Своєю діяльністю людина дедалі більше знищує живу природу. Світові науковці застерігають: уже незабаром біологічні ресурси Землі неможливо буде відновити
Вперше проблема екологічної деградації Землі на глобальному рівні була озвучена у 1972 році. Тоді члени організації «Римський клуб» опублікували знамениту доповідь «Межі зростання», в якій показали катастрофічні наслідки нестримного споживання ресурсів та забруднення довкілля у тривалій перспективі.
Відтоді голоси занепокоєних вчених та екологів щодо катастрофічної ситуації з природним середовищем лунають регулярно. Одним з найбільш гучних та послідовних рупорів екологічних проблем є Всесвітній фонд природи (WWF). Уже кілька десятиліть ця природоохоронна організація що два роки публікує масштабний звіт «Жива планета». У ньому наводиться актуальний зріз здоров’я Землі – на основі оцінки стану біорозмаїття у світі. Понад 50 експертів з найрізноманітніших дисциплін докладаються до цього дослідження. 30 жовтня опубліковано ювілейний, двадцятий, звіт. І факти, наведені там, малюють доволі загрозливу картину.
Людство прискорює розвиток – природа деградує
Розвиток людства сьогодні як ніколи прискорений. І як ніколи вбивчий для природи. Один з показників, яким можна оцінити стан біорозмаїття, – Індекс «Живої планети». Він показує динаміку чисельності популяцій видів хребетних тварин. Цьогорічний Індекс демонструє її жахливе зниження – більше ніж на 60% лише за останні 40 років. І основною причиною є діяльність людини. Утім, слід пам’ятати, що Індекс розраховується лише для років з достатньою кількістю даних. Тому в нинішньому звіті обчислюються дані для періоду від 1970 року по 2014-й. Далі отриманої та обробленої інформації поки бракує. Можливо, поточний рік показав би ще більш похмурий образ Землі, ніж маємо наразі (рис. 1).
Рис. 1 Глобальний Індекс живої планети за період з 1970 по 2014 роки
Основні чинники деградації довкілля у сучасному світі – надмірна і нерозумна промислова та сільськогосподарська експлуатація. Саме це спричинило вимирання 75% видів хребетних тварин, починаючи з 1500 року. Зниження біорозмаїття – не єдина проблема з природою, яку несе нам деструктивна людська діяльність. Це також зміна клімату, забруднення і такі несподівані загрози як нашестя інвазивних видів, тобто чужорідних для певної території. Українці все частіше відчувають на собі останню загрозу – влітку почастішали алергії внаслідок цвітіння амброзії полинолистої та опіки від борщівника Сосновського.
Основні чинники деградації довкілля на сьогодні – надмірна і нерозумна промислова та сільськогосподарська експлуатація
Швидкість експлуатації природних ресурсів зростає у геометричній прогресії. За останні півстоліття наш екологічний слід – показник споживання природних ресурсів – піднявся майже на 200%. Звісно, у масштабах планети це відбувається нерівномірно. Найбільшого скорочення популяцій видів зазнали Неотропіки – Південна та Центральна Америка, а також район Карибського моря. Однак такі глобальні загрози як зміна клімату впливають на всі регіони (рис. 2).
Рис. 2 Світова мапа екологічного сліду споживання, 2014 рік
Інфраструктура життя
Біорізноманіття – це той механізм, який забезпечує нормальне функціонування планети. Атмосфера, вода, ґрунти, ліси – усе це може підтримуватись і самовідтворюватися лише за умови достатньо різнорідного складу тваринного, рослинного світу та бактерій! Цей механізм дуже легко порушити – навіть непримітні організми можуть насправді відповідати за дуже важливі процеси.
Наше повноцінне життя неможливе без здорових ґрунтів. Наявність родючого ґрунту забезпечують тисячі різних організмів – від мікроскопічних грибів і бактерій та ледь помітних кліщів і ногохвісток до мурах, червів чи кротів. Вони впливають на структуру, а також фізичний і хімічний склад ґрунтів, регулюючи важливі процеси. На життя цих видів дуже впливає те, що діється на поверхні – надмірне землеробство чи скотарство, забруднення, пожежі, ерозії та зміна клімату.
Класичний приклад маленьких, але суперважливих – тварини-запилювачі. І це не завжди комахи, іноді рослини запилюють птахи або навіть ссавці, наприклад, кажани. Від запилювачів залежить виробництво значної кількості продуктів. Саме вони забезпечують необхідну врожайність, хоча про цих безкоштовних робітників у сільському господарстві чомусь практично ніхто не згадує. За підрахунками науковців, запилення щорічно допомагає виробникам зекономити від 235 до 577 млрд доларів.
Гілка, на якій ми сидимо
Автори «Живої планети-2018» підкреслюють: людське суспільство з усіма його досягненнями було створене завдяки природі та її ресурсам. Усі чомусь забувають, що природа надає нам безліч важливих послуг. Водночас, внаслідок наших дій, це джерело ресурсів може виснажитись. У цьому полягає головний парадокс сучасності: людство вбиває природу, від якої прямо залежить його добробут (рис. 3).
Рис. 3. Загрози для природи та фактори тиску
Порятунок довкілля є вагомим економічним питанням. Без здорових природних систем людський розвиток припиниться. Звідси випливає надзвичайно важливий висновок: «Якщо зважити у довгостроковій перспективі всі витрати й переваги для суспільства, відновлення пошкоджених земель є економічно виправданим, попри високу початкову вартість. І необхідно терміново та скоординовано діяти, щоб не лише сповільнити втрату, а й почати відновлювати виснажені нині ресурси планети», – Роберт Шолс, співголова IPBES з оцінки деградації і відновлення земель.
Вікно можливостей
Зупинити процес знищення та деградації довкілля можна лише значними змінами у звичному «способі життя» людства. Не достатньо оберігати залишки дикої природи, потрібно налагодити сталі методи виробництва та споживання, які б дозволили людині та природі продуктивно співіснувати задля взаємної користі.
Населення Землі зростає, і його потрібно забезпечувати їжею. У тривалій перспективі це прямо залежить від того, чи буде відновлено природне різноманіття. Інакше глибока деградація природних систем матиме серйозні наслідки для людства. Автори «Живої планети» все ще мають підстави для оптимізму. Адже ми є першим поколінням, яке знає точну картину екологічної ситуації. І, можливо, останнім, яке ще може щось змінити. Для цього потрібно поставити собі амбітну ціль – відновити біорозмаїття та змінити динаміку його втрати до 2030 року.
Таку мету ставить Конвенція про біологічне різноманіття, яка діє на міжнародному рівні.
WWF закликає здійснити з 2020 року три основі кроки:
- Поставити конкретні цілі щодо збереження біорозмаїття.
- Визначити способи вимірювання досягнутих результатів.
- Погодити комплекс заходів з досягнення цілей.
Якщо цього не зробити, замість прогресу, на нас, за висловами науковців, чекає лише керований занепад.
Зі свого боку, WWF долучається до цього процесу, запускаючи у співпраці з іншими організаціями науково-дослідницький проект «Зупинити втрату біорізноманіття». Його учасники будуть визначати такі сценарії зі збереження біологічного різноманіття, які дадуть найкращі рішення для всіх сторін – природи та людини. Про це – у наступних випусках звіту «Жива планета».
Андрій Бондаренко, WWF в Україні
