Прагнення України інтегруватися у світову спільноту відкриває нові можливості для партнерства, актуалізує необхідність гармонізації сучасної системи технічного регулювання та споживчої політики України відносно норм та правил Європейського Союзу

Це значною мірою залежить від стану та розвитку національної системи стандартизації та метрології, зокрема з питань проведення експериментальних досліджень і випробувань на необхідному технічному рівні. Значення результатів випробувань постійно зростає завдяки швидкому розвитку технологій та інформаційного суспільства, оскільки споживачам і бізнесу щодня доводиться приймати зважені рішення, які впливають на економіку країни та особисте життя. Постачальниками результатів вимірювань є випробувальні та калібрувальні лабораторії.

Необхідність взаємного визнання результатів випробувань у рамках міжнародної системи оцінки відповідності зумовила підписання 28.10.2007 Меморандуму про взаєморозуміння між Міжнародною кооперацією з акредитації лабораторій (ILAC), Міжнародним форумом з акредитації (IAF) і Міжнародною організацією законодавчої метрології (OIML). Досягнуті домовленості є, як зазначено у Меморандумі, єдиною й основною базою для прозорої та надійної інфраструктури вимірювань і випробувань у досягненні відповідності об’єкта оцінки відповідності (продукції, товарів) запропонованим критеріям.

 

Міжлабораторні порівняльні випробування

Одним з критеріїв компетентності лабораторій та підтвердження вірогідності виданих лабораторіями результатів випробувань є оцінка діяльності лабораторій за попередньо встановленими критеріями шляхом їх участі у програмах перевірок кваліфікації за допомогою міжлабораторних порівняльних випробувань (далі – МПВ).

Однак, попри велику кількість праць, на сьогодні недостатньо вивчені питання щодо забезпечення єдності результатів незалежно від часу та місця їх проведення, нормативно-технічна документація існує в розрізненому вигляді, не має загального наукового підґрунтя, особливо в частині врахування специфіки їх проведення для різних сфер економіки.

Якщо для вимірювань існує розвинена теорія забезпечення єдності їх результатів, започаткована ще у середині минулого століття, а також нормативно-правове регулювання дій, спрямованих на забезпечення єдності вимірювань, то у сфері випробувань ці питання висвітлені недостатньо. Таку ситуацію можна пояснити тим, що у проведенні випробувань на практиці спостерігається ототожнювання таких експериментальних процедур, як вимірювання і випробування, які насправді мають суттєві розбіжності як у меті проведення, процедурі їх виконання, так і у процедурі оцінювання точності їх результатів.

 

На сьогодні діяльність випробувальних лабораторій, в основному, регламентують стандарти:

ДСТУ ISO/IEC 17025:2006 – у частині впровадження системи менеджменту якості та підтвердження технічної компетентності лабораторій і має рамковий характер

ДСТУ ГОСТ ИСО 5725-1:2005  – у частині забезпечення точності результатів, отриманих у випробувальній лабораторії. Виклад вимог цього стандарту для успішної реалізації його в практиці випробувальних лабораторій є складним і вимагає систематизації підходів в оцінюванні точності результатів випробувань

 

Участь у міжлабораторних порівняльних випробуваннях є обов’язковим та неодмінним елементом зовнішнього контролю системи управління випробувальної лабораторії

 

Нині однією з умов визнання високої якості результатів випробувань є акредитація лабораторій, а участь у міжлабораторних порівняльних випробуваннях є обов’язковим та неодмінним елементом зовнішнього контролю системи управління випробувальної лабораторії.

Вимоги щодо організації й оцінювання професійного рівня лабораторій шляхом проведення міжлабораторних порівняльних випробувань полягають у:

• наявності координатора проведення міжлабораторних порівняльних випробувань;
• визначенні схеми проведення міжлабораторних порівняльних випробувань;
• документуванні підтвердження однорідності зразків для випробувань;
• наявності та врахуванні заявлених кожною залученою лабораторією невизначеності вимірювань;
• застосуванні статистичних методів для оцінювання результатів;
• наявності інструкцій з детальними описами чинників, що впливають на результати випробувань і спеціальних інструкцій щодо реєстрації результатів випробувань та їх оформлення;
• залученні координатора схеми, статистиків та технічних експертів зі знанням і досвідом у застосуванні методів випробувань.

 

Організація МПВ

За організацію міжлабораторних порівняльних випробувань відповідає орган з акредитації, що призначає організацію-координатора (далі – координатора). Координатор повинен бути технічно компетентним у визначеній сфері діяльності, мати досвід і матеріальну базу для підготовки контрольних зразків, бути обізнаним щодо планування МПВ і обробки отриманих результатів, а також гарантувати їхню конфіденційність.

Проведення МПВ дозволяє оптимізувати процес акредитації лабораторій, нагляд за діяльністю раніше акредитованих лабораторій, поліпшити якість впровадження внутрішньолабораторного контролю. Також може проводиться перевірка статистичної підконтрольності застосовуваних методик у лабораторіях, оцінюватися рівень освоєння впроваджуваних методик, перевірятися встановлені розрахункові значення характеристик зміщення методик.

Для досягнення порівнянності отриманих результатів різними лабораторіями необхідно виходити й реальних можливостей лабораторій щодо організації випробувань. Можна скільки завгодно підвищувати вимоги до точності результатів випробувань, але це не буде об’єктивною характеристикою технічних та організаційних можливостей лабораторій щодо їх проведення.

У цілому, застосування МПВ дозволяє забезпечити оптимальні умови для перевірки й коректування системи забезпечення якості випробувань у групі лабораторій, об’єднаних за одним видом проведення робіт.

