5 червня 2018 року в Києві відбулось урочисте відкриття представництва Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, що належить до сфери управління Державного агентства України з управління зоною відчуження. Відкриття офісу приурочено до Всесвітнього дня захисту довкілля.
У рамках заходу пройшов прес-брифінг.
Так, про стратегічну мету та першочергові завдання Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника розповів Голова Державного агентства України з управління зоною відчуження Віталій Петрук. Він наголосив, що одним із головних завдань заповідника є захист територій зони відчуження, і тих, що прилеглі до неї, від радіоактивного забруднення. Найбільш забруднені райони вже ніколи не будуть придатними для проживання людей, а діяльність заповідника, крім науково-дослідницької, має бути скерована на захист від поширення радіоактивного забруднення.
В.о. директора Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника Тарас Мельничук зазначив, що Чорнобильський біосферний заповідник створений для системного і професійного вивчення природи зони відчуження: «Нам треба мати представництво і в Києві, і в Чорнобилі, які проводитимуть свої досліди і працювати в зоні. Цей заповідник має потужний науковий потенціал, бо всіх цікавить як в умовах після найбільшої техногенної катастрофи в історії людства розвиватиметься природа. Крім наукового напрямку, в роботі заповідника розвивається потужний інформаційний напрямок, його співробітники займаються екологічною просвітою, проводять лекції в школах».
За словами першого заступника голови Державного агентства України з питань управління зоною відчуження Олега Насвіта, особливістю саме цього заповідника з поміж інших 23, що існують в Україні, в тому, що він створений на території найбільшої в історії людства радіаційної аварії. Однак, внаслідок аварії на ЧАЕС реальне і потужне радіоактивне ураження було лише на 2% території (територія «Рудого лісу»), решта території зони відчуження просто зазнала впливу радіації.
Керівник відділу екології флори і фауни Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника Денис Вишневський відзначив, що після відселення понад 135 тисяч людей із зони відчуження, природа лишилася сам на сам з собою. Він повідомив, що на території заповідника загалом зареєстровано понад 330 видів хребетних тварин, при чому серед них 65 видів занесено до Червоної книги України. «Заповідник буде зберігати флору і фауну, притаманну для зони Полісся, зокрема, це ведмеді, лосі, олені, косулі, орлани-білохвости, скопа», – повідомив Денис Вишневський. Унікальність заповідника у тому, що на цій величезній території можуть існувати великі дикі звірі, не відчуваючи тиску людини. Подібні заповідники на територіях, що зазнали радіоактивного ураження, існують на Уралі (Росія) і у Білорусі.
Довідка! Офіційно заповідник був зареєстрований у кінці березня 2017 року, а фінансування почалось в липні минулого року. Основний офіс знаходиться в Іванкові (Київська обл., частина території Іванківського району знаходиться в управлінні Держагентства з питань управління зоною відчуження), однак для більш ефективного проведення наукової та інформаційно-просвітницької роботи виникла потреба відкрити офіс і в столиці. Таким чином частина співробітників працюватиме безпосередньо на території заповідника в зоні відчуження, зокрема, єгері, охорона територій, лабораторії та науковці, які працюватимуть «в полі», а частина наукова та керівна, зокрема, ті, хто веде питання міжнародного співробітництва, інформаціно-просвітницьку діяльність знаходитимуться в Іванкові та Києві. На сьогодні в штаті в усіх офісах (в Києві, Іванкові, Чорнобилі) працює 50 осіб, хоча штатний розклад передбачає 625 працівників.
Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник займає майже 227 тисяч гектарів (площа всієї зони відчуження майже 270 тис. га), його створено на повністю відселеній території, фауна і флора якої за три десятиліття відновилась і розвинулась.
Нині держава виділила 25 млн грн на потреби заповідника, з яких 24 млн – це зарплатня співробітників.
Зверніть увагу! У № 5 журналу «Надзвичайна ситуація +» матеріал про нові перспективи у Чорнобильській зоні відчуження.
Аліна ЖУК, журналіст “Надзвичайна ситуація +”
