На сьогодні українець з’їдає лише 8,4 кг риби та морепродуктів на рік при рекомендованій Всесвітньою організацією охорони здоров’я нормі в 19,6 кг
У 1991 році споживання риби та морепродуктів в Україні знаходилось на рівні 24 кг на душу населення. Значну роль у цьому відігравали «рибні дні» на підприємствах громадського харчування. Також ми пам’ятаємо, як у дитячих садках обов’язково давали риб’ячий жир.
У цьому ж році Українська РСР видобувала 1,1 млн тонн риби. У 2013 році трохи більше – 216 тис. тонн. У 2016 році було виловлено 78,5 тис. тонн риби.
У 1991 році УРСР була потужною рибопромисловою країною і мала 238 суден океанічного промислу, з яких 60% були судна-заводи, вони ловили рибу та самі її переробляли. На сьогодні риболовецьких суден залишилося п’ять. Чотири з них працюють під прапором Нової Зеландії, за досить туманними схемами; на наш прилавок жодного кілограма риби від них не надходить. Фахівці стверджують, що Україна отримає назад ці рибопромислові судна тільки у вигляді металобрухту. Ще одне судно прописано в Іллічівську і здається в оренду для лову криля в Антарктиці.
У 1991 році імпорт морепродуктів і риби у продуктовому кошику українця становив 10% для різноманіття. Сьогодні імпорт становить 88% і є основним наповнювачем вітчизняного продовольчого кошика, тільки 12% рибного продукту – вітчизняного виробництва.
Відносно недавно, об’єктами промислового лову в Україні були десятки видів риб, багато з яких сьогодні в Червоній Книзі як зникаючі види. Хоча за межами нашої країни більшість із них добре почувається у дикій природі. Нині в Чорному морі повноцінно в промисловому масштабі виловлюють лише кільку та хамсу, всі інші види – у малій кількості. Статистика невблаганна – вилов цінних видів риби у морі, таких як барабуля, судак, луфарь, скумбрія, сарган, кефаль, камбала-калкан, акула чорноморська катран, скати – падає. Замість них збільшується вилов малоцінних видів – кілька (шпрот), хамса. Вивільнені продуктові ніші відразу ж займає імпорт, і якщо бути відвертими, то не завжди якісний, а іноді і небезпечний для нашого здоров’я.
Везуть до нас…
«За підсумками 2015 року в Україні відзначається падіння продажів на рибні ресурси на 35–40%, основною причиною якого стало різке зростання цін на рибу і переорієнтація населення на більш дешеву продукцію, – пояснює ситуацію з попитом на рибу аналітик компанії Pro-Consulting Вероніка Козачок. – Це одразу ж відбилося на імпортному сегменті, який у 2015 році скоротився на 40%. У країну було ввезено всього 220 тис. тонн рибної продукції».
В останні десять років обсяг споживчого кошика українця був 660–710 тис. тонн риби та рибного продукту на рік. Проте останні три роки рибний ринок явно «просів». Споживання рибного продукту українцями становило 300–370 тис. тонн. При рекомендованому ВООЗ споживанні не менше 19,6 кг риби на рік, споживчий ринок України повинен становити близько 850–900 тис. тонн.
В Японії споживання морепродуктів доходить до 70 кг на душу населення. Жителі Норвегії, Швеції, Фінляндії споживають близько 50 кг, в Німеччині та Франції – 25–40 кг/чол.
За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), в європейських країнах споживання рибної продукції на душу населення становить 20–30 кг
У 2016 році імпортери потрохи почали повертати собі втрачені позиції, і обсяги імпорту риби в Україні порівняно з попереднім роком збільшилися на третину.
«Відносна курсова стабільність гривні в 2016 році, а також скасування додаткового 10% імпортного збору, який діяв у 2015 році, дозволили поставити на українській прилавок більше імпортної рибної продукції. Однак споживання риби і морепродуктів українцями все ще залишається на низькому рівні і далеким від рекомендованих норм», – про це повідомляє Асоціація Українських імпортерів риби і морепродуктів.
