Хоча собаки анатомічно не здатні до відтворення «людських» звуків, вони все одно намагаються спілкуватися із нами доступними їм методами.
Очі
А ви коли-небудь звертали увагу на колір очей собаки? А між тим, очі – найперший сигналізатор стану тварини. Зіниці реагують не лише на світло, але й на емоційний стан. Існує припущення, що саме через це очі абсолютної більшості домашніх собак дуже темні, майже чорні (на відміну від собачого предка – вовка), бо в таких очах не видно руху зіниць, а отже, вони майже нічого не промовляють, внаслідок чого виникає стан спокою у того, хто в них дивиться. І навпаки, світлі очі викликають змішані емоції, бо підсвідомо ми зчитуємо емоційний стан собаки.
Паща
Ще один з очевидних проявів міміки – паща. Ми знаємо, що якщо собака починає демонструвати нам свої ікла високо, підіймаючи верхню губу, то ліпше його не зачіпати. Розслаблена паща, іноді з висунутим язиком, іноді при цьому можуть бути видні зуби (але це не є явною демонстрацією іклів) характеризує спокійний стан собаки. За нормальних умов, у більшості собак саме такий вигляд має паща.
Якщо паща собаки щільно стулена, а голова повернута у бік і собака до чогось придивляється, то це стан зосередженості, собака намагається зрозуміти, що відбувається.
Вуха
Не менш явний сигнал – положення вух.
Згадайте свій стан, коли ви готові рішуче протистояти супротивнику. Ви збираєтеся до купи, напружуєтеся, розправляєте плечі, щоб здаватися більшим, словом, усіляко демонструєте свою готовність до бою. Про те ж саме свідчать вуха собаки, що погрозливо направляються в бік ворога (а шерсть, що в цю мить підіймається на загривку, має зробити собаку візуально об’ємнішим). Але не плутайте це положення вух із вухами, направленими у бік несподіваного звуку. У такій ситуації собака просто намагається зрозуміти, що відбувається, і дуже швидко вуха повертаються до природного положення.
Коли у собаки спокійний стан, вуха набувають свого природного положення. Якщо собака демонструє таке положення вух, то його емоційний стан спокійний і гармонійний.
Ще одне положення – собака закладає вуха назад. Таким чином він демонструє підкореність і власну незначущість, намагається стати якомога меншим.
Описані положення – це три крайні точки у положенні собачих вух, між якими є ще безліч можливих варіантів.
Тут необхідно згадати про собак із висячими вухами. Придивіться уважно до кореня вуха такого собаки: він рухається у намаганні змістити вухо у потрібне положення.
Хвіст
Нам усім із дитинства (і хто це придумав?) вбивають у голову, що собака, який крутить хвостом, дуже дружній і прямо-таки мріє про контакт із нами. Але між тим, у рухах хвостом теж є безліч варіантів, і не всі вони свідчать про прихильність собаки.
Хвіст, що рухається вище лінії спини, свідчить про упевненість собаки у собі. Це те саме, що й напружені вуха. Але до чого собака рішуче налаштований буде зрозуміло з комбінації інших сигналів (вуха, очі, шерсть на загривку) і ситуації загалом.
Усереднене положення хвоста свідчить про спокій. Якщо собака крутить хвостом приблизно на лінії спини, то це саме той спокійно-дружній стан, про який нам розповідали в дитинстві.
Рухи хвоста суттєво нижче лінії спини свідчать про підкорення і уникання конфлікту. І чим нижче опущений хвіст (аж до затискання між задніми лапами), тим більш незначущим намагається здаватися собака.
І знову про модифікації тіла собаки людиною – купіровані хвости. Людські модифікації собачого тіла нерідко призводять, на мою думку, до непорозумінь саме між собаками. Ну, це наприклад, як розмова між людьми, які спілкуються різними мовами. До речі, у багатьох країнах правозахисники тварин виступають проти обрізання вух та хвостів відповідно до вимог до породи. В Україні теж багато власників породистих собак відмовляються від купірування.
Ми розповіли про основні помітні сигнали, якими намагається спілкуватися із нами собака. Щоб зрозуміти його, необхідно, звичайно, дивитися на комплекс різних сигналів. Але для допитливого розуму, що дійсно хоче порозумітися зі своїм чотирилапим другом, наведені приклади стануть гарним трампліном для пізнання чогось нового у стосунках із ним.
Сегрій ЛУХІН,
Ліричний кінолог
