Український науково-дослідний інститут цивільного захисту, як базова організація Мінрегіону України, у межах супроводу низки державних будівельних норм постійно надає проєктним організаціям, експертам у галузі пожежної безпеки та звичайним громадянам роз’яснення щодо чинних вимог пожежної безпеки та їх практичного застосування

Серед іншого, фахівці нормативно-правового відділу Українського науково-дослідного інституту цивільного захисту (далі – УкрНДІЦЗ) не лише надають тлумачення тих чи інших вимог, але й у разі виявлення певних недоліків у вимогах ДБН систематизують їх та готують відповідні зміни або доповнення. Розглянемо деякі випадки детальніше.

 

Пожежна безпека автозаправних станцій

Пожежна безпека автозаправних станцій (АЗС) є надзвичайно важливим завданням, як під час проєктування, так і під час дотримання протипожежного режиму на об’єкті. Відповідно до чинних норм, а саме: ДБН В.2.5-56 «Системи протипожежного захисту» вимагають обладнувати автоматичною системою пожежогасіння: «Усі приміщення. Приміщення категорії В площею понад 20 м², складські приміщення з наявністю ЛЗР та ГР незалежно від площі, приміщення постів технічного обслуговування площею понад 100 м², а також приміщення БП АЗС, АГЗС об’ємом 500 м³ та більше, в яких розміщується обладнання перекачування скрапленого вуглеводневого газу, що входить до складу технологічної системи АЗС». Тобто, приміщення операторських, торговельних залів, кафе, роздягалень АЗС обладнувати автоматичною системою пожежогасіння не обов’язково.

Тобто, у чинній редакції вимога викладена у двох реченнях, при цьому спочатку вимагається обладнувати усі приміщення АЗС автоматичною системою пожежогасіння (у тому числі службові кабінети, коридори, торговельні зали), а в другому реченні – уточнення щодо приміщень, які за категорією вибухопожежної та пожежної небезпеки належать до категорії В.

Аналіз попередніх вимог, які вже втратили чинність, але на основі яких розроблялися вимоги до ДБН В.2.5-56, а саме: «Інструкція щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій» вимагала обладнувати автоматичною системою пожежогасіння «Приміщення категорії В площею понад 20 кв. м, складські приміщення з наявністю легкозаймистих речовин та горючих речовин незалежно від площі, приміщення постів технічного обслуговування площею понад 100 кв. м, а також приміщення БП АЗС, АГЗС об’ємом 500 куб. м та більше, у яких розміщується обладнання для перекачування скрапленого вуглеводневого газу, яке входить до складу технологічної системи АЗС. Торговельний зал підприємства з продажу легкозаймистих речовин та горючих речовин слід відносити до складських приміщень під час визначення необхідності обладнання автоматичними установками пожежогасіння».

Таким чином бачимо, що у чинній редакції ДБН В.2.5-56 вимога щодо обладнання автоматичною системою пожежогасіння усіх приміщень є некоректною та потребує редагування. Ця неточність є дуже важливим аспектом, враховуючи можливість наглядових органів ДСНС двозначно трактувати цю вимогу, що, відповідно, може призводити до економічних втрат підприємств. Разом з тим, під час внесення змін до ДБН В.2.5-56 доречно не прирівнювати торговельні зали, в яких продаються легкозаймисті речовини та горючі речовини, до складських приміщень, а окремо встановити вимоги та критерії щодо необхідності обладнання їх автоматичною системою пожежогасіння.

