далі – органи ринкового нагляду) в межах сфери їх відповідальності з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам (вимогам, встановленим технічними регламентами), а також виявлення і захисту від загроз суспільним інтересам.
У разі виявленняфакту невідповідності продукції встановленим вимогам орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від суб’єкта господарювання вжиття протягом визначеного терміну відповідних заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами та приймає рішення про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, визначених законодавством.
Суб’єкти господарювання за порушення вимог законодавства у сфері державного ринкового нагляду несуть згідно із законами України цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, зокрема застосування штрафних санкцій.
Комплекс заходів, які вживаються органами ринкового нагляду під час здійснення заходів державного ринкового нагляду, зокрема застосування штрафних санкцій, спонукають до виробництва безпечної продукції, тим самим забезпечуючи конкурентоздатність продукції.
Державний ринковий нагляд як одна зі складових системи технічного регулювання має важливе значення для виробництва безпечної продукції, оскільки забезпечує виявлення та запобігання введенню в обіг небезпечної продукції, захист споживачів від небезпечної продукції шляхом встановлення відповідності продукції вимогам технічних регламентів і загальній вимозі щодо безпечності продукції
Крім того, створення державного механізму ринкового нагляду є зобов’язанням, узятим Україною, після підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом (ЄС), Європейським Співтовариством з атомної енергії і їх державами-членами, з іншогобоку, яка включає створення глибокої та всеохопноїзони вільної торгівлі між Україною та ЄС, а також, передбачає поступове досягнення відповідності, зокрема, з ринковим наглядом ЄС та дотримання принципів та практик, викладених в актуальних рішеннях та регламентах ЄС. Україна фактично погодилася взяти на себе зобов’язання запровадити європейські принципи та підходи до здійснення державного ринкового нагляду в країні.
СТАН ІНСТИТУТУ ДЕРЖАВНОГО НАГЛЯДУ В УКРАЇНІ
Органи ринкового нагляду становлять єдину систему державного ринкового нагляду.
На сьогодні постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд»№ 1069 від 28.12.2016 визначено сім органів державного ринкового нагляду, а саме:
- Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека);
- Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція);
- Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС);
- Державна служба України з питань праці (Держпраці);
- Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба);
- Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція);
- Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба).
Отже, відповідно до затвердженого Урядом переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд, встановлено чітке розмежування сфер відповідальності органів ринкового нагляду, чим забезпечено уникнення дублювання наглядових функцій між ними.
АДАПТАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО ЗАКОНОДАВСТВА З РИНКОВОГО НАГЛЯДУ ДО ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТІВ
Законодавчі акти України в сфері державного ринкового нагляду розроблено на основі таких актів законодавства ЄС у цій сфері:
- Регламенту (ЄС) № 765/2008 Європейського Парламенту та Ради від 09.07.2008, яким встановлюються вимоги щодо акредитації та ринкового нагляду стосовно реалізації продукції та скасовується Регламент (ЄЕС) № 339/93;
- Рішенню № 768/2008/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 09.07.2008 про спільні рамки щодо реалізації продукції та щодо скасування Рішення Ради 93/465/ЄЕС;
- Директиві 2001/95/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 03.12.2001 про загальну безпеку продукції та повністю враховує положення цієї директиви;
- Директиві Ради 85/374/ЄЕС від 25.07.1985 про наближення законів, підзаконних актів та адміністративних положень держав-членів щодо відповідальності за дефектну продукцію.
- Відповідність національного законодавства у сфері державного ринкового нагляду зазначеному вище законодавству ЄС підтверджено результатами оцінювання, проведеногоЄвропейською Комісією.
Тобто, на сьогодні досягнута гармонізація українського законодавства у сфері державного ринкового нагляду з відповідним законодавством ЄС.
Також слід зазначити, що у зв’язку зі змінами у європейському законодавстві, відповідно до яких низку директив ЄС було переглянуто і викладено у новій редакції, здійснюється перегляд прийнятих технічних регламентів із метою максимального їх приведення у відповідність до нових версій директив ЄС.
