Серед численних підрозділів ДСНС України Кінологічна служба виділяється, перш за все, наявністю чотирилапих «службовців», які потребують особливої уваги. Адже для того щоб собака міг працювати під час надзвичайних подій, його треба систематично навчати протягом 3 років
Начальника відділення пошуково-рятувальних робіт групи рятувальних робіт Навчального центру Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України, лейтенанта служби цивільного захист, Лухіна Сергія та його надзвичайного підопічного – таксу Кріса редакція жуналу «Надзвичайна ситуація +» запросила взяти участь у роботі свого стенду на ХVІ Міжнародній спеціалізованій виставці «Технології захисту / Пожтех-2017». Для маленької енергійної та непосидючої такси це стало справжнім випробуванням. Проте Кріс витримав його гідно, як долає усі ті завдання, що трапляються йому на службі. А з Сергієм нам вдалося поспілкуватися про роботу та особисте життя кінолога-рятувальника.
Скажіть, Сергію, як так трапилося, що молода людина, яка має червоний диплом будівельного факультету Харківського університету, різко змінює життя, йде на службу до ДСНС України та стає досвідченим кінологом-рятувальником?
– Усе почалося з того, що з дитинства я мріяв про собаку, але батьки завжди знаходили причини, щоб його не заводити. І тільки навчаючись на першому курсу університету, я нарешті зміг здійснити свою мрію. Вибір припав на таксу, бо, за моїми роздумами, це був оптимальний варіант – собака невеликий, рухливий, розумний. Так у мене з’явився Кріс.
Проте, мені хотілося мати не просто собаку, а друга, який би розумів мене. Кріс же, через специфіку своєї породи, мав гоноровий характер і вочевидь потребував фахового підходу до виховання. Коли йому виповнився рік, я зрозумів, що без допомоги кінолога не обійтися. Й разом із Крісом ми почали займатися на дресувальному майданчику кінологічної групи «Авангард», де через певний час з’ясувалося, що Кріс має великий потенціал.
Потім була строкова служба у внутрішніх військах кінологом, по завершенні якої зрозумів, що хочу займатися цим усе життя. Нині я начальник відділення пошуково-рятувальних робіт групи рятувальних робіт, де поряд зі мною працюють двоє колег зі своїми підопічними – лабрадором Кейсі й бельгійською вівчаркою малінуа Гаєй.
До речі, такса – мисливська порода, й Кріс на службі ДСНС – унікальний випадок. Якщо не помиляюся, єдиний не тільки в Україні, але й в Європі. А які породи собак, як правило, використовують для рятувально-пошукових робіт?
– Найчастіше у пошуково-рятувальній службі використовують собак порід лабрадор ретривер, бельгійська вівчарка малінуа, німецька вівчарка, бордер коллі.
Робота у пошуково-рятувальному напрямі кардинально відрізняється від роботи інших відомств (поліція, прикордонна служба та інші). Наші собаки мають «любити», назвемо це так, людей. Якщо наш собака проявить найменшу агресивність, то це шлях до завершення кар’єри рятувальника.
Як відбирають собак для служби в ДСНС?
– Єдиної схеми тут немає. У кожному підрозділі існують свої тести й перевірки. Найголовніше – наявність інстинкту здобичі, тоді із собакою легше працювати у нашому напрямі. Звичайно ж, цуценя має бути контактним.
Скільки часу потрібно для підготовки собаки-рятувальника?
– Щоб бути максимально упевненим у роботі собаки, потрібно близько 3 років. На закладання основ і щоб побачити перші результати на тестуваннях – близько року.
Від чого залежить майстерність чотирилапого рятувальника?
– Від породних особливостей, сили рефлексів та інстинктів, правильного виховання і закладених на перших етапах основ. Хоча хтось може зі мною не погодитись, але й певний «талант» саме до цього виду діяльності має бути.
Які службові завдання повинні виконувати собаки?
– Якщо казати взагалі, то завдання собак пошуково-рятувальної служби – знайти живу людину. Але на практиці все дещо складніше. Адже собака не завжди має змогу дістатися безпосередньо до людини, тому він позначає найближчу точку, до якої зміг дістатися, кінологи називають це «місце виходу запаху», і далі вже завдання кінолога визначити більше точне місцеперебування людини за собачою «підказкою».
Існують нормативи, які має виконувати службовий пес. Зокрема, собака має відчути людину за 2 метри вглиб завалу або в висоту. Під час змагань на території в кілька сотень квадратних метрів за півгодини собака має знайти трьох людей. Проте в надзвичайній ситуації на поширення запаху впливає дуже багато чинників – гар, дим, вологість повітря тощо. Тому чим краще собака підготовлена, тим результатніше буде її робота під час надзвичайної події.
Чи є певні вікові обмеження для службових собак?
