Відповідно до закону України про ратуифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» № 1678 від 16.09.2014 розпочато реалізацію другого етапу адаптації законодавства України до законодавства ЄС.
Одним із об’єктів адаптації законодавства є технічне регулювання, яким передбачено прийняття європейських технічних регламентів, стандартів і правил оцінки відповідності та ринкового нагляду нехарчової продукції. У рамках імплементації зазначеної угоди та відповідно до Угоди про технічні бар’єри у торгівлі ухвалено законодавство у сфері технічного регулювання, а саме: Закони України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», «Про загальну безпечність нехарчової продукції», 49 технічних регламентів та 4 нормативно-правових акти, що мають ознаки технічних регламентів.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1057 від 16.12.2015 розширено сферу технічного регулювання Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі – ДСНС), зокрема в таких сферах діяльності, як цивільний захист, техногенна і пожежна безпека, гідрометеорологічна діяльність (у тому числі засоби протипожежного захисту); засоби цивільного захисту (окрім виробів медичного призначення та лікарських засобів); пожежобезпечність продукції (крім видів продукції, які включені до сфер діяльності, в яких функції технічного регулювання здійснюються іншими центральними органами виконавчої влади і стосовно яких встановлені вимоги щодо пожежобезпечності).
Постановою КМУ «Про затвердження переліку видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд» № 1069 від 28.12.2016.ДСНС надано повноваження щодо здійснення державного ринкового нагляду піротехнічних виробів. З-поміж ухвалених нормативно-правових актів у сфері технічного регулювання 24 технічні регламенти стосуються засобів цивільного та протипожежного захисту, а також продукції з підвищеним техногенним і пожежним ризиком. Окремого технічного регламенту щодо засобів цивільного й протипожежного захисту в ЄС та Україні не прийнято.
У зв’язку з цим оцінка відповідності певних видів зазначеної продукції, зокрема гідравлічного пожежного обладнання, засобів рятування з висоти і на воді, систем протипожежного захисту, систем сигналізації про горючі й токсичні гази, систем оповіщення про надзвичайні ситуації та систем захисту від блискавки, здійснюється у законодавчо неврегульованій сфері. Технічні регламенти на зазначену продукцію впроваджуються без погодження з ДСНС, органи з оцінки відповідності такої продукції призначаються без погодження з цим центральним органом виконавчої влади.
Крім цього, ринковий нагляд такої продукції здійснюється без участі ДСНС.На сьогодні ДСНС відповідає усім критеріям європейського законодавства, що висуваються до органів ринкового нагляду, а саме: за наявності у своєму складі висококваліфікованих фахівців з питань цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, вищих навчальних закладів, які здійснюють підготовку таких фахівців, науково-дослідних установ, що виконують і узагальнюють результати наукових досліджень у зазначених сферах, територіальних органів державного нагляду й дослідно-випробувальних лабораторій, які можуть забезпечувати здійснення державного ринкового нагляду зазначеної продукції на всій території України, а також ведення статистики надзвичайних ситуацій та пожеж, травматизму особового складу і нещасних випадків невиробничого характеру, зокрема пов’язаних із користуванням продукції.
РОЗРОБЛЕННЯ УкрНДІЦЗ ТЕХНІЧНИХ РЕГЛАМЕНТІВ
Для зниження ризиків, пов’язаних із засобами цивільного й протипожежного захисту, і забезпечення їх оцінки відповідності в законодавчо врегульованій сфері та здійснення ДСНС державного ринкового нагля-
ду цієї продукції Українським науково-дослідним інститутом цивільного захисту (далі – УкрНДІЦЗ) у 2016 році розроблено проект Технічного регламенту засобів цивільного захисту та проект постанови КМУ, якою буде затверджено цей технічний регламент. Подання ДСНС проекту постанови на затвердження планується здійснити у поточному році. Цього ж року в УкрНДІЦЗ також виконуються роботи з розроблення проекту Технічного регламенту аерозольних розпилювачів на основі Директиви Ради 75/324/ЄЕС. Об’єктом цього технічного регламенту є аерозольні розпилювачі, що містять горючі речовини, та вогнегасні аерозольні розпилювачі. Цей технічний регламент передбачається впровадити у національне законодавство у 2018 році.
Прийняття такого технічного регламенту також сприятиме реалізації нового законодавства стосовно об’єктів підвищеної небезпеки (техногенно небезпечних об’єктів), що розробляється ДСНС на основі Директиви 2012/18/ЄС, якою установлено правила запобігання великомасштабним аваріям, пов’язаним із небезпечними речовинами.
Слід зауважити, що Директивою 2012/18/ЄС визначено класифікацію небезпечних речовин, які можуть стати джерелом виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру і вносяться додаткові вимоги до методів випробування цих речовин. У зв’язку з цим Директива 2012/18/ЄС також вважається технічним регламентом для техногенно небезпечних речовин. Проект Технічного регламенту засобів цивільного захисту, сфера дії якого також поширюється на засоби протипожежного захисту, розроблено на основі міжнародних і європейських стандартів, європейських директив та регламентів. Особливістю цього проек-
ту Технічного регламенту є включення до нього процедур оцінки відповідності й декларування відповідності змонтованих на об’єктах будівництва технічних систем цивільного захисту, в тому числі й протипожежного захисту.