Лідером із постачання риби і морепродуктів в Україну є Норвегія. За нею йдуть Ісландія і США. За даними Державної фіскальної служби України, за 2016 рік Україна імпортувала риби і морепродуктів на суму 459,878 млн доларів
Говорячи про імпортовані сорти риби, варто відзначити, що вже третій рік поспіль скорочуються поставки дорогих видів риб (форелі, лосося, тунця). Велику частину імпорту складають бюджетні сорти – мерлуза, скумбрія, сардина, кілька, хек, минтай, мойва. У 2016 році Україна наростила імпорт оселедця на 43%.
Перерозподіл попиту з дорогих сортів на дешеві відбувається через те, що українці не можуть собі дозволити покупку дорогої риби і морепродуктів.
А що в нашій хаті?
Фахівці зі страхом спостерігають, в якому катастрофічному стані знаходиться зараз вітчизняна рибна галузь. Вона потребує негайних кроків щодо її рятування.
Унаслідок багаторічної безгосподарності та відкритого браконьєрського мародерства наших водойм, тотальної корупції в рибній галузі, наші моря і внутрішні водойми знаходяться в депресивному стані. Прогресуючий дефіцит рибопродуктів – це «заслуга» не тільки злодійкуватих керівників держпідприємств і чиновників, які покривають їх, маніпулюють обсягами вилову, а й недобросовісних приватників, які практикують те саме, щоб приховати доходи від оподаткування.
Державна служба статистики України повідомляє, що в 2016 році вітчизняна рибна галузь добула 88,4 тис. тонн водних живих ресурсів, з яких риби 78,5 тис. тонн. У внутрішніх водних об’єктах вилов склав 40,7 тис. тонн, з яких 22 тис. тонни припадає на рибу, вирощену рибоводними господарствами, а 18,7 тис. – це промисловий вилов риби.
Добування водних біоресурсів загальнодержавного значення (промисел) проводиться на п’яти річках: Дніпрі (каскаді Дніпровських водосховищ), Дніпровсько-Бузькій гирловій системі, Кучурганському водосховищі, Тилігульському, Будацькому (Шаболацькому), Березанському, Куяльницькому лимані, Тузловській групі лиманів (Одеська обл.), у пониззі Дністра та Дністровському лимані, на акваторії Дунаю, що межує з Румунією, Десні в межах Чернігівської області, а також у Червонооскільському водосховищі (в межах Харківської області).
На деяких великих водоймах і водосховищах працюють Спеціальні товарно-рибні господарства (далі – СТРГ), до режимів експлуатації яких входить зариблення водойм і вилов товарної риби, а також послуги з аматорського рибного лову. Промисловий вилов риби у внутрішніх водоймах розподіляється майже порівну на річки (45%) і водойми, на яких діють режими СТРГ (55%).
У виключній (морській) економічній зоні України вилов склав 40,3 тис. тонн. Треба зауважити, що у 2016 році в Азовському морі виловлено рекордну кількість риби та водних ресурсів – 35,7 тис. тонн. Вилов у Чорному морі склав 4,6 тис. тонн.
«Якщо ми хочемо зберегти і почати відновлювати рибний ресурс Чорного та Азовського морів, потрібно негайно заборонити застосування активних знарядь лову – тралів, в першу чергу для «наукових» цілей. Трали використовуються на Чорному морі в основному для лову кільки. А так як ця риба в деякий час доби донна, то щоб її зловити капітани сейнерів змушені трали притискати до дна.
На Азовському морі «наукові» лови давно перетворили на бізнес. Море розбили на квадрати і немилосердно проціджують його, і це все відбувається під час нересту в той період, коли промисловий лов заборонений. А оскільки Азовське море мілководне, то фактично будь-якого розміру трал стає донним. Важкі баластові пластини, катки і ланцюги тралів переорюють морське дно, перетворюючи його в місячний мертвий ландшафт. Застосування донних тралів зважаючи на колосальну шкоду, якої вони завдають всій донної іхтіофауні, заборонені в усьому світі», – зауважив кандидат біологічних наук Олег Снігур.
