Дикий кабан є ключовим чинником поширення африканської чуми свиней в Європі. Навчання тому, як обмежити або перекрити цей вектор передачі інфекції – центральна тема семінару, який відбувся 23 листопада 2017 року в Каунасі (Литва)
Семінар за темою «Боротьба з африканською чумою свиней у диких кабанів – нагляд та профілактика передачі хвороби домашнім свиням і від них» організований Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО) в рамках Глобального механізму поетапного контролю за транскордонними хворобами тварин (ГМ-ТХТ) за участю фахівців ветеринарних служб і відомств лісового господарства Білорусі, Болгарії, Угорщини, Німеччини, Латвії, Литви, Молдови, Румунії, України, Естонії, а також представників Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (МЕБ), Європейської комісії та Федерації мисливських і природоохоронних асоціацій.
Африканська чума свиней – вірусне захворювання свиней і диких кабанів, що проявляється геморагічною лихоманкою і викликає практично 100-відсоткову смертність інфікованих тварин. Ця хвороба безпечна для здоров’я людини, однак вона може призвести до тяжких наслідків у соціально-економічній та торговельній сферах, а також у галузі продовольчої безпеки.
Ця хвороба поширюється в усіх країнах Кавказу та Східної Європи з моменту її проникнення в Грузію з Африки 2007 року. Надалі вона перетнула кордони Грузії і поширилася у Вірменії, Російській Федерації, Україні, Білорусі, Литві, Польщі, Латвії, Естонії, Молдові, нещодавно з’явившись у Чеській Республіці та Румунії. До зони ризику потрапляють усі країни, де розвивається свинарство або водяться дикі кабани.
Попри те, що уразливими до інфекції є всі види, що належать до сімейства свиней, клінічний перебіг захворювання спостерігається тільки у домашніх і диких свиней, а також у їх близького родича – європейського дикого кабана.
На сьогодні вакцини проти вірусу африканської чуми свиней не існує
«Поки ще остаточно не з’ясовано, яким чином хвороба передається дикими кабанами, – говорить Даніель Белтран-Алкрудо (Daniel Beltran-Alcrudo), фахівець ФАО з питань здоров’я тварин, – але, мабуть, це багато в чому залежить від щільності їх популяції та взаємин зі свинарством, яке має низький рівень біологічної безпеки».
«Оскільки ветеринарні служби часто недостатньо підготовлені й не мають досвіду роботи з дикими тваринами, – веде далі Белтран-Алкрудо, – для успішної боротьби з цією хворобою вкрай важливо домогтися взаєморозуміння і координації дій з органами, що займаються питаннями дикої природи та лісового господарства, а також із мисливцями».
Дводенний семінар дав можливість його учасникам вивчити й обговорити різні методи забезпечення здоров’я диких кабанів. Учасники отримали практичний досвід в області полювання, забезпечення біобезпеки, відбору зразків і поховання загиблих тварин.
Цей захід вніс свій внесок у розроблення стратегії запобігання потрапляння вірусу до країн, яких ще не торкнулося це захворювання, і більш ефективного стримання поширення хвороби серед диких кабанів у країнах, вже охоплених ним.
Якщо африканська чума свиней пошириться серед популяцій диких кабанів або диких свиней, ефективний контроль хвороби буде ускладнений. Стратегія полягає в тому, щоб мінімізувати контакти між дикими кабанами та домашніми свинями шляхом зведення огорож, обмеження числа, що знаходяться на вільному випасі або здичавілих свиней, а також забезпечення належної утилізації харчових відходів і відходів забою тварин.
Інтенсивне полювання може призвести до переміщення диких кабанів на великі відстані, значно збільшивши ареал їх проживання
Існують суперечливі думки з приводу найбільш ефективних методів боротьби з африканською чумою свиней у диких кабанів. Проведене під час епідемій знищення останків тварин із подальшим знезараженням території, всупереч його дуже високій ресурсовитратності, широко й успішно застосовувалося і застосовується в Європейському союзі.
Інтенсивне полювання може призвести до переміщення диких кабанів на великі відстані, значно збільшивши ареал їх проживання. Огородження відкритих ділянок, використання репелентів або організація додаткового харчування для тварин є на сьогодні проблематичним питанням і досі обговорюється. Мисливці та мисливські клуби, а також служби, які займаються лісогосподарською діяльністю, вважаються ключовими партнерами в справі забезпечення нагляду та боротьби з цією хворобою диких кабанів.
«Навчання та співробітництво між відомствами вкрай важливі, якщо ми хочемо боротися з цією смертельною хворобою свиней, – підсумував Белтран-Алкрудо. – Якщо цьому захворюванню не буде приділено належної уваги, воно може позбавити населення джерел засобів до існування і завдати шкоди продовольчій безпеці й торгівлі в країнах Європи».
За матеріалами прес-служби
Продовольчої та сільськогосподарської
організації ООН (ФАО)
