Водоканали України можуть залишитись без електроенергії і, як наслідок, припинити постачання послуг із централізованого водопостачання та водовідведення. Про це під час прес-конференції заявили представники Асоціації «Укрводоканалекологія», коментуючи Закон «Про ринок електричної енергії», який має вступити у дію із 1 січня 2019 року.
Згідно із Законом, водоканали мають увійти у ринок електроенергії зі 100%-ю передоплатою, для цього до 1 січня потрібно укласти нові договори з енергопостачальними організаціями. Якщо договорів не буде, відповідні організації не зможуть постачати електроенергію водоканалам.
100%-у передоплату водоканали не можуть забезпечити через низку об’єктивних причин: тариф водоканалів не покриває витрати підприємств на електроенергію, процедура коригування тарифу сильно затягнута у часі, більшість підприємств не отримали від держави погашення заборгованості з різниці у тарифах, є затримки з відшкодування сум пільг та субсидій тощо.
Через наведені причини підприємства галузі станом на кінець 2018 року мають близько 5,8 млрд грн заборгованості за спожиту електроенергію.
«Нериторичне питання до народних депутатів України та НКРЕКП: як водоканали можуть увійти в ринок електричної енергії зі 100%-ю передоплатою, якщо тариф не покриває всі витрати, процедура коригування тарифу затягнута у часі на декілька місяців, а наявні борги Держави з різниці тарифів за попередні періоди не дають шансів залучити до торгів продавців енергоносія?» – зазначив президент Асоціації «Укрводоканалекологія» Дмитро Новицький.
За його словами, переважна більшість українських водоканалів увійде в новий рік без договорів із постачальниками електроенергії, що означає можливість відключення від електроенергії в будь-який момент.
«Постачальники електроенергії зараз просто не йдуть до нас укладати договори. Тому що водоканали є ненадійними споживачами, ненадійними платниками», – резюмував президент «Укрводоканалекології».
Віце-президент Асоціації «Укрводоканалекологія» Ольга Бабій додала, що у структурі тарифу, який споживач в Україні платить за централізоване водопостачання та водовідведення, електроенергія займає 30-50%.
«Тому ми маємо розуміти, що електроенергія для водоканалу – це як їжа для людини. Якщо немає електроенергії, водоканал перестає працювати: у крані кожного споживача не буде води, і стічні води, які зливаються в каналізацію, перестануть очищуватися», – підкреслила вона.
«Ми наголошуємо на тому, що Закон «Про ринок електричної енергії» є хорошим, він, зокрема, покликаний забрати монополію в обленерго. Ми його підтримуємо. Але для того, щоб підготувати суб’єктів критичної інфраструктури до переходу на новий ринок, потрібно було підготувати відповідну нормативно-правову базу, прийняти низку технічних та організаційних рішень. Станом на сьогодні весь обсяг необхідної роботи не зроблений», – додала Ольга Бабій.
Як підкреслили учасники прес-конференції, для того, щоб не допустити зупинки та банкрутства стратегічних підприємств водопровідно-каналізаційного господарства, необхідно терміново прийняти зареєстрований у Верховній Раді законопроект № 9406 щодо внесення змін до Закону «Про ринок електричної енергії», який відтермінує вступ у дію деяких положень Закону.
Спікери висловили думку, що НКРЕКП та органи місцевого самоврядування мають вирішити питання своєчасного коригування складових тарифів, що дасть можливість водоканалам оперативно реагувати на зміни на ринку електроенергії, не накопичувати боргів та уникати великих касових розривів. Держава повинна ліквідувати заборгованість за різницею у тарифах, яку має перед водоканалами.
Джерело: Офіційний портал Києва