Азов втрачає рибу
«Азовське море – це світова рибна перлина, яка ще недавно в 6,5 разів перевершувала за рибопродуктивністю Каспійське море. На сьогодні українські екологи переконують, що ресурси Азовського моря практично знищені. Для вилову у повноцінному промисловому масштабі залишилось лише три види риби: тюлька, бичок та хамса. Інші виловлюються в мізерній кількості», – говорить еколог Геннадій Молодан, директор Національного природного ландшафтного парку «Меотида». Він переконаний, що настільки критичної ситуації ще не було.
За даними Держекоінспекції України, за останнє десятиліття більш ніж у двадцять разів знизився обсяг вилову піленгаса, у п’ять разів – судака, у сім – камбали-калкана.
Для відновлення екосистеми Азовського моря необхідно мінімум на п’ять років заборонити промисел у його водах
Олександр Чистяков, голова Асоціації рибалок України, переконаний, що до будь-якого використання рибних ресурсів Азовського моря треба підходити зважено. При цьому не варто ставити якихось часових бар’єрів для природи – п’ять або вісім років, за які вона повинна відродитися. Нехай наука відстежує динаміку відновлення рибних ресурсів, які зараз знаходяться в депресивному стані. Без сумніву треба прагнути відновити рибні запаси Азовського моря хоча б до рівня 1991 року. Також треба пам’ятати, що Азовське море використовується нами разом із Російською Федерацією, і тому є постійно діюча Українсько-Російська Комісія, яка прописує та затверджує правила рибальства та кількість вилову (допустимі ліміти). Тільки за допомогою продуманої до дрібниць міждержавної програми можна вирішити питання призупинення зниження кількості деяких видів риби. Він зауважив, що Продовольчу програму, яка призвана наповнювати наш споживчий кошик вітчизняною рибною продукцією, ніхто не відміняв. А сьогодні азовські рибалки виловлюють майже половину від усього вилову в країні.
Сьогодення Азова
Вилов цінних видів риби з року в рік зменшується. У 2016 році оселедця, камбали-калкан, піленгаса, кефалевих видів, судака, тарані виловили всіх разом близько 135 тонн. Судака, якого ще кілька років тому виловлювали сотні тонн, у 2016 році піймали лише 70 кілограм (таблиця 1).
Таблиця 1. Вилов водних біоресурсів за видами у 2016 та 2015 роках (за даними «Азоврибоохорони»)
| Види водних біоресурсів | Вилов, тонн | Відношення 2016 до 2015, % | Різниця у вилові, тонн | |
| 2016 | 2015 | |||
| Хамса | 1971,276 | 1039,911 | 189,6 | + 931,365 |
| Тюлька | 12516,936 | 10598,221 | 118,1 | + 1918,715 |
| Бички | 20718,315 | 18113,567 | 114,3 | + 2604,748 |
| Оселедець | 5,157 | 1,591 | 324,1 | + 3,566 |
| Калкан | 0,522 | 0,299 | 174,6 | + 0,223 |
| Піленгас | 108,934 | 39,072 | 278,8 | + 69,862 |
| Кефалеві | 19,384 | 14,340 | 135,2 | + 5,044 |
| Судак | 0,070 | 0,260 | 26,9 | – 0,190 |
| Пузанок | 0,091 | 0,033 | 275,8 | + 0,058 |
| Інші види риб | 0,661 | 47,475 | 1,3 | – 46,814 |
| Креветки | 10,060 | 1,890 | 532,3 | + 8,170 |
| Гамариди | 0,030 | 2,000 | 1,5 | – 1,970 |
| Артемія (рачки) | 5,216 | 0 | 100 | + 5,216 |
| Артемія (яйця) | 20,152 | 0 | 100 | + 20,152 |
| Личинки хірономід | 385,831 | 413,968 | 93,2 | – 28,137 |
| Усього | 35762,635 | 30272,627 | 118,1% | + 5490,008 |
«Азовське море – було найбагатшим на рибні ресурси морем у світі! – говорить голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков. – Зараз рибні запаси Азова не тільки підірвані – вони на грані знищення! І це сталося не вчора, протягом останніх двадцяти років відбувається споживче, грабіжницьке ставлення до Азовського моря, яке часом межує зі злочином!
