У Підкомітеті з питань взаємодії з громадянським суспільством Комітету з питань запобігання і протидії корупції відбулось засідання на тему «Як запобігти пожежам у будинках–пам’ятках? Стан виконання своїх обов’язків органами державної влади та органами місцевого самоврядування».
У засіданні взяли участь народні депутати, представники Міністерства культури, Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції, профільних департаментів Київської міської державної адміністрації, Національної комісії України у справах ЮНЕСКО, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, експерти та громадськість.
Відкриваючи засідання, голова підкомітету з питань взаємодії з громадянським суспільством Комітету з питань запобігання і протидії корупції Ігор Луценко сказав, що підкомітет близько півтора року тому проводив засідання щодо цієї тематики, однак підпали пам’яток у центрі столиці України тривають. «Ми будемо шукати шляхи, як підштовхнути владні інституції до роботи із запобігання цьому системному явищу», – наголосив він.
Голова підкомітету поінформував: «Поштовхом для скликання засідання стала пожежа у будинку за адресою: вул. Грушевського, 4-б, але з тих пір було ще кілька підпалів пам’яток».
На думку активістів, які виступили під час засідання підкомітету, пожежі на об’єктах культурної спадщини є результатом підпалів, однією з причин яких є бажання певних осіб знищити ці будівлі з метою подальшого заволодіння земельними ділянками у центрі Києва, на яких вони розміщені.
Активіст розповів про корупційні схеми, за якими відселяли жителів із будинків-пам’яток, проводились інвестиційні конкурси на реконструкцію площ у центрі Києва з метою отримання площ під забудову.
О. Дядюк вважає, що необхідно: розробити норму законодавства, за якою можна було б притягнути до відповідальності власника об’єкта культурної спадщини у разі його пошкодження або знищення; суттєво збільшити адміністративні штрафи; передбачити у законодавстві, що якщо пам’ятка згоріла, то припиняється оренда даної земельної ділянки і вона повертається у комунальну власність.
Громадська активістка Олена Терещенко акцентувала на проблемі реєстрації і охорони пам’яток державою. Так, за її інформацією: «Із 142 тисяч пам’яток, які Україна мала на момент отримання незалежності, під охорону держави було взято і внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України лише 5 тисяч пам’яток, або 3,5 відсотки. По Києву – із 12 тисяч до реєстру потрапили лише близько тисячі і деякі з них вже втратили охоронний статус. Окрім того, по столиці – лише 10 відсотків пам’яток мають охоронні договори».
Виступаючи на засіданні, народний депутат Наталія Новак розповіла про законодавчі напрацювання, спрямовані на вирішення проблеми знищення об’єктів культурної спадщини. Зокрема, вона поінформувала, що розроблені зміни до Закону «Про охорону культурної спадщини», якими передбачено виключити із тексту словосполучення «умисне знищення» і «умисне доведення до руйнації», адже умисність дуже важко довести.
Підбиваючи підсумки засідання підкомітету, Ігор Луценко запропонував такі заходи:
- звернутися від імені Комітету до міського голови м. Києва щодо скерування Муніципальної варти на охорону культурної спадщини;
- рекомендувати голові Національної поліції Сергію Князєву створити гарячу лінію для звернень громадян щодо знищення культурної спадщини;
- ініціювати створення міжвідомчої робочої групи для координування діяльності МВС, ДСНС та громадськості для попередження актів вандалізму по всій Україні.
«Ми маємо спробувати об’єднати зусилля, щоб зосередитися на запобіганні знищенню пам’яток», – наголосив народний депутат.
Джерело: офіційний веб-портал Верховної Ради України
