Нині особливої уваги потребує питання поводження з інфікованими медичними відходами, які повсякденно утворюються як у медичних закладах та установах, так і у побуті, у зв’язку з поширенням коронавірусної інфекції COVID-19 в Україні.
Медичні відходи – клінічні та подібні їм відходи, а саме: відходи, що виникають у результаті медичного догляду, ветеринарної чи подібної практики, і відходи, що утворюються у лікарнях або інших закладах під час досліджень, догляду за пацієнтами або при виконанні дослідницьких робіт, включені до Жовтого переліку відходів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2000 р. N 1120, виділені в окрему групу і визначаються як небезпечні.
На сьогодні поводження з медичними відходами регулюється Наказом № 325 Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Державних санітарно-протиепідемічних правил і норм щодо поводження з медичними відходами» від 8.06.2015.
До відходів категорії В, які підлягають обов’язковому знезараженню (дезінфекції) фізичними методами, а після знезараження передаються на підприємства, що мають ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами та мають відповідне сертифіковане обладнання належать інфіковані та потенційно інфіковані відходи, які мали контакт з біологічними середовищами інфікованого матеріалу:
- використаний медичний інструмент (гострі предмети: голки, шприці, скальпелі та їх леза, предметні скельця, ампули, порожні пробірки, битий скляний посуд, вазофікси, пір’я, піпетки, ланцети тощо);
- предмети, забруднені кров’ю або іншими біологічними рідинами;
- органічні медичні відходи хворих (тканини, органи, частини тіла, плацента, ембріони тощо);
- харчові відходи з інфекційних відділень закладу;
- відходи, що утворилися в результаті діяльності медичних лабораторій (мікробіологічні культури і штами, що містять будь-які живі збудники хвороб, штучно вирощені в значних кількостях, живі вакцини, непридатні до використання, а також лабораторні чашки та обладнання для їх перенесення, залишки живильних середовищ, інокуляції, змішування мікробіологічних культур збудників інфекційних захворювань, інфіковані експериментальні тварини та біологічні відходи віваріїв);
- відходи лікувально-діагностичних підрозділів закладів та диспансерів, забруднених мокротинням пацієнтів, мікробіологічних лабораторій, що здійснюють роботи із збудниками туберкульозу.
Основними способами знезараження (дезінфекції) відходів категорії В є фізичні та хімічні методи:
- фізичний метод знезараження відходів, що включає обробку водним насиченим паром під надмірним тиском та температурою за допомогою спеціального обладнання, зокрема автоклавів, які використовуються для дезінфекції відходів при температурі стерилізації не менше 150 °С, а також засобами та способами радіаційного та електромагнітного опромінення відповідного призначення безпосередньо на об’єкті;
- хімічний метод знезараження відходів включає обробку розчинами дезінфекційних засобів, що мають бактерицидну (включаючи туберкулоцидну), віруліцидну, фунгіцидну (спороцидну – за необхідності) дію у відповідних режимах, застосовується за допомогою спеціальних установок або способом занурення відходів у промарковані ємності з дезінфекційним розчином у місцях їх утворення.
Відходи, вироблені в процесі медичної діяльності, несуть потенційно високий ризик для людей та довкілля, тому що у разі потрапляння у контейнери побутових відходів і на полігони та звалища можуть призвести до поширення різних інфекційних захворювань та забруднення навколишнього середовища.
Джерело: офіційний сайт Держекоінспекції України