 

Принцип роботи

З метою уніфікації та забезпечення спроможності оцінювати впливи як випадкових, так і систематичних похибок на результати випробувань при проведенні МПВ, необхідно застосовувати статистичні показники точності, для яких не потрібне встановлення причинно-наслідкових зв’язків. Найбільш прийнятною характеристикою якості результатів є точність як інтегральний показник, що характеризується правильністю та прецизійністю. Оцінкою правильності є зсув результату, який складається із зсуву, що вносить недосконалість методики (зсув методики) та зсуву, що вносить специфіка реалізації методики у лабораторії (лабораторна складова зсуву). Характеристикою розсіювання результатів вимірювань є прецизійність, яка характеризується двома граничними складовими: повторюваністю та відтворюваністю в залежності від умов виконання випробувань, що саме й впливає на мінливість результатів. Якщо поняття повторюваності збігається з однойменним при вимірюваннях і визначається тільки впливом випадкових величин, то відтворюваність з точки зору випробувань має інше змістовне навантаження.

При випробуваннях відтворюваність характеризує не стільки саму методику, скільки спроможність лабораторій, що спеціалізуються на даному виді випробувань, реалізовувати цю методику. При вдосконаленні організації процедури випробувань у лабораторіях (застосування більш сучасного устаткування) відтворюваність може змінюватися. Будь-які висновки про прийнятність та відповідність при порівнянні не тільки методик, але й лабораторій за показниками правильності й прецизійності можуть здійснюватися лише при відомому значенні відтворюваності. Порівняння має бути засновано не на виявленні різниці між двома дисперсіями або між двома середніми значеннями, а на застосуванні критеріїв значущості, що використовують поняття приналежності результатів випробувань до одної або різних генеральних сукупностей.

 

Специфіка МПВ у сфері пожежної безпеки

Потрібно зазначити, що у кожній сфері проведення МПВ є своя специфіка. Так, у сфері пожежної безпеки значну увагу слід приділяти таким питанням:

• рівномірність теплового впливу на зразки;
• кількість зразків для проведення міжлабораторних порівняльних випробувань;
• застосування верифікованого устаткування та каліброваних засобів вимірювальних техніки;
• впливу зовнішніх кліматичних умов (температура, вологість, тиск).

У цьому випадку найбільш прийнятним є використання алгоритму, який наведено в Інструкції з проведення міжлабораторних порівняльних випробувань у сфері пожежної безпеки, що базується на застосуванні для оцінювання результатів випробувань таких критеріїв:

• критерій Граббса;
• критерій Фішера;
• критерій Стьюдента.

Крім того, характерною особливістю міжлабораторних порівняльних випробувань у сфері пожежної безпеки є обмежена кількість учасників, нерідко лише двох, і варто також зауважити, що на  результати міжлабораторних порівняльних випробувань може суттєво вплинути неоднорідність зразків.

Ще однією особливістю випробувань у сфері пожежної безпеки є те, що визначення більшості показників супроводжується руйнуванням зразка, який піддається випробуванням. Зокрема, це стосується випробувань речовин та матеріалів, а також будівельних конструкцій на вогнестійкість. Зважаючи на ці обставини, основною схемою проведення міжлабораторних порівняльних випробувань є застосування однорідних зразків.

Проведення МПВ дозволяє оптимізувати процес акредитації лабораторій, нагляд за діяльністю раніше акредитованих лабораторій

 

МПВ на базі УкрНДІЦЗ

Враховуючи досвід проведених міжлабораторних порівняльних випробувань на базі УкрНДІЦЗ, є перелік завдань, що потребують подальшого вирішення:

• розроблення методології проведення міжлабораторних порівняльних випробувань у сфері пожежної безпеки для обмеженої кількості результатів випробувань;
• розроблення алгоритму оцінювання характеристик методики при її валідації із застосуванням статистичних критеріїв для уникнення гальмування процесів забезпечення єдності лабораторних випробувань;
• запровадження механізму підвищення вірогідності результатів випробувальних лабораторій як складової системи управління якістю;
• розроблення критеріїв для оцінювання однорідності зразків, а також відповідності випробувального устаткування;
• доповнення невизначеності, отриманої експериментальним підходом, складовими з модельного підходу для можливих джерел мінливості, які не були враховані при оцінюванні відтворюваності;
• удосконалення програмного забезпечення для зниження працевитрат під час оцінювання результатів міжлабораторних порівняльних випробувань;
• науково аналітичне та експериментальне обґрунтування щодо встановлення вагових коефіцієнтів для нових видів випробувань у галузі пожежної безпеки;
• визначення «вузьких місць» під час організації та проведення міжлабораторних порівняльних випробувань;
• оцінювання впливу кліматичних факторів на результати міжлабораторних порівняльних випробувань;
• запровадження дієвих механізмів порівняння результатів комп’ютерного моделювання та реальних випробувань.

Узагальнюючи вищевикладене, можна сказати, що ключовим елементом процедури оцінки відповідності є випробування як інструмент оцінки відповідності продукції міжнародним або національним стандартам.  Вихідною процедурою під час проведення випробувань є вимірювання, які разом з контролем і забезпеченням якості є фундаментальною основою будь-якої випробувальної лабораторії.  Таким чином, кожна випробувальна лабораторія, яка є суб’єктом ринкових відносин, має вирішити проблему контролю якості вимірювань як елемента доказу її відповідності вимогам стандарту ДСТУ ISO/IEC 17025.

 

Ольга Бедратюк, УкрНДІЦЗ