Ці процедури розроблено на основі міжнародних і європейських стандартів щодо проектування й монтування зазначених систем та узагальнення положень європейського законодавства у сфері залізничного транспорту, а саме: Директив 2008/57/ЄС, 2014/33/ЄС, Регламенту Комісії (ЄС) № 1303/2014 та Рішення Комісії 2010/713/ЄС.
Зазначені процедури оцінки відповідності впроваджуються на заміну добровільної процедури оцінки відповідності систем протипожежного захисту, що установлена в ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» і має бути вилучена з нього на виконання вимог Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності».
Нагальною залишається проблема оснащення випробувальних лабораторій сучасним випробувальним устаткуванням для оцінки відповідності продукції вимогам технічних регламентів. Адже Україною взято зобов’язання щодо обов’язкового застосування, починаючи з 2021 року, всіх технічних регламентів, визначених Угодою про асоціацію
Ухвалення зазначених документів не розв’язує усіх проблем технічного регулювання у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки. Ці проблеми пов’язані з неналежною адаптацією національних технічних регламентів до актів ЄС, відсутністю належного фінансування робіт з розроблення національних стандартів під технічні регламенти, запровадженням мораторіїв на здійснення
державного ринкового нагляду.
Окрім цього, потребує розв’язання питання щодо приведення оцінки відповідності захисних споруд цивільного захисту та протипожежного захисту будівель і споруд у відповідність до вимог європейського законодавства. Заважає цьому недосконале законодавство у сфері регулювання містобудівної діяльності, яке в частині декларування та оцінки відповідності будівель.і споруд не відповідає європейським
актам, скажімо, Регламентові Комісії (ЄС) № 1303/2014, яким прийнято технічну специфікацію стосовно залізничних тунелів, що належать до об’єктів підвищеної небезпеки.
На сьогодні також не затверджено нову редакцію технічного регламенту будівельних виробів, що роз-робляється на основі Регламенту (ЄС) № 305/2011. Так, у 2012 році Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (далі – Мінрегіон) було розро-блено проект Закону України «Про технічний регламент будівельних виробів та споруд» на заміну Технічному регла-
ментові будівельних виробів, будівель і споруд, затвердженого постановою КМУ № 1764 від 20.12.2006.
На жаль, через незабезпечення належної адаптації процес щодо прийняття цього законопроекту затягнувся у часі. Остання редакція законопроекту була опублікована 03.10.2016 з новою назвою «Про основні вимоги до будівель та споруд, а також умови розміщення на ринку будівельних виробів, гармонізовані з нормами законодавства Європейського Союзу».
Відомо, що стосовно цього законопроекту також не досягнуто консенсусу через невідповідність європейському регламентові.
ВИХІД Є
На нашу думку, найбільш прийнятним виходом з цієї ситуації є ухвалення Технічного регламенту будівельних виробів постановою Уряду відповідно до «Правил розроблення проектів технічних регламентів, що затверджуються Кабінетом Міністрів України на основі актів законодавства Європейського Союзу» та внесення до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» основних вимог до будівель і споруд, позаяк європейський регламент будівельних виробів не визначає процедури оцінки відповідності й декларування самих будівель і споруд та їх технічних систем.
Відповідно до статті 39 зазначеного закону з урахуванням ухвалених цього року змін до нього прийняття в експлуатацію будівель і споруд, що належать до об’єктів з незначними наслідками, здійснюється на основі декларації про готовність об’єкта до експлуатації, а будівель та споруд, що належать до об’єктів з середніми і значними наслідками – на підставі акта готовності об’єкта до експлуатації шляхом видачі
органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному КМУ.
Декларація або сертифікат мають визначати відповідність будівель і споруд основним вимогам, які не визначено у Законі України «Про регулювання містобудівної діяльності». Тому основні вимоги до будівель та споруд доцільно внести до цього закону.
Стосовно будівельних виробів декларується їх відповідність істотним характеристикам, визначеним на основі основних вимог до будівель і споруд та установленим у регламентних (гармонізованих) технічних специфікаціях, тобто національних стандартах, які розроблюються технічними комітетами стандартизації і затверджуються національним органом стандартизації, та стандартах організації технічної апробації,
які мають розроблюватись органами технічної апробації і затверджуватися національною організацією технічної апробації. Надання цим стандартам статусу регламентних має здійснюватись Мінрегіоном.
Згідно із Прикінцевими положеннями Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» протягом п’яти років від дня набуття чинності цього закону мають бути здійснені заходи щодо приведення технічних регламентів та інших нормативно-правових актів, розроблених центральними органами виконавчої влади, у відповідність до технічних регламентів, прийнятих законами України й актами КМУ
Також про доцільність внесення основних вимог до будівель і споруд до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» свідчить те, що в окремих актах ЄС визначено оцінку відповідності (сертифікацію) будівель і споруд та енергоспоживчих технічних систем вимогам щодо енергоефективності, яка є однією з основних вимог до будівель і споруд, та істотні вимоги до інфраструктури залізничного транспорту, канатних доріг для перевезення пасажирів та технічних систем цивільного і протипожежного захисту цих об’єктів.
