Під час спалаху пандемії COVID-19 у фокусі уваги опинилась тема зв’язку між захворюваннями зоонозами (такими що можуть передаватися від тварини до людини) та торгівлею дикими видами тварин. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) визначає, що COVID-19, так само як і щонайменше 61% всіх людських патогенів, мають зоонозну природу. І очевидно, що торгівля дикими видами, зокрема екзотичними, посилює ризик поширення зоонозних інфекцій. Походження нещодавніх епідемій, зокрема SARS, MERS та Ебола, також пов’язують з вірусами, що потрапили від тварин до людини. Хоча питання щодо точного джерела COVID-19 залишається відкритим, ВООЗ підтвердила, що це зоонозна хвороба. Слід зважати, що поширення захворювання не спричинене дикою природою, а є результатом безвідповідальної людської діяльності – нелегальної торгівлі дикими видами тварин на нерегульованих та антисанітарних чорних ринках, масштабним руйнуванням лісів та нелегальними рубками, а також споживання людьми диких тварин, які часто є рідкісними охоронюваними видами.
Торгівля дикими видами – друга найбільша загроза для різноманіття життя на планеті після руйнування середовища їх існування – оселищ. Згідно зі звітом Всесвітнього фонду природи WWF «Жива планета» (2018) популяції хребетних на Землі зменшилися в середньому на 60% з 1970 року. 25% видів на планеті знаходяться на межі вимирання (звіт IPBES – Міжурядової платформи з біорізноманіття та екосистемних послуг, 2019). Біологічне різноманіття потребує захисту, якщо ми прагнемо захистити власне здоров’я і здоров’я планети.
Згідно з дослідженням Всесвітнього фонду природи WWF, результати якого оприлюднені сьогодні 7 квітня, понад 90% респондентів в країнах Південно-Східної Азії та в Гонконгу підтримують необхідність закриття нелегальних та нерегульованих ринків диких тварин.
«Громади країн, де ринки продажу диких видів є найбільш поширеними, вимагають зменшення споживання диких тварин та заборони нелегальної та нерегульованої торгівлі цими видами. Люди стурбовані та готові підтримати уряди у попередженні можливих нових загроз здоров’ю людей світу, – зазначив Марко Ламбертіні, генеральний директор WWF International. – Настав час побачити зв’язки між торгівлею дикими видами, деградацією екосистем та ризиками для здоров’я людей. Негайні дії заради людства та багатьох диких видів тварин є необхідними для нашого спільного виживання».
Опитування було проведене стратегічною агенцією GlobeScan на замовлення WWF у період з 3 по 11 березня у Гонконзі, Японії, М’янмі, Таїланді та В’єтнамі У кожній з країн було опитано 1000 респондентів (загалом 5000). Звіт з результатами дослідження (англійською).
Це не просто «азійська проблема». Згідно з даними Інтерпол, екологічна злочинність є третім найбільшим кримінальним сектором у світі. Екологічна злочинність включає в себе браконьєрство, нелегальні рубки, торгівлю рослинами і тваринами та продуктами виготовленими з них. Організована злочинність особливо зацікавлена в цій сфері через відносно низький ризик та м’якість покарань порівняно з торгівлею наркотиками або людьми. У країнах Центральної та Східної Європи WWF розпочав взаємодію з Інтерполом аби посилити державні інституції, які відповідають за правозастосування у випадках нелегальних рубок, та вплинути на браконьєрство великих хижаків, зокрема таких видів, як рись та бурий ведмідь.
Припинення нелегальної та нерегульованої торгівлі дикими, в тому числі екзотичними видами тварин є необхідним для попередження майбутніх зоонозних епідемій та збереження добробуту і життя людей. Маючи громадську підтримку, WWF закликає Міністерства охорони здоров’я та Міністерства захисту довкілля країн регіону Центральної та Східної Європи здійснити необхідні заходи та встановити співпрацю для недопущення можливих епідемій у майбутньому. Біологічне різноманіття необхідно захистити аби зберегти власне здоров’я та здоров’я планети.
Європейська Зелена угода (Green Deal) має надати значний імпульс для зупинення нелегальної торгівлі дикими, в тому числі екзотичними, видами та збереження екосистем у Європі. Майбутні пандемії можна не допустити тільки, якщо люди готові вчитися жити у гармонії з природою.
Коментарі експертів WWF-Україна
Транзит диких тварин через територію України. Україна за деякими оцінками є топ-3 країною у світі з транзиту диких, зокрема екзотичних видів, та продуктів тваринного чи рослинного походження, здебільшого у інші Європейські країни (на основі звіту Міжнародного фонду добробуту тварин, IFAW). Це відбувається незважаючи на те, що Україна приєдналася до міжнародних угод, які мають це попереджати, зокрема до Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, які перебувають під загрозою зникнення (CITES). Проблема полягає у тому, що вимоги цих документів недосконало або зовсім не імплементовані в українське законодавство та у алгоритми дій відповідних інстанцій, зокрема митниці. Так, наприклад, якщо в поле зору митної служби потрапляє живий крокодил, що перевозиться незаконно, подальші дії інспектора відносно цього не завжди є чітко визначеними, зокрема щодо порядку вилучення, тимчасового утримання, оцінки та експертизи, а також, кому та як передавати дику тварину у випадку вилучення у власника. І навіть бажаючи вчинити правильно, такий інспектор позбавлений інструментів для цього.
