Широке впровадження психології у практику Державної служби України з надзвичайних ситуацій закономірно сприяє розвитку тих її галузей, що традиційно визначаються як методи психологічного впливу. Серед них одне з найважливіших місць, безумовно, посідає психологічне консультування

 

Психологічне консультування – комплекс заходів, які застосовуються (за необхідністю) для надання особам рядового і начальницького складу, рятувальникам та працівникам психологічної інформації, уваги до їхніх переживань та емоційної підтримки, що допомагають прийняти усвідомлене рішення й оцінити психологічні ресурси щодо бажаних поведінкових змін; допомоги, спрямованої на усвідомлення впливу стрес-факторів та підвищення психологічної компетентності, зміну ставлення до проблеми, підвищення стресової та кризової толерантності, засвоєння нових моделей поведінки.

Найбільш відомою сферою застосування психологічного консультування нині є допомога тим, хто звертається з приводу своїх сімейних, особистих та службових проблем.

Безперечно, основна мета психологічного консультування – це надання психологічної допомоги, тобто розмова з психологом повинна допомогти людині у розв’язанні її проблем і налагодженні взаємостосунків з оточенням. Власне, людині, яка поспілкувалася з психологом, має стати ліпше, ніж було «до того», і якщо вона справді почуватиметься краще, – то це і буде критерієм надання допомоги. З викладеного вище випливає, що, попри те, що задоволення запитів клієнта і вважається найважливішим показником ефективності психологічного консультування, особливості роботи психолога значною мірою залежать від характеру проблем клієнта. Так, людина, яка переживає втрату або горе, може й повинна розраховувати на те, що завдяки консультації її самопочуття поліпшиться.

Найзагальніший аналіз літератури дає змогу виокремити основні види психологічного консультування: телефонне, індивідуальне та групове.

 

Телефонне консультування

Метою телефонного консультування є швидка психологічна допомога у різноманітних кризових ситуаціях (смерть, горе, втрата близької людини, сварка, проблема особистого чи соціального характеру), у стані стресу чи депресії.

Саме телефонна допомога людям, у яких немає можливості дізнатись і отримати кваліфіковану інформаційну підтримку, які перебувають у стані психологічної кризи, стала за основу для створення служби екстреної допомоги населенню на Львівщині.

Служба екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером «112» створена, щоб допомогти людям. Достатньо знати один номер, зателефонувавши на який можна отримати допомогу в будь-якій ситуації. Для рятувальників Львівщини найважливіше – це зворотна реакція мешканців області. Кожен дзвінок та звернення буде знято з контролю лише після підтвердження людини, що звернулася по допомогу. Головною метою створення Системи екстреної допомоги населенню (Системи-112) є забезпечення функціонування єдиного номера екстреного виклику «112» для використання його у всіх екстрених ситуаціях, надання своєчасної допомоги європейського рівня з можливістю спілкування іноземними мовами, оперативного залучення необхідних служб, що є вирішальним фактором під час надання допомоги, ліквідації надзвичайних ситуацій та рятування людей.

Загалом звернення громадян найчастіше стосуються випадків порятунку і комунальних проблем. Найбільша кількість дзвінків надходить саме до рятувальної служби, далі – до центральної міської диспетчерської служби з питаннями щодо комунальних проблем. За період існування Системи-112 рятувальникам телефонують переважно мешканці області. До слова, частіше у будні, ніж у вихідні. Робочі місця працівників служби (включно з диспетчерами, перекладачами й психологами) облаштовані належним чином.

Саме тому, з метою надання фахової інформаційної підтримки забезпечення дотримання конституційних прав громадян на особисту безпеку, охорону здоров’я та майна, в Головному управлінні ДСНС України у Львівській області психологи відділу соціально-гуманітарної роботи та психологічного забезпечення центру забезпечення діяльності залучаються до роботи з населенням щодо надання екстреної допомоги за єдиним телефонним номером «112». Упродовж 2018 року психологами здійснено 183 чергування, під час яких прийнято та оброблено 6671 звернення громадян на телефонний номер «Служби-112».

Консультування телефоном досить привабливе для заявників, оскільки забезпечує часткову анонімність і пов’язану з цим особливу довіру. Під час телефонного консультування виникає ефект «випадкового попутника», коли у звичайній бесіді незнайомі люди «виливають душу». Встановленню особливої довіри сприяє і те, що, попри відстань, абонент і психолог у певному сенсі перебувають поруч. Телефонне консультування дає клієнту можливість звертатися з будь-якого місця, в зручний для нього час. При такому типі консультування клієнт має право на переривання контакту, тобто може в будь-який момент покласти слухавку.

