Звертаючись із позовною заявою про застосування заходів реагування, треба пам’ятати, що вона розглядатиметься окружним адміністративним судом за місцем знаходження відповідача. Отже, позов має подаватися за місцем державної реєстрації юридичної особи (фізичної особи-підприємця), а не за місцем безпосереднього розташування об’єкта (фабрики, цеху, АЗС тощо), до якого застосовуються заходи реагування. Оскільки можливі випадки, коли місцем державної реєстрації підприємства є територія однієї адміністративно-територіальної одиниці (наприклад, місто Київ), а сам об’єкт знаходиться на території іншої (наприклад, Київська область).
Строки звернення
Важливою процесуальною дією під час звернення органу державного нагляду з позовом до суду є дотримання строків для такого звернення. Для звернення до адміністративного суду у справах зазначеної категорії встановлюється 15-денний термін, який обчислюється від дня виявлення суб’єктом владних повноважень підстав для звернення до адміністративного суду. Днем виявлення суб’єктом владних повноважень підстав для звернення до адміністративного суду є день складання акта.
Вимоги до позовної заяви
Вимоги до позовної заяви встановлюються статтею 105 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України). Крім цього, на органи пожежної (техногенної) безпеки як на суб’єкта владних повноважень покладається обов’язок додавати до позовної заяви підтвердження про надіслання рекомендованим листом із повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів, а також долучити документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не потрібно сплачувати.
КАС України визначає, що справи стосовно застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1832 КАС України розглядаються у порядку скороченого провадження. Це означає, що суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне судове рішення.
Якісне складання та оформлення позовної заяви, фахове представництво інтересів органів пожежного (технічного) нагляду у справах цієї категорії – це 75% успіху всієї справи
Водночас, треба пам’ятати, що розгляд таких справ у порядку скороченого провадження є правом, а не обов’язком суду. Так, зокрема, у частині 4 статті 1832 КАС України зазначено, що у разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд дійде висновку про неможливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що приймає ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
Закон вимагає від позивача належним чином обґрунтувати позовні вимоги, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, надати докази, а в разі неможливості зазначити про докази, які не можна самостійно надати, із зазначенням причини неможливості подання таких доказів.
У позовній заяві повинно бути обґрунтовано законність та підстави проведення перевірки підприємства органом пожежної (техногенної) безпеки – рішення Державної служби з надзвичайних ситуацій, рішення суду, звернення самого суб’єкта господарювання тощо
Передумовою звернення суб’єкта владних повноважень до адміністративного суду щодо застосування або підтвердження обґрунтованості застосування заходів реагування є встановлення такого порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров’ю людей.
Наявність загрози саме безпосередньо життю та здоров’ю людей (а не загрози виникнення пожежі) є обов’язковою умовою для застосування заходів реагування
Судова практика свідчить, що відсутність доведеної загрози життю та здоров’ю людей є підставою для відмови в позові контролюючого органу про застосування запобіжного заходу.
Конкретного переліку порушень, які створюють загрозу життю та здоров’ю людей, у статті 70 Кодексу цивільного захисту України не наведено. Отже, це є оцінювальним поняттям, а тому в кожному випадку позивачем варто визначати, чи створює виявлене порушення загрозу життю та здоров’ю людей у взаємозв’язку зі встановленими обставинами, що мають значення для вирішення цього питання.
Зазначене, з одного боку, дає можливість суду раціональніше підходити до вирішення питань застосування запобіжних заходів, з іншого — створює умови для суб’єктивної оцінки наявності чи відсутності такої загрози особою, яка не є спеціалістом у сфері пожежної чи техногенної безпеки. Іншою важливою умовою вжиття запобіжних заходів є наявність обґрунтованих підстав для застосування саме конкретного заходу реагування та його адекватність виявленим порушенням.
Відповідно до вимог закону в позовній заяві потрібно вказати (описати), які саме правила та норми законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки (закони, підзаконні нормативно-правові акти) підприємством порушені, яким чином вказані порушення створюють загрозу життю і здоров’ю людей. «Червоною ниткою» у позовній заяві має проходити теза про причинно-наслідковий зв’язок між порушенням підприємством норм пожежної безпеки та реальною (ймовірною) загрозою настання небезпечних наслідків для життя та здоров’я людей. Потрібно переконати суд у необхідності застосування заходів реагування щодо відповідача та відповідності їх законодавству.
У прохальній частині позовної заяви, слід чітко і обґрунтовано формулювати свої вимоги, щоб небезпечний об’єкт (окреме виробництво) був зупинений, і водночас підприємство, в разі застосування заходів реагування, мало змогу усунути виявлені недоліки. Тобто прохальна частина позовної заяви не повинна містити положень, які б ускладнювали чи унеможливлювали її виконання.
