Пожежна небезпека конструкцій зовнішніх стін з фасадною теплоізоляцією, в якій застосовуються горючі матеріали, пов’язана з потенційною здатністю таких конструкцій поширювати вогонь. Використання у системах зовнішнього утеплення горючих утеплювачів, у тому числі деяких видів пінополістиролу і поліуретану, підвищує пожежну небезпеку цих систем
Пожежі на таких об’єктах характеризуються стрімким розповсюдженням вогню по всій висоті будинку, можливим обваленням фасадних конструкцій і загрозою переходу вогню всередину будівлі або споруди, й, відповідно, вказують на їх особливу небезпеку.
Нормативні документи
Що ж означає «конструкція зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією та опорядженням штукатуркою»?
ДСТУ Б В.2.6-36:2008 Конструкції будинків і споруд. Конструкції зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією та опорядженням штукатурками. Загальні технічні умови визначає, що конструкція зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією та опорядженням штукатуркою – це конструктивне рішення, в якому комплект ізоляції складається із зовнішнього опорядження, теплоізоляційного шару, поверхні яких суміщені, клейового шару та механічних засобів кріплення до несучої стіни.
На рисунку 1 зображений один з можливих (класичних) варіантів такої конструкції.
Рис. 1. – Приклад облаштування конструкції зовнішньої стіни із фасадною горючою теплоізоляцією та опорядженням штукатуркою
На сьогодні в Україні основними документами, що встановлюють вимоги щодо проєктування та пожежної безпеки конструкцій зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією та опорядженням штукатуркою, є
ДБН В.2.6-33:2018 Конструкції зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією. Вимоги до проектування та ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об’єктів будівництва. Загальні вимоги. Відповідно до цих будівельних норм можливість застосування фасадної теплоізоляції для утеплення будинків та споруд визначається за групами горючості матеріалів теплоізоляційного й опоряджувального шарів, з яких складається фасадна система. Згідно з п. 6.6.2 ДБН В.2.6-33:2018 дозволяється застосування систем фасадної теплоізоляції з опорядженням штукатуркою та теплоізоляцією групи низької горючості Г1 і групи помірної горючості Г2 для будівель та споруд з умовною висотою більше ніж 9 м за умови, що система фасадної теплоізоляції не поширює вогонь. Здатність системи поширювати вогонь по фасаду оцінюють за результатами натурних вогневих випробувань. Ці випробування в Україні проводять за Методикою натурних вогневих випробувань теплоізоляційно-оздоблювальних систем зовнішніх стін будинків і споруд на поширення вогню, розробленою УкрНДІЦЗ на основі стандарту США U. В. S. Standards №17-6 Method of test for the evaluation of flammability characteristics of exterior, nonload-bearing wall panel assemblies using foam plastic insulation.
Можливість проведення таких випробувань реалізована на пожежно-випробувальному полігоні Українського науково-дослідного інституту цивільного захисту. Випробування проводять на фрагменті двоповерхового будинку, зовнішній вигляд якого до випробувань, у процесі випробувань та після випробувань зображений на рисунку 2.
Рис. 2. – Зовнішній вигляд фрагменту двоповерхового будинку для проведення натурних вогневих випробувань
Можливість застосування фасадної теплоізоляції для утеплення будинків та споруд визначається за групами горючості матеріалів теплоізоляційного й опоряджувального шарів, з яких складається фасадна система
Згідно з методикою, залежно від отриманих (виміряних) значень температур в утеплювачі, систему відносять до однієї з чотирьох груп: системи, що не поширюють вогонь; системи, що слабо поширюють вогонь; системи, які помірно поширюють вогонь; системи, що сильно поширюють вогонь.
За період з 1999 року по сьогодні за даною методикою проведено натурні вогневі випробування 41 конструкції зовнішніх стін із фасадною горючою теплоізоляцією та опорядженням штукатуркою, при цьому товщина горючого утеплювача в них складала від 50 до 200 міліметрів.
Крім зазначеної методики, нині в Україні методи оцінки пожежної небезпеки конструкцій зовнішніх стін з фасадною теплоізоляцією визначені у національних стандартах України ДСТУ Б В.1.1-21:2009 Захист від пожежі. Конструкції зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією. Метод великомасштабних вогневих випробувань (ISO 13785-2:2002, MOD) та ДСТУ Б В.1.1-22:2009 Захист від пожежі. Конструкції зовнішніх стін із фасадною теплоізоляцією. Метод середньомасштабних вогневих випробувань (ISO 13785-1:2002, MOD), які гармонізовані з відповідними міжнародними стандартами з національними відхилами та чинні з 2009 року. Водночас, упродовж останніх 10 років, вимоги цих двох стандартів не знайшли своєї практичної реалізації.
Отже, на сьогодні інститут має достатньо великий матеріал про пожежну небезпеку різних систем зовнішнього утеплення фасадів будівель. Враховуючи те, що чинні підходи до натурних вогневих випробувань та оцінювання їхніх результатів мають певні недоліки, а також необхідність впровадження в Україні європейських підходів до таких випробувань, актуальним є питання розроблення відповідного національного стандарту України, над яким розпочав роботу Український науково-дослідний інститут цивільного захисту.
Тарас САМЧЕНКО, Олексій РАТУШНИЙ, Дмитро КУРКОВ, УкрНДІЦЗ