Основний метод консультування – бесіда, побудована певним чином. Найчастіше може включати одну консультацію або (за необхідності) більше. Психологи Головного управління ДСНС України у Львівській області працюють з окремими людьми або групами. Відповідно розрізняють індивідуальне та групове консультування.

 

Індивідуальне консультування

Індивідуальне консультування – це бесіда консультанта з клієнтом наодинці, обговорення життєвої проблеми, яка його турбує. Психолог допомагає подивитися на проблеми відсторонено, обговорює ті особливості поведінки та міжособистісних відносин, які стали джерелом життєвих труднощів клієнта. Під час консультаційної бесіди людина отримує можливість ширше поглянути на ситуацію, змінити ставлення до подій і, відповідно, свою поведінку.

Основне завдання індивідуального консультування – допомогти клієнту подивитися на свої життєві проблеми відсторонено, обговорити з ним ті особливості його поведінки і міжособистісних відносин, які стали джерелом труднощів. Зазвичай вони не усвідомлюються і не контролюються самою людиною. У ході консультаційної бесіди рятувальник отримує можливість усвідомити це, ширше поглянути на ситуацію, інакше оцінити свою роль у ній, змінити свою поведінку, ставлення до інших людей і, відповідно, подій. Водночас позиція психолога має вселяти реалістичний оптимізм.

Психолог-консультант не дає прямих порад і рекомендацій, оскільки в цьому випадку він бере відповідальність за події на себе. Для розвитку особистості консультанта важливо, щоб він усвідомлював і проявляв особисту відповідальність і сам приймав рішення.

Взаємодія на рівних – оптимальний варіант у консультуванні. Під час консультації клієнт має почуватися як повноправний партнер психолога. Тоді він активно працюватиме і прийматиме відповідальність за ті чи інші рішення та особистісні зміни. Проте хороший психолог має володіти акторськими здібностями, демонструвати, за потреби, впевненість і авторитет чи загравати з клієнтом, прагнучи підвищити його самооцінку.

Звернення до психолога часто пов’язане з використанням поняття норми поведінки особистості. «Я не такий, як усі…» – думає клієнт, який прийшов на консультацію. Людина зазвичай порівнює себе з іншими людьми, прагне знайти своє місце в житті, бути неповторною або ж зрозуміти мотиви дій своїх рідних та близьких. Психолог допомагає клієнтові зрозуміти свою індивідуальність. При цьому важливо, щоб консультант орієнтувався не так на соціально прийняті норми, як на цінності, життєві принципи та ідеали самого клієнта. Дуже важливо в процесі консультації бути максимально включеним у бесіду, емоційно переживати все, що обговорюється з консультантом, почуватися комфортно, бачити доброзичливе і безоцінне ставлення до себе.

Людські проблеми

Розглянемо найтиповіші проблеми, з якими звертаються до психолога.

Перший тип проблем – очікування соціальних чи моральних оцінок за шкалою «правильно – неправильно», «добре чи погано».

Ці переживання можуть звучати так: «Перевірте мене (його), чи нормальний  я (він)?»; «Це ж погано, коли дитина не слухається, треба, щоб вона слухалася одразу»; «Не можна ж її весь час хвалити, вона ж виросте розпещеною, нічого хорошого очікувати не варт» тощо. Аналогічні запити працівників за моральними критеріями добра і зла, справедливості та прийняття. У цих випадках корисна зміна системи оцінювання у процесі консультації, що дозволить людині розширити свої уявлення про себе і не тільки.

Другий тип проблем – питання «Як вчинити?»; «Що робити?». Завдання психолога – не приймати рішення за клієнта, а допомогти йому зрозуміти психологічну сутність проблеми й на цьому ґрунті самому прийняти рішення.

Лише третій тип проблем може бути названий власне психологічними завданнями. Питання стосується значення того чи іншого факту, вчинку, переживання. «Як зрозуміти?»; «Що це означає?» тощо. У практичній роботі таких клієнтів небагато. Найчастіше ставляться завдання двох перших типів; справа психолога-консультанта  допомогти людині переформулювати їх на завдання психологічні.

 

Консультування, як допомога

Консультування – досить складний вид професійної діяльності психолога. Однією з найтиповіших труднощів у роботі консультанта з представниками керівної ланки можна назвати бажання таких клієнтів змінити інших і небажання змінювати себе.

Попри добровільне звернення по психологічну допомогу, деякі противляться змінам. Це може бути пов’язано з відсутністю у людини переконання у необхідності змін, нав’язаних ззовні, страхом перед невідомістю і можливою невдачею, відсутністю довіри до консультанта.

