Щороку навесні та восени горять і димлять вогнища: восени спалюють опале листя, навесні – торішню траву. Спалювання сухих рослинних залишків стало для наших громадян справою звичною, попри шкоду довкіллю, життю та здоров’ю людей.
З початку 2019 року в Рівненській області сталося 465 пожеж, що вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року. Внаслідок пожеж загинуло 15 осіб, 7 – отримало травми. Також з початку року пожежно-рятувальні підрозділи області здійснили понад 70 виїздів на гасіння пожеж у природних екосистемах. Ліквідовано загорання на площі понад 30 га. З початку квітня щоденно виникало до 17 зафіксованих пожеж, на ліквідацію яких виїжджали пожежні підрозділи. Але ж були й пожежі, на які ніхто не викликав фахівців ДСНС і від недбалості чи байдужості згоріли будинки, господарські будівлі!
Під час згорання однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється майже 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, важкі метали та низка канцерогенних сполук. З димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотруйніших для нашого організму речовини.
Додаткова проблема полягає в тому, що із сухою травою, як правило, горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери.
Під час спалювання сміття існує загроза виникненню великомасштабних пожеж, як лісових, так і польових, а також займання житлових будинків. Швидкість поширення вогню надзвичайно висока, тому локалізувати такі пожежі на відкритих територіях дуже важко.
Часто пора випалювання рослинних залишків припадає на час розмноження диких тварин та інших живих організмів. Після спалювання середовища існування птахи надовго покидають цю місцевість.
Окрім безпосередньої загрози для здоров’я людини, спалювання сухої трави призводить до такої екологічної шкоди, як руйнація ґрунтового шару, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворювальні мікроорганізми. На природних ділянках вогонь знищує насіння і коріння рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів, а інколи верхні частини коріння.
Отже, громадянам слід замислитись, чи варто тепер випалювати суху траву та бур’ян, перетворюючи родючі землі навколо нас на попелище, додаючи роботи пожежникам, завдаючи шкоди навколишньому природному середовищу, собі й оточенню, своїм нащадкам та державі.
Нагадаємо, що самовільне випалювання рослинності або її залишків є адміністративним правопорушенням, відповідальність за яке передбачена статтею 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладенням штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 340 грн) і на посадових осіб – від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1190 грн).
Алла ТИЩЕНКО, методист обласного методичного кабінету НМЦ ЦЗ та БЖД Рівненської області