Загалом в Україні прийнято 53 технічних регламенти, з них 50 розроблено на основі актів законодавства ЄС, у тому числі директив Нового та Глобального підходу, з яких 49 вже є обов’язковими до застосування
НОРМАТИВНО-ПРАВОВОВАБАЗА, ЩО РЕГЛАМЕНТУЄ ЗДІЙСНЕННЯ РИНКОВОГО НАГЛЯДУ
На сьогодні законодавство в сфері державного ринкового нагляду відповідає європейському і є достатнім для регулювання відносин в цій сфері та складається з:
- Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» № 2735-VI від 02.12.2010;
- Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» № 2736-VI від 02.12.2010.
На реалізацію положень зазначених вище законів прийнято такі нормативно-правові акти:
- постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання відшкодування суб’єктом господарювання вартості відібраних зразків нехарчової продукції та проведення їх експертизи (випробування)» № 921 від 31.08.2011;
- постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення контролю стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів» № 1017 від 05.10.2011;
- постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку функціонування національної інформаційної системи державного ринкового нагляду, внесення до неї відомостей і подання повідомлень» № 1397 від 26.12.2011;
- постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку функціонування системи оперативного взаємного сповіщення про продукцію, що становить серйозний ризик, та подання повідомлень для внесення до неї» № 1398 від 26.12.2011;
- постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання захисту права споживачів (користувачів) щодо безпечності нехарчової продукції» № 1400 від 26.12.2011;
- постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку подання повідомлення про продукцію, яка не відповідає загальній вимозі щодо безпечності продукції, органам державного ринкового нагляду» № 1401 від 26.12.2011;
- постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю нехарчової продукції» № 1403 від 26.12.2011;
- постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження ступенів ризику видів нехарчової продукції та критеріїв, за якими визначається належність нехарчової продукції до відповідних ступенів ризику» № 1404 від 26.12.2011;
- постанова Кабінету Міністрів України «Питання реалізації та знищення використаних під час проведення експертизи (випробування) зразків нехарчової продукції, що були відібрані в межах здійснення державного ринкового нагляду» № 1406 від 26.12.2011;
- постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів» № 1407 від 26.12.2011;
- постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку розроблення та перегляду секторальних планів ринкового нагляду, моніторингу та звітування про їх виконання» № 1410 від 26.12.2011;
- постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд» № 1069 від 28.12.2016;
- наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про затвердження типових форм документів у сфері державного ринкового нагляду» № 690 від 11.06.2012.
СУБ’ЄКТИ ГОСПОДАРЮВАННЯ І ВИДИ ПРОДУКЦІЇ, СТОСОВНО ЯКИХ ПЕРШОЧЕРГОВО МАЄ ЗДІЙСНЮВАТИСЯ ДЕРЖАВНИЙ РИНКОВИЙ НАГЛЯД
Державний ринковий нагляд здійснюється не за діяльністю суб’єктів господарювання, а за продукцією, яка є об’єктом відповідних технічних регламентів, а також за продукцією, яка не є об’єктом технічних регламентів з метою забезпечення її відповідності встановленим вимогам.
Державний ринковий нагляд здійснюється шляхом проведення планових та позапланових перевірок характеристик продукції.
Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції згідно із секторальними планами, а позапланові – у розповсюджувачів та виробників такої продукції за зверненнями споживачів (користувачів) відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об’єднань споживачів), у яких міститься інформація про розповсюдження продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам.
Секторальний план ринкового нагляду охоплює види продукції відповідно до сфер відповідальності органів ринкового нагляду та визначає належність цих видів продукції до певного ступеня ризику.