– За чинним законодавством граничний вік перебування на службі для собаки складає 8 років із можливістю подовження цього періоду на рік, якщо собака не має медичних протипоказань та демонструє стабільну роботу, а потім ще на рік і так далі. Тобто, якщо собака має добру фізичну форму, вона може продовжувати службу. Хоча її більш прискіпливо будуть оцінювати, ніж молоду.
Кріс – переможець і призер багатьох професійних змагань різних рівнів, що відбуваються як в Україні, так і поза її межами. Які робочі випадки запам’яталися найбільше?
– Один випадок я всім розповідаю, він був страшним для мене. Ми тоді обстежували приміщення разом із Крісом після вибуху газу, здається, у 2012 році. Тоді ми ще були волонтерами, але для собаки то не має значення. Піднялися на п’ятий поверх. Це був житловий будинок, від вибуху там вилетіли шибки і балконні загородження. Всі перегородки поскладалися. Людині ходити було небезпечно, я стояв у дверях, мені було не видно, що зовні є балкон. А тут Кріс просто … вийшов через вікно. У мене навіть серце зупинилось. Я стою і думаю: якщо люди внизу закричать, отже, все, він впав. Виявилося, що це було не вікно, а вихід на балкон. Кріс обнюхав там все і зайшов до приміщення через інший балконний отвір. Насправді, це дуже небезпечний момент, адже наші собаки повинні бути навчені розуміти небезпеку висоти, щоб не стрибати звідти.
Спостерігати за роботою собаки під час справжніх надзвичайних подій цікаво й захоплююче. Проте зрозуміло, що за усім цим стоїть кропітка щоденна праця кінологів-рятувальників. З чого складається їх робота?
– Якщо говорити про тренування із загального курсу, то вони проходять протягом дня короткими сесіями за відповідними напрямами. Раз на місяць я проводжу контрольні заняття, щоб побачити результати роботи і вчасно скорегувати процес навчання.
Також, кілька раз на тиждень проходять заняття зі спеціального курсу дресування – пошуку людини (або у природному середовищі, або на спеціально обладнаному тренувальному завалі). Необхідно постійно підтримувати робочі якості собаки, для цього й існують змагання собак-рятувальників. Вони можуть бути відомчими або цивільними (організованими кінологами-волонтерами).
Крім того, кінолог доглядає за собакою. Він повинен уміти надати долікарську допомогу постраждалим, а у разі необхідності — ветеринарну допомогу собаці.
А хто може бути кінологом? Чи є професійний відбір?
– Перш за все, кінолог-рятувальник повинен мати відомчу освіту за кінологічним напрямом. Особисті якості, необхідні для роботи кінолога – любов до собак і розуміння їхньої поведінки, відсутність алергії, сміливість, доброзичливість, терплячість, хороша фізична підготовка тощо.
Я б сказав, що кінолог – це робота в певному сенсі творча. Ми маємо набір навичок і методів навчання собак, і для кожного нового собаки вигадуємо різні комбінації методів, бо всі собаки різні. Безперечно, дуже важлива терплячість – необхідно багаторазове повторення тих самих дій, щоб навчити собаку.
З іншого боку необхідно бути розкутим у спілкуванні із собакою, не соромитися проявляти емоції. Я можу сказати так: «Радій здобуткам собаки так, ніби тебе ніхто не бачить». Собака не розуміє напівтонів: ти або радий, або злий на нього. Іронічний сміх буде розцінений ним як схвалення.
А що поза службою? Чи маєте якісь хобі: і Ви, і Кріс?
– Мені дуже поталанило займатися улюбленою справою й отримувати ще за це зарплатню (сміється), але це не єдине моє захоплення. Я вже казав, що дресування – це творчий процес, а тому кінолог має бути творчою людиною.
У наше життя стрімко ввійшли технології, і я поринув у світ створення веб-сайтів – теж дуже творча і цікава річ!
Одного разу, під впливом емоцій, у мене народився вірш, я поділився ним у соціальних мережах, і він сподобався моїм друзям. Тоді я зрозумів, що певні моменти життя мені легше переживати, виплескуючи емоції у вірші. Так народився мій творчий проект «Ліричний кінолог» – сторінка у соцмережі, де я публікую свої вірші і розповідаю про наші з Крісом здобутки у рятувальній справі.
Згодом я дослухався до порад друзів і навіть відкрив канал на YouTube, де ділюся своїм досвідом у кінології.
У Кріса поза службою є одне велике хобі – копатися у землі. Оскільки він собака нірної породи, то потреба у копанні закладена у нього на генетичному рівні, тому доводиться надавати йому таку можливість.
Крім того, Кріс любить поїсти, але перевагу надає овочам перед м’ясом. Найбільше йому подобається капуста у будь-якому вигляді. У вільний від роботи час Кріс любить поспати. Дуже подобається йому гратися з м’ячиком.
Розмову записала
Оксана ЛІВІНСЬКА,
УкрНДІЦЗ
