Психологічна стійкість – це властивість особистості протистояти життєвим труднощам, несприятливому впливу обставин, зберігати здоров’я і працездатність у різних випробуваннях.
Карантин закрив для нас багато можливостей, можна сказати метафорично – багато дверей.
Отож нам потрібно переплановувати, змінювати наші звиклі маршрути щоденного життя і робити це оперативно. Саме так, як автомобільний навігатор: у його програмі немає такого варіанта, як «депресія» – куди б ми не з’їхали з дороги, які б перешкоди не трапились, він пропонує нам «перерахувати» і прокласти новий маршрут.
Наша психологічна стійкість – у силі наших стосунків. Ми не знаємо, що нас чекає попереду і через що ще доведеться пройти, але готові подати руку підтримки, дати надію тим, хто її потребує.
Присутність – це вияв уважності. А уважність – вияв турботи та любові. Бо, мабуть, єдине, що ми можемо дати ближньому в ці складні миті – це підтримка, допомога, розуміння, співчуття…
Збалансувати всі важливі сфери життя – родина, діти, праця, навчання, турбота про себе. Ставити цілі – досяжні та важливі водночас. І врешті діяти.
Дуже важливо, щоб наші дні були змістовними, активними. Карантин – це не лише вимушена зупинка в житті, яку треба чимось наповнити, щось робити, щоб якось «убити час». Час – безцінний. І життя на карантині – має бути Життям, а не очікуванням кінця карантину.
Наші діти потребують нас. Хіба ми раніше не шкодували, що робота не дає нам змоги більше часу побути вдома?
Ми можемо бачити загрози в майбутньому, але звертати увагу на те, що можемо зробити, щоб їм протидіяти – це ефективно. Однак інколи наші переживання зовсім некорисні, вони виснажують нас і тих, хто поруч із нами.
Отож, нам важливо заощаджувати наші внутрішні ресурси – фізичні, психічні, індивідуальні та соціальні. І не лише берегти їх, але й поповнювати. Необхідно пам’ятати про належний сон, здорове харчування, фізичну активність.
Ми, постійно, занурюючись у наші думки, переживання, плани й проблеми, можемо не побачити весняної краси навколо, не помітити стількох важливих деталей…
Водночас коли трапляється щось гарне, світле – ми маємо всі підстави радіти й ділитися радістю. Адже розділений біль меншає, а розділена радість множиться! І будемо сподіватися, що цих підстав для радості та вдячності буде більше. Бо таким є життя: у ньому переплелася журба й радість.
Кажуть, що випробування роблять нас сильнішими, але це не зовсім так. Іноді, вони можуть і спричинити реакції, які не можна назвати людяними. Прикладів цього незлічити: від найстрашнішої жорстокості до висот людяності. Тому так важливо зробити свідомий вибір – вибір бути людьми, жити у людяності, не осуджувати, пробачати собі та іншим, мудро ставитись до ситуації, що склалась.
Необхідно просто працювати над собою, а це нелегка, але така важлива праця. Чи не про це писав Василь Стус, коли казав, що має одну мрію: «Бути людиною…». І тому сподіваємося на те, що ми вийдемо з цих випробувань іншими – світлішими, мудрішими, сильнішими…
Ми впораємось! І ця пандемія мине!
ПАМЯТКА НАСЕЛЕННЮ
Різниця між надзвичайною ситуацією та надзвичайним станом
Відповідно до діючого законодавства, під надзвичайною ситуацією слід розуміти ситуацію на окремій території, в межах організації, на водотоці чи водоймі, за якої порушуються нормальні умови життя населення. Тобто, це може бути не лише епідемія вірусу, як сьогодні, а й стихійні лиха, пожежі, катастрофи та інші події, які можуть загрожувати життю та/або здоров’ю населення, і можуть призвести до великої кількості жертв, завдати значних матеріальних збитків чи унеможливити життя населення.
Надзвичайна ситуація може бути державною, регіональною, місцевою, об’єктовою. Але, не варто співвідносити надзвичайну ситуацію із надзвичайним станом
Оскільки, відповідно до Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану», надзвичайний стан є особливим правовим режимом, що обмежує певні конституційні права людей та надає додаткові повноваження органам державної влади.
Надзвичайний стан оголошується у разі наявності реальної загрози безпеці громадян або конституційному ладові, усунення якої іншими способами є неможливим. Стан вводиться на строк не більше 30 діб і не більш 60 діб – в окремих її місцевостях і може бути продовжений не більше як на 30 діб.
Які права громадян обмежують ці режими?
Режим надзвичайної ситуації відрізняється від надзвичайного стану тим, що він не обмежує права і свободи людей. Але встановлює певні обов’язки для громадян, зокрема:
- дотримуватись правил поведінки, безпеки та дій у надзвичайних ситуаціях;
- до прибуття аварійно-рятувальних підрозділів вживати заходів для рятування населення і майна;
- дотримуватися режимів захисту від епідемії, радіації тощо.
Однак введення на території України надзвичайного стану, запроваджує такі обмежувальні заходи для громадян та бізнесу, як:
- встановлення особливого режиму в’їзду і виїзду, а також обмеження свободи пересування по території, де вводиться надзвичайний стан;
- обмеження руху транспорту та їх огляд;
- посилення охорони громадського порядку та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства;
- заборона проведення масових заходів, крім заходів, заборона на проведення яких встановлюється судом;
- заборона страйків;
- примусове відчуження або вилучення майна у юридичних і фізичних осіб.
Зважаючи на те, що вірус COVID-19 є надзвичайною ситуацією природного характеру, відповідно до статті 17 Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану», можуть вводитися додаткові обмежувальні заходи, а саме:
- запровадження особливого порядку розподілення продуктів харчування і предметів першої необхідності;
- усунення від роботи на період надзвичайного стану, в разі неналежного виконання своїх обов’язків, керівників державних підприємств, установ і організацій, від діяльності яких залежить нормалізація обстановки в районі надзвичайного стану, та покладення тимчасового виконання обов’язків зазначених керівників на інших осіб;
- зміна режиму роботи підприємств, установ, організацій усіх форм власності, переорієнтація їх на виробництво необхідної в умовах надзвичайного стану продукції, інші зміни виробничої діяльності, необхідні для проведення аварійно-рятувальних і відновлювальних робіт;
- мобілізація та використання ресурсів підприємств, установ і організацій, незалежно від форми власності для відвернення небезпеки та ліквідації надзвичайних ситуацій з обов’язковою компенсацією понесених втрат;
- встановлення карантину та проведення інших обов’язкових санітарних та протиепідемічних заходів;
- тимчасова заборона будівництва нових, розширення діючих підприємств та інших об’єктів, діяльність яких не пов’язана з ліквідацією надзвичайної ситуації або забезпеченням життєдіяльності населення та аварійно-рятувальних формувань тощо.
Також, з метою ліквідації особливо тяжких надзвичайних ситуацій, у мирний час може здійснюватися цільова мобілізація, обсяги і строк проведення якої визначаються в Указі Президента України про введення надзвичайного стану.
Валентина БАТІЩЕВА,
методист обласного методичного кабінету
(безпеки життєдіяльності населення)
НМЦ ЦЗ та БЖД Рівненської області
