Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст. 3 Конституції України)
Ніхто не повинен зазнати тортур, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує його гідність, поводження і покарання (ст. 5 Загальної декларації прав людини)
Зараз у вільний демократичний час – ХХІ століття, коли задекларовано рівні права та можливості жінок і чоловіків, жорстоке поводження, гендерне та домашнє насилля, приниження гідності залишаються світовою соціальною проблемою людства. Як правило, найчастіше жертвами домашнього насильства стають жінки та діти.
За неофіційними даними, майже 70% жінок зазнають різних форм знущань і принижень. За даними Міністерства внутрішніх справ України, 23% тяжких насильницьких злочинів вчиняються в родинах.
Реальну статистику зібрати майже неможливо, адже жінки не хочуть оприлюднювати «незручну» тему. Це соромно, принизливо, а, може, це було в останній раз…
Історії жінок, які страждають від домашнього насилля, дуже різні. Хтось щодня під звичне «дурепа» слухає, куди їй піти. І продовжує робити домашні справи, міцніше стискає зуби і переконує себе в тому, що краще так, аніж ніяк. Хтось намагається дати деспоту здачі, і в результаті отримує ще більше «на горіхи». Комусь вистачає ляпасу, щоб зібрати речі та піти. Та більшість цих жінок переконані – їх ніхто не захистить і їм немає куди йти.
Насильство є порушенням ваших конституційних прав і свобод
Це й об’єднує всі історії – з десяти жінок захищати свої природні права конституційним шляхом наважуються бодай двоє. Та й ті в більшості випадків стримуються, не дають справі «ходу». Тому що в країні, з надзвичайно грамотно прописаними законами і правами, жінкам все ще соромно і страшно захищати своє життя.
Насильство, як воно є
Відтепер, під термін «домашнє насильство» підпадають усі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, вчинені між колишнім чи теперішнім подружжям чи людьми, які разом живуть чи жили. Раніше, якщо шлюб не був зареєстрований, то злочин могли не кваліфікувати як домашнє насильство.
Відповідно до Закону України «Про попередження насильства в сім’ї» виділяють чотири види насильства:
- Фізичне насильство – умисне нанесення одним членом сім’ї іншому члену сім’ї побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести або призвело до смерті постраждалого, порушення фізичного чи психічного здоров’я, нанесення шкоди його честі і гідності.
- Сексуальне насильство – протиправне посягання одного члена сім’ї на статеву недоторканність іншого члена сім’ї, а також дії сексуального характеру стосовно неповнолітнього члена сім’ї.
- Психологічне насильство – насильство, пов’язане з дією одного члена сім’ї на психіку іншого члена сім’ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров’ю.
- Економічне насильство – умисне позбавлення одним членом сім’ї іншого члена сім’ї житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до його смерті, викликати порушення фізичного чи психічного здоров’я.
«Перша причина того, що насильство в сім’ї процвітає – це відсутність внутрішньої культури як серед чоловіків, так і жінок. На Заході фраза «нам потрібно поговорити» означає відвідини психотерапевта, а у нас закінчується синцями й струсами мозку, отриманих у власній квартирі. Так сім’я перетворюється на поле битви. Окрім того, з дитинства дівчаток більше, ніж хлопчиків сімейно орієнтують. Розповідають, що потрібно зберегти сім’ю будь-якою ціною. У нашій країні жінці соромно перед друзями та родичами, що її б’є чоловік. Мами, бабусі вчать дівчаток терпіти і пробачати. Бо така жіноча доля», – говорить Голова правління Вінницької громадської організації «А-Веста» Лариса Полулях, організація якої надає допомогу людям у складних життєвих обставинах.
Першим кроком до подолання проблеми насильства в родині має стати її усвідомлення!
«Кримінальна відповідальність за нанесення легких тілесних ушкоджень передбачає штраф близько 850 грн (50 неоподаткованих мінімумів). Якщо після побиття жінка частково втрачає працездатність (наприклад, струс мозку, вивих руки), то штраф подвоюється. Кривднику можуть присудити громадські або виправні роботи, арештувати. Проте факт побиття жінки чоловіком має встановити судово-медична експертиза. Можна зняти побої і в травмпункті. Лікарі повідомлять про факт насилля до відповідних органів. Згідно з новим Кримінально-процесуальним кодексом, після цього справа автоматично «запускається» і починається розслідування», – каже вінницький адвокат Ольга Воронцова.
