Із настанням весни на всіх водоймах України починає діяти нерестова заборона на вилов риби. Заборону встановлюють з метою охорони, збереження та створення сприятливих умов для природного відтворення водних біоресурсів.
Більш за все нерест риби залежить від температурних показників водойми, що й обумовлює деяку відмінність у строках початку та кінця таких заборон.
Накази, які регламентують терміни заборон, затверджуються органами рибоохоронного патруля окремо у кожній області.
Разом з тим, відповідно до Правил любительського і спортивного рибальства, з метою створення сприятливих умов для нересту риби та відтворення інших водних живих ресурсів зазначені терміни можуть бути перенесені на 10 днів в той чи інший бік (залежно від гідрометеорологічних умов), без зміни загальної тривалості періоду заборони.
Яка ж відповідальність передбачена за порушення правил рибальства?
Згідно ст. 85 ч. 3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за вчинення порушень правил рибальства передбачена відповідальність від попередження до накладення штрафу: на громадян від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 – 170 грн.) і попередження або накладення штрафу на посадових осіб від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 – 510 грн.).
Згідно ст. 85 ч. 4 КУпАП за грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову) – тягне за собою накладення штрафів: на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 – 680 грн.) з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої і на посадових осіб – від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 – 850 грн.) з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої.
Порушення порядку придбання чи збуту об’єктів тваринного або рослинного світу відповідно до ч. 1 ст. 88-1 КУпАП тягне за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 1700 грн.) з конфіскацією об’єктів тваринного світу чи без такої.
Відповідно ч. 1 ст. 249 вже Кримінального кодексу України за незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду, карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн.) або обмеженням волі на строк до трьох років.
За ті самі діяння згідно ч. 2 ст. 249 КК України, якщо вони вчинені із застосуванням вибухових, отруйних речовин, електроструму або іншим способом масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, караються штрафом від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3400 до 6800 грн.) або обмеженням волі на строк до трьох років, чи позбавленням волі на той самий строк.
Крім штрафу за незаконний вилов правопорушнику нараховуються ще збитки за кожну виловлену рибину, незалежно від її розміру та ваги. Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1209 від 21.11.2011 встановлено ТАКСИ для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах України в грн:
- судак – 510
- сом – 425
- щука – 340
- сазан – 306
- білий амур, білизна, товстолоб – 255
- лящ – 170
- чехоня, в’язь – 136
- лин – 119
- плітка, синець – 85
- карась, краснопірка – 68
- підуст звичайний, плоскирка – 34
- окунь, верховодка, карась сріблястий, йорж звичайний, в’юн та інші – 17.
Джерело: офіційний сайт Держекоінспекції України