 

Пожежна безпека об’єктів соціальної інфраструктури

Наступне питання стосується вимог, які встановлені до сходових кліток житлових будинків, але вже не на етапі їх будівництва, а на етапі експлуатації. Незадимлювані сходові клітки є важливою складовою безпеки для багатьох об’єктів соціальної інфраструктури. Відповідно до вимог ДБН В.1.1-7 «Пожежна безпека об’єктів будівництва. Загальні положення» встановлено чотири типи незадимлюваних кліток, а саме: Н1, Н2, Н3 та Н4. Одним з найрозповсюдженіших типів незадимлюваних кліток, особливо у житловому секторі у будинках з висотою 12 поверхів і більше, є тип незадимлюваної клітки Н1. Згідно з чинними нормами, даний тип незадимлюваної клітки повинен мати вхід до сходової клітки з кожного поверху через зовнішню повітряну зону відкритими назовні переходами по балконах, лоджіях, галереях та з природним освітленням на кожному поверсі крізь вікна у зовнішніх стінах. При цьому ДБН В.2.2-15 «Житлові будинки. Основні положення» не допускає влаштування ґрат і засклення балконів, лоджій і галерей, які використовуються як зовнішні повітряні зони при незадимлюваних сходових клітках типу Н1.

Зазначені норми діють під час проєктування нових і реконструкції існуючих житлових будинків, проте у багатьох будинках, які збудовані ще за радянських часів, повітряні зони відкритих переходів незадимлюваної сходової клітки обладнували ґратами або жалюзі, які запобігали потраплянню снігу, сміття від вітру тощо.

Зараз у країні активно працює програма енергозаощадження, і люди централізовано почали облаштовувати світлові прорізи переходів через повітряні зони вікнами з метою запобігання втрат тепла. Проте такі дії створюють небезпечні передумови відсутності притоку свіжого повітря у зони безпеки та, відповідно, збільшують ризики для життя мешканців під час їх евакуації у разі пожежі. Виходом з цієї проблеми може бути облаштування сходових кліток та їхніх тамбур-шлюзів якісними дверима з ущільнювачем, які обладнані пристроєм автоматичного закривання (доводчиком). Зазначене питання є дуже важливим для мешканців, як з точки зору економії витрат на комунальні послуги, так і з точки зору безпеки, а тому потребує уваги держави та комунальних служб.

 

Вантажопідйомність мостів та шляхопроводів

Цього року на засіданні науково-технічної секції Мінрегіону України розглядалась остаточна редакція ДБН Б.2.2-ХХ:20ХХ «Планування та забудова територій» на заміну уже чинному ДБН Б.2.2.-12:2018 «Планування і забудова територій». У цілому документ був позитивно прийнятий фахівцями у сфері будівництва, проте під час розгляду було порушене питання, яке на початку, як здавалося, на пряму не стосувалося пожежної безпеки, а саме: вантажопідйомність мостів та шляхопроводів.

На засіданні секції фахівці звернули увагу, що на сьогодні під час проєктування звичайних мостів та шляхопроводів для міст передбачається навантаження від транспорту не більш як 12–13 тонн на вісь, при цьому у новій редакції ДБН Б.2.2-ХХ:20ХХ «Планування та забудова територій» регламентовано передбачати у найбільших та великих містах у районах висотної забудови конструкцію дорожнього покриття пожежного проїзду з урахуванням розрахункового навантаження від автодрабини або автопідіймача: не менш ніж 15 тонн на вісь, загальна маса – 53 тонни, тиск виносної опори – 13,9 кг/см².

Ця проблема є надзвичайно актуальною, враховуючи кількість нових висотних будинків, а також те, що в містах України уже існує та функціонує ряд спеціальної протипожежної техніки, наприклад, колінчаті підіймачі з загальною масою майже 48 тонн та навантаженням на вісь майже 14 тонн.

Таким чином, перед містами з висотною забудовою постає нове завдання, а саме: під час проєктування нових мостів та шляхопроводів врахування навантаження від спеціальної пожежно-рятувальної техніки, а також розробки або оновлення методик проведення таких розрахунків та актуалізації відповідних будівельних норм з проєктування мостів та доріг.

Ярослав Балло, канд. техн. наук, Юрій Фещук, канд. техн. наук, Світлана Голікова, УкрНДІЦЗ