У 2017 році Національна поліція України зареєструвала понад 85 тис. заяв щодо домашнього насильства. З них – 1133 подано дітьми.
- розпочато досудове розслідування за 2057 заявами;
- виявлено адміністративних правопорушень – 71882;
- виявлено осіб, які вчинили адміністративне правопорушення – 55920.
Щороку понад 3 млн дітей в Україні спостерігають за актами насильства у сім’ї або є їх вимушеними учасниками. Діти скривджених матерів у 6 разів частіше намагаються накласти на себе руки, а 50% схильні до зловживань наркотиками і алкоголем
Протягом 2017 року за кримінальними провадженнями, направленими до суду, потерпілими від злочинних посягань визнані майже 77 тис. жінок, що становить 38% від загальної кількості.
«На профілактичний облік із початку року взято майже 35,5 тис. осіб, схильних до вчинення насильства в сім’ї. Також до сімейних кривдників застосовано різні спеціальні запобіжні заходи. Зокрема, офіційне попередження про неприпустимість вчинення насильства в сім’ї винесено понад 35 тис. осіб, – повідомляють у Нацполіції. – Водночас для реабілітації в спеціалізовані установи направлено 397 жертв насильства в сім’ї».
Якщо ви потерпаєте від насильства зі сторони члена сім’ї, якщо ваш чоловік або ваша дружина, партнер або партнерка або ваші батьки кривдять вас, не соромтесь, звертайтеся по допомогу до:
Органу внутрішніх справ (зателефонуйте 102)
- Дільничного інспектора поліції (напишіть заяву про вчинення насильства у сім’ї)
- Кримінальної поліції у справах дітей (у випадку, коли від насильства постраждали діти)
Обласної/районної (міської) державної адміністрації
- Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (табл. 1, 2)
- Управління сім’ї та молоді
- Громадських організацій, які надають допомогу постраждалим від насильства
| Центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді | Телефони |
| Вінницький обласний центр | (0432) 67–29–66, 67–12–19 |
| Волинський обласний центр | (0332) 71–59–60, 71–67–72 |
| Дніпропетровський обласний центр | (056) 370–48–19, 370–48–22 |
| Донецький обласний центр | (062) 311–60–12, 311–00–20 |
| Житомирський обласний центр | (0412) 37–15–64, 47–44–07 |
| Закарпатський обласний центр | (03122) 3–40–00, 3–52–27 |
| Запорізький обласний центр | (061) 22–40–452, 22–47–009 |
| Івано-Франківський обласний центр | (03422) 2–52–98, 3–10–04 |
| Київський обласний центр | (044) 246–47–97, 235–84–35 |
| Кіровоградський обласний центр | (0522) 24–67–83, 32–10–07 |
| Луганський обласний центр | (0642) 58–65–01, 58–18–13 |
| Львівський обласний центр | (032) 261–09–42 |
| Миколаївський обласний центр | (0512) 35–00–23, 37–64–92 |
| Одеський обласний центр | (048) 725–85–21, 728–38–60 |
| Полтавський обласний центр | (05322) 2–94–11, 7–33–29 |
| Рівненський обласний центр | (0362) 63–18–65 |
| Сумський обласний центр | (0542) 25–85–35, 25–42–33 |
| Тернопільський обласний центр | (0352) 22–03–95 |
| Харківський обласний центр | (057) 757–08–94, 757–08–96 |
| Херсонський обласний центр | (0552) 26–35–51, 46–05–51 |
| Хмельницький обласний центр | (0382) 76–55–58, 65–73–28 |
| Черкаський обласний центр | (0472) 63–05–54, 63–54–97 |
| Чернівецький обласний центр | (0372) 55–28–02, 55–04–00 |
| Чернігівський обласний центр | (0462) 77–89–84, 77–48–25 |
| Київський міський центр | (044) 456–47–04, 458–27–67 |
| Центри соціально-психологічної допомоги | Телефони |
| Волинський обласний центр | (0332) 78–48–09, 78–23–88, 23–00–34 |
| Обласний комунальний заклад «Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги» | (056) 776–09–95, 376–53–83, 748–07–39 |
| Донецький обласний центр | (062) 213–04–57, 099–075–51–68 |
| Житомирський обласний центр | (0412) 25–59–89 |
| Закарпатський обласний центр | (0312) 63–80–97 |
| Запорізький обласний центр | (061) 213–88–20, 213–88–21 |
| Івано-Франківський обласний центр соціально-психологічної допомоги у селищі Верховина | (03432) 2–51–45 |