Найбільш поширеною в Європі є торгівля такими рідкісними видами та продукції з них: осетрова ікра дикого походження, вироби із слонової кістки, шкури тварин, особливо африканських, живі птахи, в тому числі хижі, панголіни, плазуни, примати та котячі.
Україна ймовірно має обмежене уявлення про повний масштаб та особливості транзитної торгівлі дикими видами через свою територію і не повністю виконує власні зобов’язання щодо перешкоджання такій торгівлі. Це не лише негативно впливає на репутацію України, але й несе загрози для розповсюдження зоонозних захворювань, до яких ми не маємо резистентності. Пандемія COVID-19 є чітким сигналом для того, аби Кабінет Міністрів України, Офіс Президента та Верховна Рада доклали необхідних зусиль для зупинки масового транзиту диких, зокрема екзотичних видів через територію України.
В Україні не є поодинокими випадки підробки документів на підтвердження розмноження диких екзотичних тварин у розплідниках на території України для продажу за кордоном, хоча насправді мова йде про види, які в принципі не розмножуються в штучних умовах, зокрема деякі мадагаскарські плазуни. Тому значна частина рішення проблеми незаконної торгівлі дикими, зокрема екзотичними видами лежить у протидії корупції та інших правопорушень у сферах, які складають коло злочинності.
Внутрішній ринок диких тварин та браконьєрство. Екзотичні тварини, яких перевозять територією України, або які залишаються в межах країни, потенційно можуть переносити хвороби, які ми навіть не готові діагностувати, і до яких не маємо опірності. Наразі законодавство України, зокрема Закон «Про тваринний світ», надають громадянам широкі права власності на тварин, зокрема диких та екзотичних. Законодавство України також не передбачає будь-якої реєстрації та ідентифікації таких тварин, що тримаються вдома або у приватних зоопарках. Це породжує як проблеми неналежного утримання та поводження з тваринами, так і ризики для життя і здоров’я, зокрема передачі патогенів до людей.
Щодо диких тварин, які мешкають на території України, то основна загроза для них – браконьєрство. Згідно з дослідженнями WWF-Україна, у нашій країні основним мотивом для вбивства рідкісних видів ссавців, наприклад, ведмедя бурого чи рисі, є бажання самоствердитися та закріпити свій соціальний статус.
«Масштаби браконьєрства в країні такі значні, що червонокнижні види, такі як ведмідь, рись чи осетрові, не мають змоги відновити чисельність своїх популяцій навіть за умови багаторічної заборони на їх полювання або вилов. Зниження чисельності багатьох видів і навіть зникнення окремих із них можуть комусь здаватися незначущими проблемами. Але ж природа — це система взаємозв’язків, яку ми достеменно не розуміємо. Також ми маємо достатньо прикладів, які переконують, що кожен вид має значення» – з Огляду WWF-Україна про стан довкілля та ризики для людей і бізнесу 2020.
В Україні також відбувається вилучення диких тварин з природи. Наприклад, чисельність червонокнижних ведмедів, яких за оцінкою деяких експертів українці утримують як домашніх тварин в приватних зоопарках, садибах, пересувних цирках та ресторанах, може наближатися до їх кількості у дикій природі. У більшості випадків ці тварини страждають у неволі, отримують фізичні та психологічні травми. З точки зору ризиків для людини, таких тварин не тільки небезпечно утримувати, вони можуть передавати паразитів, які викликають хвороби, зокрема гельмінтози.
Втрата природних екосистем та руйнування ареалів проживання диких тварин. Україна продовжує втрачати природні екосистеми – луки, степи, річки, ліси, болота, які також є оселищами для диких видів тварин та рослин. Основна причина – розширення господарської діяльності, зокрема сільського господарства. В деяких областях України орні землі становлять понад 80% території. WWF-Україна вважає доречним зменшення орних територій з 50% до 30% території країни, збереження та відновлення природних систем аби адаптуватися до зміни клімату та зберегти достатньо якісної питної води.
В Україні є дуже приблизне уявлення про те, що відбувається з популяціями багатьох рідкісних видів, наприклад, ссавців, не кажучи вже про комах, зокрема запилювачів. Це пов’язано з відсутністю сучасної налагодженої національної системи моніторингу біорізноманіття та кадастрів рослинного та тваринного світів.
Тетяна Рябокінь
Керівник з комунікацій
Всесвітнього фонду природи WWF-Україна
