Стаття, яку ми пропонуємо до уваги читачів, присвячена саме судовому рішенню. Бо ця тематика є проблематичною, зважаючи на багато аспектів
Зрозуміло, що судове рішення – це документ, який складається судом і лише судом. За змістом та оформленням судового рішення можна визначити професійні якості судді, його фаховість. Водночас, виписати якісне, зрозуміле судове рішення на підставі нефахової позовної заяви та недолугих заперечень просто неможливо. Тому вимоги, які висуваються до судового рішення є симетричними та такими, які слід висувати до позовних вимог, а також до заперечень на позовну заяву.
Судячи зі змісту судового рішення, можна визначити, як суд вирішив справу, які докази ним враховано, а які відхилено, якими нормами права керувався, приймаючи рішення.
На нашу думку, саме рішення по справі не є самоціллю. Лише за умови виконання судового рішення можна говорити про досягнення мети правосуддя.
На жаль, в Україні існує проблема виконання судових рішень, зокрема стосовно рішень про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, про що йтиметься далі.
Ухвалення судового рішення
Навіть людям далеким від юриспруденції зрозуміло, що найважливішим результатом здійснення правосуддя судами (в т. ч. адміністративними) є ухвалення судового рішення.
Судове рішення – це акт правосуддя, ухвалений згідно з нормами матеріального та процесуального права, конституційними засадами та принципами адміністративного судочинства, є обов’язковим до виконання на всій території України
Залежно від кола питань, вирішених через ухвалений акт, судові рішення поділяються на постанови та ухвали.
Так, згідно з пунктом 13 частини 1 статті 3 КАС України ухвала – письмове або усне рішення суду в адміністративній справі, яким вирішуються питання, пов’язані з процедурою розгляду адміністративної справи, та інші процесуальні питання.
Наприклад, залишаючи позовну заяву без розгляду (у разі відкликання позову або повторної неявки позивача), закриваючи провадження по справі (у випадку відмови від позову), суд постановляє ухвалу.
Постанова – письмове рішення суду в адміністративній справі, у якому вирішуються вимоги адміністративного позову (п. 12 ч. 1 ст. 3 КАС України), тобто є вирішення судом спору по суті
Відповідно до цього, вирішуючи питання по суті справи, зокрема щодо застосування заходів реагування або відмови у їх застосуванні, суд приймає постанову.
За змістом статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з урахуванням юридичної сили правового акта в ієрархії національного законодавства, що регулює спірні правовідносини, подібні правовідносини (аналогія закону), або за відсутності такого закону – на підставі конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права), принципів верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, дотримуючись норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені під час судового розгляду справи (у судовому засіданні, у порядку скороченого чи письмового провадження) з урахуванням вимог статті 70 КАС України щодо належності та допустимості доказів або обставин, які не підлягають доведенню, та висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними.
Зміст ухвалених судових рішень має відповідати приписам статей 163, 165, 183-3, 183-4, 206, 207, 231, 232 КАС України. Рішення судів усіх інстанцій, незалежно від виду провадження, повинно бути максимально повним, зрозумілим, чітким, обов’язково містити вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини з дотриманням зазначеної послідовності.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення
Як відомо, правовідносини у сфері пожежного (техногенного) захисту регламентуються великою кількістю законів, а також підзаконних нормативно-правових актів зі специфічною юридичною та технічною термінологією. Тому чіткість викладення, перш за все, позовної заяви, а у подальшому і судового рішення, передбачає, що вжиті терміни відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни треба чітко співвідносити з поняттями, які вони позначають.
На нашу думку, текст правової норми повинен застосовуватися сторонами і судом без перефразовування і при цьому має бути зрозуміло, де наводиться правова норма, а де сторона або суд дає своє тлумачення її змісту.
Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одне, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання, а також створювали можливість для ухилення від його виконання
Згідно з приписами частини четвертої статті 183-2 КАС України за результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем і відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав ухвалює законне рішення. З огляду на вимоги частини четвертої та шостої вказаної статті, постанова, прийнята у скороченому провадженні, може містити тільки вступну частину, мотивувальну частину, в якій є посилання на положення закону, яким суд керувався і на підставі яких задоволено позов та резолютивну частину.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Вказані конституційні положення знаходять свою реалізацію у положеннях відповідних законів. Стаття 14 КАС України зазначає, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання на всій території України.
Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом
Набрання судовим рішенням законної дії
Статтею 254 КАС України визначається порядок набрання законної сили судовим рішенням.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (за загальним правилом 10 днів на постанову та 5 днів на ухвалу), встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Постанови суду, які виконуються негайно
Водночас закон містить таке поняття, як «постанови суду, які виконуються негайно». У чому їх особливість?
Відповідно до статті 258 КАС України, зокрема негайно виконуються постанови суду про: присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів із Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів – у межах суми стягнення за один місяць; присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби – у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби; повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об’єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо це загрожує життю та/або здоров’ю людей.
Згідно з частиною 2 статті 257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Постанови окружного адміністративного суду про застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності є такими, що підлягають негайному виконанню
Негайне виконання вказаного рішення не позбавляє права відповідача або інших осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки, на апеляційне оскарження вказаного рішення.
Так само наголошуємо, що подання апеляційної скарги на постанову суду про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності не зупиняє її виконання.
Безпосереднє виконання може бути зупинено лише у разі скасування апеляційним судом рішення суду першої інстанції.
Також слід наголосити, що відсутність у тексті постанови суду про застосування (часткове застосування) заходів реагування зазначення про те, що вона підлягає негайному виконанню не означає, що її не потрібно виконувати негайно.
Віталій ЩАВІНСЬКИЙ,
заступник голови
Київського окружного адміністративного суду,
канд. юрид. наук