| Кіровоградський обласний центр | (0522) 27–42–36, 30–14–17 |
| Луганський обласний центр | (06473) 9–30–54 |
| Львівський обласний центр | (032) 237–99–27, 237–99–20 |
| Миколаївський обласний центр | (0513) 45–30–42 |
| Комунальна установа «Обласний центр соціально-психологічної допомоги» м. Одеса | (048) 718–44–66 |
| Комунальний заклад «Рівненський центр соціально-психологічної допомоги» | (0362) 63–24–89 |
| Хмельницький обласний центр | (0382) 74–64–72, (096) 177–37–61 |
| Сумський обласний центр | (0542) 60–18–58, (066) 321–18–90 |
| Тернопільський обласний центр соціально-психологічної допомоги «Родина» | (0352) 28–79–29 |
| Чернівецький обласний центр | (0372) 58–23–83 |
| Чернігівський обласний центр | (04622) 5–83–97 або 5–82–74 |
| Київський міський центр | (044) 229–68–81, 566–15–47, 566–15–48 |
Зміни в законодавстві
6 грудня 2017 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами». 7 грудня депутати проголосували за Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Обидва закони передбачають жорсткіші покарання для кривдників та дозволяють Нацполіції контролювати поведінку порушника, щоб уникнути повторного насилля. Вперше в Україні ввели кримінальну відповідальність за домашнє насильство.
Кривдникам загрожує покарання у вигляді 150–240 годин громадських робіт, арешт до 6 місяців або обмеження волі до 5 років
«Введений новий розділ у Кримінальний кодекс, який стосується обмежувальних заходів: коли суд буде розглядати кримінальні справи, пов’язані з домашнім насильством, то буде призначено покарання та обмежувальні заходи. Наприклад, заборона перебувати у місті спільного проживання, обмеження спілкування з дитиною, заборона наближатися на визначену відстань до місця, де перебуває особа, яка постраждала від домашнього насильства», – розповідає Галина Федькович, юристка ГО «Жіночі перспективи».
Обмеження встановлюватиме суд разом із вироком по кримінальній справі. Обмежувальні заходи встановлюватимуть на термін від 1 до 3 місяців, а за потреби вони можуть бути продовженні. Раніше кривдника чекала адміністративна відповідальність, його могли затримати у в’язниці на 15 діб.
Стаття про зґвалтування
Відтепер зґвалтуванням називатимуть вчинення дій сексуального характеру з проникненням в тіло іншої особи без добровільної згоди особи.
«Раніше необхідно було довести, що була застосована сила чи погрози, а в країнах Європи зґвалтування визначають як злочин, залежно від того, чи була згода потерпілої чи не була. Визначальною є саме згода», – каже Галина Федькович. Раніше жертва мала доводити, що її примусили до стосунків силою або шантажем.
Нові права поліції
Нацполіція отримала право контролювати поведінку кривдника, щоб не допустити повторного насильства, правоохоронці також можуть стежити, щоб порушник дотримувався накладених на нього тимчасових обмежень і виконував певні обов’язки.
Зміни передбачають створення Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства, створення програм для постраждалих і їхніх кривдників.
Органи місцевого самоврядування повинні організовувати соціальні послуги, можуть їх замовляти, брати участь у підготовці фахівців, які будуть боротися з домашнім насильством і визначати, які спецслужби з підтримки постраждалих потрібні регіону, забезпечувати їх створення і роботу.
Дії вчителів та медиків у випадку насильства над дітьми
Коли освітяни виявлятимуть факти домашнього насильства у дітей чи отримали про це заяви чи повідомлення, вони повинні повідомити про це службу у справах дітей та Нацполіцію не пізніше ніж за 1 добу, організувати роботу практичного психолога або соціального педагога з постраждалими дітьми.
Медики повинні повідомляти місцевій владі та Нацполіції про ушкодження, які пацієнт міг отримати через домашнє насильство. А якщо такий пацієнт дитина, то лікарі повинні зателефонувати ще й у службу у справах дітей.