До речі, актами ЄС не передбачено сертифікацію органами державного контролю й нагляду енергоефективності будівель і споруд та безпечності залізничних тунелів, що належать до споруд цивільного будівництва зі значними наслідками. Процедури оцінки відповідності, що застосовують для оцінки відповідності й декларування залізничних тунелів, у тому числі їх протипожежного захисту, можуть бути поширені на інші види будівель і споруд. Тому із Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» мають бути вилучені положення щодо сертифікації закінчених будівництвом об’єктів та
до нього внесені інші зміни, що забезпечать його належну адаптацію до вимог нормативно-правових актів ЄС.
До того ж на реалізацію Угоди про асоціацію між Україною та ЄС Мінприроди здійснюються заходи щодо впровадження Регламентів (ЄС) № 1005/2009 та (ЄС) № 517/2014 стосовно озоноруйнівних та фторовмісних парникових газів. Об’єктами цих технічних регламентів є системи газового пожежогасіння і газові вогнегасники, що містять ці речовини, терміни заборони щодо надходження на ринок та
виведення з експлуатації таких засобів протипожежного захисту, їх маркування, навчання і сертифікація персоналу й організацій, що здійснюють монтування, експлуатацію та технічне обслуговування цих засобів.
У зв’язку з цим ДСНС і зацікавленим суб’єктам господарювання бажано взяти участь у заходах щодо імплементації зазначених актів ЄС, оскільки це стосується також питань ліцензування цих видів господарської діяльності. Між тим, торік з метою дерегуляції підприємницької діяльності Уряд ско-ротив перелік робіт та послуг протипожежного призначення, що підлягають ліцензуванню. Проте, цей перелік і ліцензійні умови потребують подальшого доопрацювання з метою наближення до європейського законодавства.
Так, у цьому році Європейським комітетом стандартизації (CEN) на реалізацію положень Директиви 2006/123/ЄС стосовно надання послуг на внутрішньому ринку вводиться у дію EN 16763, яким визначено вимоги до персоналу й організацій, що здійснюють проектування, монтування і технічне обслуговування систем протипожежного захисту. Цим стандартом установлено рівні кваліфікації до персоналу, який має виконувати такі роботи, та вимоги щодо запровадження організаціями, що надають такі послуги, системи управління якістю.
Сертифікація системи управління якістю проектними і монтажними організаціями передбачена проектом Технічного регламенту засобів цивільного захисту. Загалом для таких організацій ліцензування послуг не потрібне, оскільки вони вважаються виробниками і декларують відповідність змонтованих технічних систем. Стосовно таких суб’єктів господарювання здійснюється державний ринковий нагляд уведених в експлуатацію технічних систем.
На суб’єкти господарювання, що здійснюють технічне обслуговування таких систем, державний ринковий нагляд не поширюється. Тому для усунення суб’єктів господарювання з сумнівною репутацією, що виконують такі роботи, доцільно залишити ліцензування цього виду господарської діяльності. При цьому ліцензування має бути поширене на технічне обслуговування усіх технічних систем цивільного захисту, зазначених у проекті Технічного регламенту засобів цивільного захисту без прив’язки до категорій складності об’єктів будівництва. Періодичний нагляд за діяльністю організацій, які надають такі послуги, здійснюватиме призначений орган з оцінки відповідності, що видає сертифікат на систему управління якістю, а орган ліцензування реагуватиме лише на скарги від користувачів технічних систем, призначеного органу та органів, що здійснюють інші види державного нагляду.
У країнах ЄС національні технічні регламенти на продукцію, яку не охоплено гармонізованим європейським законодавством, розроблюються з дотриманням вимог Регламенту (ЄС) № 764/2008. З дотримання вимог цього регламенту також розроблюються національні технічні правила. В Україні до технічних правил належать будівельні норми, нормативні акти з
пожежної безпеки та інші нормативні акти, що встановлюють технічні вимоги до продукції. У разі незабезпечення цього Мін’юстом за скаргою суб’єктів господарювання призупинятиметься дія нормативно-правових актів або їх окремих положень, які не відповідають законодавству у сфері технічного регулювання.
Зазначеним законом визначено, що до технічних регламентів належать нормативно-правові акти, які мають ознаки технічного регламенту. Разом з тим не визначено «інші нормативно-правові акти», які мають бути приведені у відповідність до технічних регламентів.
Таким чином, для забезпечення належного виконання завдань з приведення нормативно-правових актів до вимог СОТ та ЄС, до Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» доцільно внести положення стосовно технічних правил і процедури їх розроблення, що має бути аналогічним тій, за якою розроблюються технічні регламенти.
Віталій КРОПИВНИЦЬКИЙ, генерал-майор СЦЗ, канд. техн. наук,
Ростислав КРАВЧЕНКО, канд. техн. наук, УкрНДІЦЗ
