Відсутність фінансування з державного бюджету лісових господарств південних та східних областей України й ситуація, що виникла внаслідок цього, загрожують занепадом галузі і втратою належного контролю за станом пожежної безпеки у лісах південного регіону
На сьогодні термін «реформи» чи не найуживаніший у ЗМІ. «Реформи» – ключове слово у виступах, дебатах і дискусіях депутатів усіх рівнів, політичних аналітиків та експертів. Здавалося б, вони, ці довгоочікувані реформи, мали б настати вже від того, що про них стільки говорено-переговорено. Але ж ні: не настають тоді і такими як їх очікуємо. Не полишаючи віри, що вони все таки мають відбутися, нам часто доводиться шукати аргументи для виправдання неповороткості і не виваженості багатьох рішень і кроків, державних органів на реалізацію програм реформування. Ми бачимо як вони важко просуваються в судочинстві, охороні здоров’я, освіті і переконуємо себе, що там так трудно йдуть процеси реальних змін може тому, що згадані галузі занедбаніші, ніж, наприклад, лісове господарство, яке також потрапило до списку пріоритетного реформування і про яке ми надалі говоритимемо.
Реформування галузі
Як відомо, лісів у нас, порівняно навіть з густозаселеними європейськими країнами, зовсім мало: залісненість України становить лише 15,9%території, а в степових районах – усього 5,3%. Для прикладу: залісненість Польщі – 31,3%, Німеччини – 30,1%, Франції – 27,6%, Італії – 26,7%.
Тому, здавалося б, зважаючи на існуючу ситуацію, реформи мали б спрямовуватись саме на примноження й збереження лісового фонду. І, напевне, на це, за задумом, і спрямовувалося реформування галузі. Звісно, з урахуванням того, що державна власність та бюджетне фінансування давно утверджені як гальмівні чинники переходу до ринкових відносин, а рятівним кругом є невидимий ефективний інвестор, якого дуже мало хто бачив.
Отож, чомусь вважаючи, що цей, не такий уже й «жирний» ресурс, який лісівники мають у своїх руках, прогодує їх самих, дозволить утримувати і розвивати галузь та ще й приноситиме прибуток державі – їх відпустили у вільне економічне плавання. І ось уже два роки без бюджетного фінансування, а,власне, без чітко визначеного курсу, корабель лісової галузі кидає на хвилях «реформ», гублячи на своєму шляху набутки попередніх десятиліть і дорогоцінних досвідчених працівників.
Як показала практика, така модель реформування лісового господарства виявилася економічно необґрунтованою, непродуманою, особливо щодо економічних можливостей не ресурсних південних та східних областей. Під загрозою опинилися насаджені у складній кліматичній зоні ліси. Ліси, де недопустимі не те що послаблення уваги за доглядом та охороною, а які у зв’язку з помітними кліматичними змінами потребують посилення уваги збоку держави і цінність яких для цих регіонів з часом лише зростатиме. Йдеться про південні степові області України – Херсонську, Миколаївську та Одеську…
Повну версію статті читайте у друкованому номері журналу «Надзвичайна ситуація +», № 1 (1) липень/2017, замовити який можна у редакції видання за номерами телефону (44) 331-81-07, +38 (098) 893-20-93.