До проекту секторального плану включаються види продукції, що належать до певного ступеня ризику, а також наявні підстави вважати, що продукція є небезпечною та/або не відповідає встановленим вимогам відповідно до звернень, що надійшли від споживачів (користувачів), органів виконавчої влади та інших про розповсюдження продукції, споживання (використання) якої заподіяло шкоди суспільним інтересам, або продукції, яка має недоліки, що можуть призвести до заподіяння такої шкоди.
Критеріями, за якими визначається належність продукції до відповідних ступенів ризику, зокрема, є:
- призначення продукції для певної категорії споживачів (користувачів) (зокрема, діти залежно від вікових категорій, вагітні жінки, особи літнього віку, особи з обмеженими фізичними можливостями), якими така продукція може використовуватися;
- використання у продукції хімічних і біологічних речовин, що можуть негативно впливати на стан здоров’я людини чи стан довкілля або становлять серйозний ризик;
- наявність у продукції фізичних, механічних чи радіаційних факторів (зокрема, система тиску, вогненебезпечність, можливість ураження електричним струмом), що можуть становити загрозу для життя та здоров’я людей.
На стадії розроблення проекти секторальних планів ринкового нагляду та зміни до них підлягають обговоренню із зацікавленими органами виконавчої влади, об’єднаннями суб’єктів господарювання, громадськими організаціями споживачів (об’єднаннями споживачів), науково-технічними та інженерними товариствами і спілками.
Державний ринковий нагляд, насамперед, здійснюється щодо продукції, у якої наявні фактори, що можуть становити загрозу для життя та здоров’я людей, умовам праці, довкіллю
Перспективи дослідно-випробувальних лабораторій Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) щодо залучення органами державного ринкового нагляду до оцінювання продукції, зокрема, засоби цивільного та протипожежного захисту, вибухозахищене та вибухозахисне обладнання та піротехнічні вироби цивільного призначення
Законодавством у сфері державного ринкового нагляду передбачено здійснення органами ринкового нагляду відповідних заходів. Так, зокрема, у разі якщо під час проведення перевірки характеристик продукції, виникли підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам органи ринкового нагляду відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування).
Відбір зразків продукції і проведення їх експертизи (випробування) здійснюються відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням вимог Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», а також інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в цій сфері, на підставі вмотивованого письмового рішення керівника органу ринкового нагляду або його заступника.
Експертиза (випробування) зразків продукції проводиться у випробувальних лабораторіях чи інших організаціях, акредитованих на право проведення таких робіт Національним органом з акредитації, на підставі договорів, укладених із ними органами ринкового нагляду.
У разі відсутності в Україні випробувальних лабораторій чи інших організацій, акредитованих на право проведення експертизи (випробувань) зразків відповідної продукції, допускається проведення експертизи (випробувань) зразків такої продукції у випробувальних лабораторіях, які мають необхідну технічну компетентність для їх проведення.
Не допускається проведення експертизи (випробування) зразків продукції у випробувальних лабораторіях чи інших організаціях, які брали участь в оцінці відповідності цієї продукції або перебувають у власності виробників чи розповсюджувачів такої продукції
Керівник органу ринкового нагляду чи його заступник може звернутися до випробувальної лабораторії, акредитованої в іншій державі, з якою укладено міжнародний договір України про взаємне визнання акредитації органів з оцінки відповідності, щодо проведення експертизи (випробування) зразків продукції за умови, якщо:
- в Україні відсутні випробувальні лабораторії чи інші організації, акредитовані на право проведення експертизи (випробування) зразків відповідної продукції;
- існуючі в Україні випробувальні лабораторії чи інші організації, акредитовані на право проведення експертизи (випробування) зразків відповідної продукції, брали участь в оцінці відповідності цієї продукції або перебувають у власності виробників чи розповсюджувачів такої продукції.
Враховуючи викладене, дослідно-випробувальні лабораторії (ДСНС) можуть бути залучені органами державного ринкового нагляду до проведення експертизи (випробування) зразків продукції у разі дотримання вимог, встановлених законодавством до таких випробувальних лабораторій.