Повне зупинення роботи підприємства є найжорсткішим заходом. Питання адекватності обраного контролюючим органом заходу реагування щодо виявленого порушення є оцінним та підлягає вирішенню судом у кожному конкретному випадку індивідуально, виходячи з наявних доказів
На нашу думку, є хибною практикою, коли орган пожежної (техногенної) безпеки у позовній заяві просить суд застосувати заходи реагування шляхом повного відімкнення підприємства від енергопостачання.
Тоді постає запитання, яким чином підприємство зможе усунути недоліки, наприклад, здійснити переобладнання приміщення відповідно до ДБН, влаштувати протипожежні двері, обладнати систему оповіщення, в який спосіб на підприємстві зможе функціонувати охоронна сигналізація тощо? Застосування таких заходів взагалі унеможливить виконання судового рішення.
Тому в цій ситуації у позовній заяві доцільно вказувати, які саме джерела енергопостачання варто відімкнути. При цьому зберегти можливість часткового електропостачання на об’єкті з метою його охорони (зокрема протипожежної).
Додатки до позовної заяви
Як додатки до позовної заяви обов’язково мають бути долучені акт перевірки (як джерело зафіксованих порушень), документи, що слугували підставою перевірки, приписи щодо усунення порушень вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, протокол про адміністративне правопорушення й постанова про накладення адміністративного стягнення (у разі їх складання), повідомлення і направлення на проведення перевірки.
У разі проведення фотографування та/або відеозйомки під час перевірки об’єкта фотографії мають бути долучені як додатки до позовної заяви у роздрукованому вигляді, а відеозапис долучений на CD-диску як додаток до позовної заяви. На нашу думку, ці докази будуть наочними та переконливими для суду. Крім того, як докази можуть бути подані й інші документи, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог.
Представництво органів пожежного (технічного) нагляду в суді
Окремо хотілося б зупинитися на питаннях представництва органів пожежного (технічного) нагляду в суді. Ці питання регламентуються статтями 56, 58 КАС України. Процесуальним законом не обмежується кількість представників у судовому засіданні. Їх чисельність повинна бути зумовлена необхідністю належного представництва інтересів, якісного обґрунтування позовних вимог під час судового розгляду справи.
Відтак, на наш погляд, у судовому засіданні доцільна спільна участь від органів пожежної (техногенної) безпеки працівника юридичного підрозділу (який фахово подасть необхідні документи, заявить необхідні клопотання, заперечення щодо клопотань іншої сторони тощо), а також інспектора пожежного нагляду (який володіє спеціальними знаннями у сфері протипожежного нагляду та/або безпосередньо здійснював перевірку об’єкта).
Подібний «тандем» ефективніше представлятиме інтереси органу пожежної (техногенної) безпеки.
Ну і без сумніву, на ефективність представництва впливають ті обставини, наскількипредставники ознайомлені з матеріалами справи, запереченнями відповідача, як вони володіють законодавством, переконливо обґрунтовують свою позицію перед судом, відповідають на запитання суду та іншої сторони у справі, активно поводяться в судовому процесі. Оскільки принцип змагальності сторін, на нашу думку, є одним із визначальних у цій категорії справ.
Не слід забувати, що статтею 147 КАС України передбачена можливість огляду речових доказів за їх місцезнаходженням. Огляд доказів на місці проводиться судом із повідомленням осіб, які беруть участь у справі, а в разі потреби ― із запрошенням експертів, спеціалістів, перекладачів і свідків.
Тому, в разі заперечення відповідачем факту порушень на підприємстві вимог пожежної безпеки, доцільно заявити клопотання про здійснення виїзного судового засідання на підприємстві з метою з’ясування судом фактичних обставин справи та встановлення факту наявності чи відсутності порушення вимог пожежної безпеки.
Також не слід забувати про можливість підтвердження позовних вимог за допомогою показів свідків. Це безпосередньо можуть бути особи, які здійснювали перевірку підприємства-відповідача, особи, які скаржилися на роботу підприємства та на підставі звернень яких проводилася перевірка.
Заявляючи клопотання про допит свідка, представник має знати та повідомити суду його прізвище, ім’я, по батькові, адресу проживання чи місця роботи. Водночас бажано швидко забезпечити явку цієї особи до суду з метою оперативного розгляду справи.
Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що саме позовна заява аргументує позицію, підтверджує порушення прав та інтересів, дозволяє домагатися справедливості. На підставі позову та викладеної позиції сторін суд оцінює ситуацію й приймає законне та обґрунтоване рішення.
Віталій Щавінський,
заступник голови
Київського окружного адміністративного суду,
канд. юрид. наук
