Спалювання сухої рослинності на полях має такі загрози:
- Внаслідок невимірного збільшення кількості пластику та інших синтетичних речовин, які використовуються у сучасному побуті, дуже часто разом з опалим листям, уже і в містах, не тільки в селах, спалюється багато побутового сміття і до повітря разом із димом потрапляють різноманітні канцерогенні речовини.
- Під час згорання рослинних залишків у повітря вивільняються пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук, які викликають захворювання дихальних шляхів, знижують імунітет людини, посилюють негативний перебіг хронічних захворювань.
- До того ж спалювання трави ніяк не сприяє підвищенню родючості ґрунтів. Адже висока температура горіння знищує ґрунтоутворюючі мікроорганізми, що знаходяться у верхньому шарі ґрунту. За нормальних умов, коли листя перегниває, необхідні для розвитку рослин речовини повертаються у ґрунт. Результатом згоряння є зола. Попри загальноприйняту думку зола – дуже погане добриво і, таким чином, спалювання листя щороку призводить до подальшого збіднення ґрунту.
- На присадибних ділянках зараз використовують велику кількість різноманітних агрохімікатів та пестицидів, які, зокрема, містяться на сухих рослинних залишках, а тому, згораючи, у повітря виділяються уже й отруйні речовини.
- Рівень забруднення біля підпаленої купи листя такий самий, як і на міській вулиці з інтенсивним рухом транспорту! Чадний газ – це потенційно смертельно-небезпечна речовина. Легко зв’язуючись із гемоглобіном крові, чадний газ блокує надходження кисню до тканин, унаслідок чого настає кисневе голодування і «задуха» клітин організму людини. Крім того, в туманні дні багаття створюють свого роду «смог» (мікрочастинки, що виділяються під час неповного згорання сміття, зв’язуються з водяною парою), шкідливий для організму людини.
- Небезпечним спалювання рослинних залишків є як в екологічному, так і в протипожежному контексті. Адже надзвичайно часто великі площі займання та горіння сухої трави на полях призводять до неконтрольованих пожеж, що можуть перекинутися і на житлові будівлі, і на лісові масиви. І ось тоді постає питання не лише екологічної безпеки, а і безпеки для життя людей унаслідок загрози масштабних пожеж.
- Вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин, комах, пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння.
- Знищення природної листяної підстилки призводить до збільшення в 2–4 рази промерзання ґрунту.
- Загроза перекидання вогню на природні ділянки, що веде також до порушення законодавства і знищення диких рослин та тварин. Саме зі спалювання стерні на полях починається більшість степових пожеж. Аналогічним чином є загроза лісових пожеж і загоряння житлових будинків.
- Спалювання стерні на полях, через які проходять високовольтні лінії електропередач, через те, що дим і вогонь є напівпровідниками і за відповідних умов здатні стати причиною закорочення ЛЕП та призвести до руйнівних наслідків для цілих населених пунктів, промисловості, регіонів.
- Задимлені населені пункти використовують для освітлення значно більше електроенергії.