Водночас необхідно зазначити, що з 20.06.2017 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд»№ 1069 від 28.12.2016, якою, зокрема, визначено ДСНС органом державного ринкового нагляду в сфері піротехнічних виробів, а також визначено технічний регламент, на відповідність вимогам якого щодо піротехнічних виробів здійснюватиметься державний ринковий нагляд (Технічний регламент піротехнічних виробів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 839 від 03.08.2011).
РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ УСУНЕННЯ З РИНКУ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ ІЗ СУМНІВНОЮ РЕПУТАЦІЄЮ
Метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів щодо продукції, яка становить загрозу суспільним інтересам чи не відповідає встановленим вимогам.
У разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам, він невідкладно вимагає від суб’єкта господарювання вжити протягом визначеного терміну часу заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами та приймає одне із законодавчо встановлених рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів, а саме:
а) обмеження надання продукції на ринку, яке здійснюється шляхом:
- приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами;
- усунення формальної невідповідності;
- тимчасової заборони просування (реалізації) продукції на ринку;
б) заборону просування (реалізації) продукції на ринку;
в) вилучення продукції з обігу;
г) відкликання продукції.
Вилучення продукції з обігу, відкликання продукції здійснюються за ініціативою виробника цієї продукції або на виконання відповідного рішення органу ринкового нагляду вразі, якщо:
- вжиті заходи не призвели до запобігання чи уникнення ризиків, що становить продукція, або не забезпечили відповідності продукції встановленим вимогам;
- вжиття будь-яких інших заходів не може забезпечити запобігання чи уникнення ризиків, що становить продукція, або відповідність продукції встановленим вимогам.
Вилучення продукції з обігу передбачає повернення розповсюджувачами всіх одиниць відповідної продукції, що перебуває у їх розпорядженні, виробнику цієї продукції та припинення ними будь-якого демонстрування, пропонування такої продукції споживачам.
Відкликання продукції передбачає повернення її виробниковіу кількості, що вже реалізується.
Вилучена з обігу чи відкликана за ініціативою виробника продукція за його рішенням приводиться у відповідність із встановленими вимогами або до стану, за якого вона не становитиме ризику, з наступним поверненням її власнику, або знищується, що виключає використання такої продукції.
Рішення про вилучення продукції з обігу та/або її відкликання має містити вимогу щодо обов’язкового повідомлення виробником такої продукції та/або її розповсюджувачами споживачів (користувачів) та інших розповсюджувачів такої продукції про причини вилучення продукції з обігу чи її відкликання.
Суб’єкти господарювання за порушення вимог законодавства у сфері державного ринкового нагляду несуть згідно з законами України цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність. Згідно із Законом про ринковий нагляд до суб’єктів господарювання відповідно до порушення застосовуються різні штрафні санкції; у разі скоєння такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф – розмір накладеного штрафу значно збільшується.
Протягом строку виконання рішення про вилучення продукції з обігу та/або її відкликання орган ринкового нагляду здійснює моніторинг заходів, що вживаються суб’єктами господарювання для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання.
Також органи ринкового нагляду мають попереджати споживачів про виявлену небезпеку, що становить продукція.
Крім того, органи ринкового нагляду щорічно готують звіти про виконання секторальних планів ринкового нагляду за попередній рік та не пізніше 1 квітня оприлюднюють їх шляхом опублікування у друкованому засобі масової інформації та шляхом розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу ринкового нагляду.