У наш час природа дуже вразлива до господарської діяльності, вона стала залежною від людини. Тому не треба забувати про відродження практики штучного зарибнення Азовського моря аборигенними видами риб, а також вселенцем – піленгасом. Зменшуючи промисел, треба надати бізнесу всі умови для розвитку аква- та марикультури, що включає в себе садкові господарства, а також мідійні та устричні ферми».
Убивча «наука»
Основними причинами, які довели до критичного стану найрибніше море в світі – це неочищені скиди відходів виробництва металургійних підприємств; браконьєрство і неврахований промисловий вилов; псевдонаукові лови.
«Наука, яка повинна оберігати Азовське море, перетворилася на комерційне підприємство, виловлюючи для псевдонаукових цілей сотні тонн риби під час нересту із використанням при цьому (для швидкості і масовості вилову) найбільш варварські методи лову, – з болем говорить потомствений рибак Андрій Самохін. – Вилов бичка заборонений до 15 серпня, в той же час усе літо сейнери тралами і механізованими драгами метр за метром прочісують Азовське море в нібито наукових цілях. Йде масове знищення риби».
Правда, в останні роки намагаються зменшити кількість «наукових» тралень, але цього явно недостатньо, щоб хоч якось почати відновлювати чисельність цінних видів риби, які знаходяться в депресивному стані.
Багато років політика рибного господарства була заснована тільки на споживчому ставленні до рибного ресурсу, що, безумовно, призвело до того, що майбутні покоління будуть змушені вкладати чималі зусилля і величезні кошти у відновлення популяцій цінних видів риби Азовського моря, чисельність яких зменшилася до критичної межі.
Вразливий осетр
Ще зовсім недавно для промислу застосовувалися сіті з капрону, а для вилову осетрових – з корду. Були технологи та інженери, які розробляли конфігурації промислових знарядь лову: сітей, оханів, ятерів, ставних неводів. Тоді був чітко регламентований до застосування для вилову тієї або іншої риби розмір вічка сіті. Цей розмір грав провідну роль у промислі. Виловлювалась тільки доросла риба. Але з «приходом» дешевих ліскових сіток став дуже великий лов молоді риби. А все тому, що риба, торкнувшись ліски «залипає» в сіті, особливо, це стосується риб «колючих». Наприклад, якщо раніше для вилову севрюги в 5–8 кг застосовувалися капронові мережі з діаметром вічка в 70 мм (А = 70 х 70), то з таким же вічком, але ліскова сітка буде ловити і двохсотграмову молодь риби.
В Асоціації рибалок України стривожені тим, що браконьєри використовують сіті з ліски, які незалежно від розміру вічка однаково небезпечні для молоді осетрових.
«Оскільки осетрові колючі, то вони «прилипають» просто торкнувшись волосіння сіті. Були випадки, коли браконьєрські сітки з досить великим вічком під час природоохоронних рейдів рибінспектори виймали, а в них були десятки штук молоді осетрових довжиною не більше 10–12 см, – розповідають в Асоціації рибалок України. – Виловлених мальків осетрових браконьєри перемелюють на рибну муку, яку додають в корм для свиней.
Вихід із ситуації, що склалася, є: необхідно негайно заборонити використання ліскових сіток на Азовському морі. А також потрібно посилити рибоохоронні заходи в тих місцях і в той час, коли молодь осетра підходить до нашого берега. На відновлення популяції осетра витрачаються величезні кошти, а також час і зусилля провідних рибоводів. Одночасно браконьєри так безглуздо знищують цей цінний вид, убиваючи малька, який не має ніякої споживчої цінності. У прагненні сьогочасної наживи люди зовсім не замислюються, що буде завтра. Якщо це сьогодні не зупинити, то наші діти будуть жити не на березі рибного моря, а біля мертвої западини покритої водою…».
За матеріалами
Всеукраїнської громадської організації
Асоціація рибалок України
