Звичайна прогулянка мало не стала останньою для 6-річних Даші та Віки. Ввечері 18 травня вони гуляли в районі Дніпра по вул. Портовій. Багато цікавого розглядали дівчата у воді: там і монетки, там і жабка стрибнула… Раптом вони сильно нахилилися, аби розгледіти щось та впали. Глибина тут десь 2-3 метри і сильна течія. Малі одразу наковталися води і почали тонути. Неподалік рибалили двоє підлітків Діма та Соня. Вони першими побачили, що сталося і побігли на місце події. Намагалися дати дівчатам схопитися за вудочки, але нічого не виходило. Тоді діти почали кликати на допомогу.
На улюбленому місці рибалок, як завжди, було людно. Проте, ніхто не звертав увагу на відчайдушні крики дітей. Ніхто, крім Віталія Бута. Він, як-то кажуть, опинився у потрібному місці у потрібний час. Чоловік просто прогулювався берегом Дніпра. Підійшов до рибалок подивитися, який кльов. Віталій одразу кинувся на допомогу. «Я побачив дитину, яка не ворушилась у воді спиною уверх. Ніколи не забуду тієї жахливої картини», – ділиться почуттями Віталій. Він миттю скинув одяг та взуття і стрибнув у воду. Взяв дівчинку на руки та зрозумів, що не зможе вибратися слизькими пологими плитами на берег самотужки. Він скомандував дітям бігти кликати когось на підмогу, водночас почав і сам кричати, бо розумів, що кожна секунда вирішує долю.
Гуляли тут і молоді жінки з дітьми. «Я почула крики дітей і дорослого, – згадує той момент Олександра, – не вагаючись ми з Оленою побігли туди. Віталій тримав на руках дитину і ми забрали її у нього. Бідолашна не дихала. Ми почали робити штучне дихання та непрямий масаж серця. Діяли інтуїтивно. Водночас викликали швидку». До першої допомоги долучилися й Соня з Дімою. Спільними зусиллями небайдужим людям таки вдалося повернути Віку до життя. Тим часом Віталій пірнав у темну воду, рішуче шукаючи другу дівчинку. Завдяки яскравому рожевому платтячку чоловікові таки вдалося знайти малечу на дні. «Вона була синя, не дихала, ми не відчували пульсу, але не втрачаючи надії, намагалися допомогти, – розповідає Олена. – Наші зусилля не давали результату і Віталій почав діяти більш рішуче. Він схопив дівчинку, кілька разів сильно надавив на область ребер і шлунку. Таким чином йому вдалося звільнити легені маляти від води. Вона дихала!».
Підлітки зустріли бригаду швидкої та провели до постраждалих. Лікарі прийнялися за реанімаційні заходи, а герої-рятувальники пішли собі сушитися.
Дівчаток госпіталізували до 5-ї дитячої лікарні. «Віка була в тяжкому стані, а Даша у дуже тяжкому», – розповідає черговий лікар реанімаційного відділення Олена Бахтіна, – тому її підключили до апарату штучного дихання. Віку два дні потому вже виписали, а Дашу перевели до неврології. Наразі життю дівчинки нічого не загрожує. Обстеження показало, що довге перебування у воді не вплинуло на роботу мозку». Як пояснила лікар, у маленької могли початися незворотні процеси і призвести до інвалідності. «Сміливі дії рятівників зіграли вирішальну роль», – запевняє спеціаліст.
Самі ж герої цієї історії з хеппі-ендом свій вчинок подвигом не вважають. Говорять, що так мав би зробити кожен, бо це просто по-людськи.
Ще досі не оговталися від страшного випадку батьки дівчаток. Проте, вони щиро вдячні Віталію, Олександрі, Олені, Соні та Дімі за порятунок їхніх дітей. «Звичайно, вони герої!», – крізь сльози говорить мама Вікі Олена. «Я навіть не знаю, що сказати, будь-яких слів буде замало», – зізнається папа Даші Олександр і міцно потискає руку Віталію Буту.
Олександра Друян
Олександра Мазур
Тато Олександр з донькою Дашею