Разом з тим, до повноважень органів ринкового нагляду належить, зокрема:
- моніторинг дій суб’єктів господарювання щодо вилучення з обігу та/або відкликання продукції, щодо якої прийнято рішення про вилучення з обігу та/або відкликання;
- вжиття заходів щодо налагодження співпраці із суб’єктами господарювання стосовно запобігання чи зменшення ризиків, які становить продукція, надана цими суб’єктами господарювання на ринку;
- вжиття у порядку, визначеному законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у скоєнні порушень вимог законодавства про ринковий нагляд та встановлених вимог;
- надсилання матеріалів перевірок до правоохоронних органів для вирішення питань про притягнення до кримінальної відповідальності осіб, у діях яких містяться ознаки кримінального правопорушення;
- узагальнення результатів здійснення ринкового нагляду, аналіз причин виявлених порушень, розробленняі внесенняу встановленому порядку пропозиційщодо перегляду встановлених вимог, якщо вони не забезпечують належного рівня захисту суспільних інтересів;
- інформування державних органів, органів місцевого самоврядування та громадськості про результати здійснення ринкового нагляду.
Отже, у разі встановлення факту невідповідності продукції встановленим вимогам орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб’єкта господарювання вжити протягом визначеного терміну часу заходів щодо приведення такої продукції у відповідність. Усунення з ринку суб’єктів господарювання із сумнівною репутацією до повноважень органів ринкового нагляду не входить.
ЩО МАЄ ЗНАТИ ПРО ДЕРЖАВНИЙ РИНКОВИЙ НАГЛЯД, ПРАВОВУ ОСНОВУ І МЕХАНІЗМИ ЙОГО ЗДІЙСНЕННЯ ПЕРЕСІЧНИЙ ВИРОБНИК СЕРТИФІКОВАНОЇ ПРОДУКЦІЇ?
Відповідно до законодавства у сфері державного ринкового нагляду суб’єкти господарювання зобов’язані вводити в обіг лише безпечну продукцію.
Права суб’єктів господарювання, а також особливості проведення перевірок характеристик продукції у її виробників визначено Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (далі – Закон про ринковий нагляд).
Обов’язки суб’єктів господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції встановлюються Законом про ринковий нагляд, Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», виданими відповідно до них іншими нормативно-правовими актами, технічними регламентами.
Так, суб’єкти господарювання зобов’язані надавати на вимогу органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати:
- будь-який суб’єкт господарювання, який поставив їм відповідну продукцію;
- будь-який суб’єкт господарювання, якому вони поставили відповідну продукцію.
Також суб’єкти господарювання зобов’язані зберігати зазначену документацію, протягом строку, встановленого відповідним технічним регламентом, а якщо такий строк технічним регламентом не встановлено:
- виробник – протягом десяти років віддня введення ним відповідної продукції в обіг;
- уповноважений представник, імпортер або розповсюджувач – протягом десяти років віддня одержання ним відповідної продукції.
Водночас Законом про ринковий нагляд встановлено права посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, відповідно до яких вони мають право вимагати від суб’єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів.
Також у разі, якщо під час проведення органами ринкового нагляду перевірок характеристик продукції суб’єктом господарювання надано висновки експертизи, протоколи випробувань продукції, сертифікати відповідності або інші документи про відповідність, видані за результатами добровільної оцінки відповідності акредитованими органами з оцінки відповідності, органи ринкового нагляду належним чином ураховують ці документи.
Моніторинг продукції здійснюється органами ринкового нагляду після введення її в обіг. Таким чином, ринковий нагляд формально не здійснюється на стадіях проектування та виробництва, тобто до того, як виробник взяв на себе відповідальність за відповідність продукції, як правило, через складання декларації про відповідність та нанесення знака відповідності. Утім, співпраця на стадіях проектування та виробництва можлива між органами з оцінки відповідності та суб’єктами господарської діяльності. Таке співробітництво може допомогти у вжитті запобіжних заходів та у якомога ранішому виявленні проблем, пов’язаних із безпечністю та відповідністю. Здійснюючидержавний ринковий нагляд,органи ринкового нагляду перевіряють відповідність продукції правовим вимогам, застосовним на момент її введення в обіг або, за потреби, введення в експлуатацію.
За матеріалами прес-служби Міністерства економічного розвитку і торгівлі України
