В Україні торф’яники займають площу більше 10 000 км². Згідно з Державним обліком запасів корисних копалин України, в країні понад 1500 родовищ торфу. Основні території торф’яних покладів розташовані у Волинській (21%), Рівненській (18%), Чернігівській (12%) Київській (11%), Львівській (6%), Хмельницькій (6%), Сумській (5%), Житомирській (4%), решта областей – 4%.

Торф має важливі властивості, котрі зумовлюють його цінність для сільського господарства, тваринництва, лікування, біохімії та енергетики. До того ж, завдяки багатому вмісту вуглецю (30 відсотків усіх запасів вуглецю в світі, що вдвічі більше за ліси) торфові болота ще називають «легенями Землі».

Чому важко гасити торф’яні пожежі

Давня назва торфу – “займиста земля”, говорить сама за себе. Торф схильний до самозаймання, яке може статися за температури вище 50 C. Особливістю торф’яних пожеж є те, що вогонь може заглиблюватись в шар торфу і горіння відбуватиметься на великій глибині, повільно й без полум’я, може поширюватися в усіх напрямках, незалежно від напрямку й сили вітру та горіти навіть під час суттєвих опадів.

Які ще загрози несе горіння торф’яника

Ґрунти, які покривають торфовища, мають високий вміст важких металів, радіаційне та інші види забруднення, які при згорянні виділяються в повітря. Торф’яний смог містить такі речовини як чадний газ, бензол, багато сірки, вуглецю, азоту тощо. Тому він більш небезпечний від деревного. Через горіння торфу можуть виникати проблеми зі здоров’ям у дітей, людей похилого віку, у тих, хто страждає на захворювання серцево-судинної системи, діабет, алергію, легеневі захворювання.

Як убезпечити себе, якщо місто затягло димом з торф’яника

Щоб максимально убезпечити себе від впливу негативних факторів торф’яного смогу зважте на такі поради:

• уникайте тривалого перебування на відкритому повітрі рано вранці та у найспекотніший час доби (у повітрі в цей час знаходиться максимальна кількість смогу);
• тримайте вікна зачиненими, особливо вночі і рано вранці;
• використовуйте у побуті та на робочих місцях системи кондиціонування та очищення повітря;
• щоденно проводьте вологе прибирання в житлових приміщеннях і на робочих місцях;
• поставте в житлових та робочих приміщеннях ємності з водою, щоб підвищити вологість повітря;
• збільште споживання рідини до 2-3 літрів на день для дорослих. Для відшкодування втрати солей та мікроелементів рекомендується пити підсолену і мінеральну лужну воду, молочно-кислі напої (знежирене молоко, молочну сироватку), соки, мінералізовані напої, киснево-білкові коктейлі;
• у щоденному раціоні збільште кількість овочів, фруктів, уникайте вживання жирної їжі, солодких газованих напоїв, алкоголю;
• уникайте потрапляння під дощ, а якщо потрапили, прийміть душ.

Якщо задимлення дуже сильне (видимість зменшується до 50 м), обов’язково слід використовуйте засоби захисту органів дихання (маски, респіратори тощо) і захисні окуляри. Вдягайте одяг, що максимально закриває тіло, двічі на день приймайте душ, якомога частіше промивайте ніс і горло чистою водою або фізрозчином.

У разі виникнення симптомів нездужання (поява ознак задишки, кашлю, безсоння) необхідно звернутися до лікаря.

 

На жаль, масштабні торф’яні пожежі є щорічною проблемою України. Основною причиною цих пожеж є людина, яка необережно поводиться із вогнем у лісі, у місцях роботи і відпочинку. Будьмо обачними, свідомими і відповідальними в питаннях протипожежної безпеки.

 

Людмила Шинкаренко,

НМЦ ЦЗ та БЖД Черкаської області