Звертаючись по консультацію, клієнти часто підкреслюють негативну роль інших у виникненні власних життєвих проблем. Для них характерні скарги на кшталт: «Ми з чоловіком постійно лаємося» або «Дружина ревнує без приводу».

Однак бувають випадки, коли людина усвідомлює роль особистих якостей і говорить про свої проблеми: «Я не можу стримати себе, дуже запальний, постійно кричу і зриваюся» або «Весь час не впевнений у тому, як до мене ставляться інші, здається, що мене обманюють та не розуміють». Це може бути підґрунтям для конструктивної роботи клієнта над собою.

Важливо, щоб психолог під час консультування знаходив у собі сили бути спостережливим, розумів свого клієнта та уважно слухав. Сенс висловлювання, а також інша корисна інформація можуть бути виражені в інтонації, міміці, жестикуляції й позі людини. Оскільки під час консультації клієнт повідомляє про себе особисту інформацію, психолог повинен дотримуватися конфіденційності. Це важливо, адже впливає на рівень довіри у майбутньому.

Варто зауважити, що занадто близькі товариські стосунки між консультантом і клієнтом призводять до того, що консультант уже не може зберегти об’єктивну і відсторонену позицію, необхідну для ефективного розв’язання проблем клієнта.

 

Групове консультування

Групове консультування проводиться з метою згуртування колективів, зниження в них загальної психологічної напруженості, поліпшення міжособистісних відносин, оптимізації соціально-психологічного клімату, підвищення групової згуртованості, поліпшення стилю керівництва, усунення небажаних емоційних станів або їхніх наслідків, підвищення ефективності виконання навчально-бойових завдань.

Під час групового консультування найчастіше порушуються проблеми у сфері професійної діяльності та проводиться робота з вирішення міжособистісних конфліктів і проблемних ситуацій у колективах. А з метою розв’язання міжособистісних конфліктів у трудових чи інших колективах може застосовуватися так звана посередницька консультація. Використання психологічного посередництва засноване на добре відомому факті: участь у переговорному процесі третіх осіб, які займають нейтральну позицію, підвищує його ефективність.

Завдання групового консультування визначаються на основі результатів психодіагностичного дослідження. Спершу психологи оцінюють систему реальних відносин між рятувальниками, виділяють найважливіші моменти та обговорюють їх у групі. Далі знаходять предмет взаємодії членів групи з урахуванням інтересів кожного з них. Для вирішення цього завдання використовуються психодіагностичні матеріали про тип відносин між членами групи (особливо вивчаються факти, що свідчать про стійкість відносин).

Показниками наявності постійних травмувальних факторів можуть бути стан глобальної колективної незадоволеності, групової тривоги, стан провини, пов’язаний з колективом, стан нестерпного, непосильного нервово-психічного і фізичного напруження.

У всіх цих випадках колектив є об’єктом, що визначає стійкий незадовільний стан індивіда. Робота з цим станом можлива лише тоді, коли психолог працює із вмістом міжособистісних відносин.

З метою корекції соціально-психологічного клімату в підрозділі психологи працюють за такими напрямками:

• подолання бар’єрів психологічної напруженості й супроводжуючих цю напруженість негативних емоцій, що виникають у процесі спілкування;
• вдосконалення відносин функціонально-рольової взаємозалежності, відносин керівництва і виконавця;
• підвищення рівня залученості в діяльність кожного члена групи.

Консультування у цих напрямах може здійснюватися в кількох формах: рекомендації начальникам із зазначенням конкретних способів психолого-виховного впливу на колектив і навчання рятівників адекватним способам поведінки й відносин методами психологічних вправ, ігор, спілкування, дискусій, невербальних контактів і змін обстановки.

Найбільший ефект від психологічної консультації буде досягнутий, якщо у групі вдасться створити особливу психологічну атмосферу єдності. Психологу-консультанту необхідно постійно підвищувати свою професійну кваліфікацію. Для цього у повсякденній практичній роботі консультантів використовується супервізія. У перекладі з англійської supervision означає «спостереження за чиєюсь роботою». У будь-якому випадку має бути хтось, з ким консультант може зв’язатися, обговорити складний випадок, особисту незадоволеність, пов’язану з консультативною ситуацією.

Отже, психологічне консультування рятувальників, особливо в період загострення соціальної й військово-політичної обстановки в країні, відіграє важливу роль у підтриманні належного соціально-психологічного клімату в колективах та робить можливим виконувати завдання, покладені ДСНС України.

 

Д-М. П. ШЕВЕЛЄВ, ГУ ДСНС України у Львівській області