1 вересня 2018 року офіційно вступили в дію нові державні будівельні норми (ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій»), які регулюють питання розроблення всієї містобудівної та проектної документації в Україні. Відтак Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України надало офіційне роз’яснення щодо випадків, у яких потрібно або не потрібно коригувати містобудівну та проектну документацію відповідно до нових норм.
Про це повідомив заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Лев Парцхаладзе.
«Після вступу в дію нового ДБН щодо містобудування з 1 вересня у багатьох виникли питання щодо необхідності коригування вже існуючої містобудівної і проектної документації. Тому ми надали офіційне роз’яснення, в якому чітко прописали випадки, за яких проектувальники або архітектори мають оновити документацію відповідно до нових норм або можуть її використовувати в існуючому вигляді. Нагадаю, що нові норми є обов’язковими до виконання і будь-які їх порушення є неприпустимими. Адже мова йде, перш за все, про безпеку і комфорт людей, а це найголовніше», — сказав він.
Згідно з роз’ясненнями Мінрегіону, використання містобудівної документації, затвердженої до 1 вересня 2018 року, допускається у частині, що не суперечить нормам нового ДБН «Планування і забудова територій». При цьому, надання містобудівних умов і обмежень та внесення змін до них має здійснюватися з урахуванням вже нового ДБН.
Парцхаладзе пояснив, що розроблені і затверджені до 1 вересня 2018 року проекти будівництва коригуванню у зв’язку з прийняттям нового ДБН не підлягають. Винятком є лише випадки, коли іншими новими ДБН передбачається підвищення вимог безпеки, надійності, електро-, вибухо- та пожежобезпечності, енергоефективності або доступності для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Однак цей випадок не стосується об’єктів, будівництво яких здійснюється у строки, визначені проектною документацією. «Ті об’єкти, які пройшли експертизу та були затверджені до 1 вересня, вже можуть отримати дозвіл від ДАБІ і розпочати будівництво проекту згідно зі старим ДБН без коригування відповідно до нового. Крім цього, якщо будівництво об’єкта було призупинено на якомусь етапі, його добудова має здійснюватися за документацією, затвердженою до 1 вересня. Проте якщо у проект вносяться будь-які зміни, вони мають відповідати новому ДБН», — деталізував він.
Парцхаладзе підкреслив, що незважаючи на опір, нові ДБН вступили в силу і діють відповідно до законодавства. «На виконання ухвали Окружного адмінсуду Києва дію наказу Мінрегіону, яким затверджено новий ДБН, було призупинено. Проте це зупинення не має зворотної сили у часі і не може анулювати або якимось чином скасувати набрання чинності ДБН. Ми продовжуємо відстоювати свою правоту у всіх інстанціях. Позови, які були в судах стосовно вступу в дію нового ДБН не що інше, як спланована антикампанія проти впровадження дійсно значимих та очікуваних реформ для галузі, пов’язаних, в першу чергу, з тим, щоб змінити життя людей на краще», — підкреслив заступник Міністра.
Так, у новому ДБН міститься понад 50 принципово якісних змін для покращення якості життя людей, зокрема введено:
- обмеження висотності забудови у містах — нове поняття «блакитні лінії»;
- обмеження забудови у зелених зонах — нове поняття «зелені лінії», які визначають межі ландшафтних та рекреаційних територій, на яких заборонено будівництво;
- обмеження щільності забудови, яке забороняє її підвищення у декілька разів;
- обов’язкове будівництво дитячих садків і шкіл у житловій забудові, збільшення майданчиків для відпочинку та спорту;
- обов’язкове забезпечення безбар’єрного доступу та інші важливі зміни.
ДБН «Планування і забудова територій» був розроблений на заміну попередніх будівельних норм, що регулюють містобудування, які діяли ще з 1992 року. За останній рік активної роботи над новими нормами було проведено понад 80 відкритих круглих столів, де за участю експертів галузі, архітекторів, будівельників, представників місцевих органів влади, більше 70 громадських організацій і активістів обговорювалися ключові питання майбутнього документу.
