До Головного управління ДСНС України у Запорізькій області звернулась Голова Михайлівської сільської ради Алла Король. Вона розповіла історію про геройський вчинок мешканця села Вільноандріївка: він врятував чоловіка, який провалився під лід у затоці р. Дніпро.
Подія сталася вдень 6 лютого. Місцевий житель Сергій Шнуровозов разом з товаришем перебували на вулиці біля свого будинку по вул. Набережній. Раптом почули крики про допомогу, що надходили з боку Льовшинської затоки. Добігши до берега, вони побачили, що на відстані близько 20 м у воді знаходиться людина, яка тримається за кригу та кличе на допомогу. Сергій Шнуровозов швидко взяв з дому драбину, а його товариш кинув мотузку. Сергій збирався підповзти по кризі до потерпілого. Проте, лід ламався під його вагою. Проте, це не зупинило відчайдушного чоловіка. Опинившись по пояс у крижаній воді, Сергій почав кидати потерпілому мотузку і йому таки вдалося врятувати бідолаху.
Але це ще не кінець нашої історії. Вражає небайдужість та злагодженість місцевого населення. На крики про допомогу прибігла й жителька Надія Клєпєрова. Разом із Сергієм вони забрали потерпілого до її будинку обігрітись. Її сусідка принесла сухий одяг, аби замерзлий та переляканий чоловік міг переодягтися. Одразу викликали «швидку», адже потерпілий отримав сильне переохолодження організму. Від госпіталізації чоловік відмовився. Під час бесіди люди дізналися, що врятованого звуть Костянтином, проживає він у Запоріжжі, приїхав до старенької матері. Вона живе на протилежному березі затоки. Того дня Костянтин зібрався піти до магазину за харчами в с. Вільноандріївка та вирішив скоротити шлях, пішовши по кризі через затоку. Чоловік розповів, що намагався вибратись на лід, але той під його вагою проламувався. Він із жахом згадував, що пробув у воді досить довго, від холоду вже не відчував свого тіла. Як тільки йому вдавалося схопитися за кригу, вона ламалася, промоїна ставала все більшою. Потерпілий вже й не сподівався на порятунок. Перед очами ставали обличчя його маленьких донечок і він що є сили тримався на воді. На щастя, місцеві жителі виявилися мужніми та добрими людьми і не залишили Костянтина у біді. Чоловік щиро подякував за порятунок та поспішив до матері, аби вона не почала хвилюватися, чого син так довго не повертається.
Кілька днів потому Костянтин зателефонував своєму рятівникові та назвав його героєм. Він сказав, що залишився живим тільки завдяки Сергію і назавжди буде вдячним за те, що у його маленьких донечок залишився батько. «А, якщо мені пощастить у житті мати сина, я обов’язково назву його в честь мого рятівника – Сергієм», – емоційно пообіцяв Костянтин.
Олександра Друян,
Запорізька область