Закони наберуть чинності за рік після їх підписання Президентом України та публікації у «Голосі України», найшвидше – у грудні 2018 року
Проект «Поліна»
З 12 червня 2017 року Міністерство внутрішніх справ України запустило пілотний проект мобільних груп із протидії домашньому насильству «Поліна», який працює у Дарницькому районі Києва, Малиновському районі Одеси та у місті Сєвєродонецьку Луганської області. Створено мобільні групи, які виїжджають виключно на виклики жертв сімейних сварок. Їх досвід у найближчому майбутньому поширять і на інші регіони країни.
Результати проекту протидії домашньому насильству «Поліна»
За півроку до територіальних підрозділів поліції, де діє «Поліна»:
- надійшло 1451 звернення з приводу вчинення насильства в сім’ї.
- здійснено 1411 виїздів мобільних груп, у 91 з яких брали участь працівники соціальних служб.
- прийнято 483 рішень на місці події.
- 473 особи потерпіли від насильства в сім’ї
- складено 419 адміністративних протоколів
- винесено 186 офіційних попереджень,
- проведено 363 профілактичні бесіди,
- прийнято 480 заяв від потерпілих,
- порушено 22 кримінальні провадження проти кривдників.
«На сьогодні у нас є всі підстави для масштабування проекту ще на три локації – у Новокадацькому районі міста Дніпра, Суворовському районі Одеси та Лівобережному районі Маріуполя. Протягом першого кварталу 2018 року «Поліна» запрацює в Києві, Львові та Хмельницькому, – проінформувала Анастасія Дєєва, заступник міністра МВС. – Нехай і повільно, але проблема домашнього насильства все ж виходить із тіні – росте довіра громадян до правоохоронних органів, вони готові звертатися та просити допомоги. І, дякуючи «Поліні», ми можемо ефективно реагувати на цей запит».
Ви можете отримати Безкоштовні консультації:
- Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації: 0 800 500 335 або 386 (короткий номер з мобільного).
- Національна дитяча «гаряча лінія»: 0 800 500 225 або 772 (для дзвінків з мобільного).
- Консультації електронною поштою: info@lastrada.org.ua.
- Київський міський центр соціально-психологічної допомоги: м. Київ, вул. Новодарницька, 26, корп.1, тел.: (044) 566–15–48. У разі потреби жертви насильства можуть перебувати в тимчасовому притулку до 90 діб.
- Центр ресоціалізації матері та дитини «Нова я» в м. Дніпрі: м. Дніпро, вул. Робоча, 24-А, блок 5–7.
- Соціальний центр матері та дитини у Львівській області: м. Дрогобич, Львівська область, вул. Шептицького, 7, тел.: (03244) 1–01–43, 3–89–20, e-mail: сmdlviv@gmail.com.
- Мережа приймалень Української Гельсінської спілки з прав людини. Безкоштовні юридичні консультації, зокрема з питань домашнього насильства. На сьогодні в Україні працює 32 приймальні у 23 областях.
Перевірте себе
- Якщо у вашій сім’ї відбуваються речі, які наведені нижче, то, можливо, вам час звернутися по допомогу:
- Ізоляція – контролювання з боку чоловіка/жінки, партнера/партнерки або батьків (далі – інша особа) того, що ви робите, з ким бачитеся та розмовляєте, куди йдете.
- Психологічне насильство – приниження, виховування низької самооцінки, образливі прізвиська з боку іншої особи. Запевнення у божевільності, демонстрація розумової переваги.
- Економічне насильство – перешкоджання іншою особою вашому працевлаштуванню. Примушення до встановлення фінансової залежності, а саме: надання вам грошей лише на прохання і тільки на прожиття або вилучення у вас грошей.
- Сексуальне насильство – примушення вас іншою особою до небажаних сексуальних контактів. Використання вас як сексуального об’єкта.
- Використання дітей – виховування у вас іншою особою почуття вини перед дітьми, використання дітей для спілкування з вами, використання права на відвідування дітей як способу домагання.
- Погрози – погрожування з боку іншої особи, спрямоване на нанесення вам психологічних травм: погрози забрати дітей, здійснити самогубство або донести на вас до органів надання соціальної допомоги.
- Використання статевих привілеїв – використання вас іншою особою як служниці. Прийняття всіх важливих рішень без урахування вашої думки. Роль господаря.
- Залякування – примушування вас іншою особою боятися дій, поглядів, рухів, гучного голосу. Агресивна поведінка щодо вас іншої особи, кидання речей, знищення майна.
Усе в наших руках! Не чекайте визнання своїх прав, боріться за них!
Підготувала Віта Струтинська, УкрНДІЦЗ
