Згідно з нормами, дорослий людині треба споживати в добу 0,8-1,6 грама жирних кислот сімейства омега-3. Але в раціоні більшості українців їх в десять разів менше. Особливо рибний продукт корисний для дитячого організму. Діти, в раціоні яких багато продуктів з високим вмістом полі ненасичених жирних кислот (Омега-3, ПНЖК), ростуть більш здоровими. Так само рибний продукт корисний для розвитку розумової здібності.
За рекомендацією Всесвітньої організації охорони здоров’я людина на рік повинна споживати не менше 19,6 кг рибного продукту. У Європі цей показник в 2018 році склав 20,8 кг/чол. У Франції та Німеччині 24,2 кг/чол. У Норвегії жителі з’їдають близько 50 кілограм на людину. В Японії 70 кілограм. Ми явно не доїдаємо риби і рибного продукту. В Україні в 2018 році цей показник склав 9,6 кг/чол.
З кожним роком населення планети Земля збільшується. А рибні запаси в Світовому Океані зменшуються. За твердженням вчених більше 30% рибного ресурсу вже витрачено. Особливо це відчувають на собі види великих за розміром риб.
За даними Всесвітнього фонду дикої природи (WWF), третина ділянок рибного промислу виснажені. Світовий Океан інтенсивно забруднюється, в тому числі і важкими металами. А це середовище проживання риби. У нездоровому середовищу не може народитися і вирости здоровий організм. Тому в багатьох видах риби, включаючи тунця, знаходять частинки мікропластіка і ртуті.
Дуже гостро стоїть питання зниження промислового рибальства в дикій природі. ФАО (Продовольча і сільськогосподарська організація Об’єднаних Націй) розробило Програму, згідно з якою до 2030 року тільки 35% споживчого світового кошика буде наповнюватися з дикої природи, а 65% риби і морепродуктів будуть вирощені. Для забезпечення даної Програми прийнято ряд кроків з розвитку Аква і Морі культури.
В Асоціації рибалок України стверджують, що досить бездумно черпати з природи! Для наповнення ринку необхідно почати вирощувати рибу. За аквакультурою майбутнє вітчизняної рибної галузі. При цивілізованому використанні вітчизняного водного ресурсу ми за короткий проміжок часу можемо стати Європейської Рибницею!
Людство зіткнулося з необхідністю вирішити складне завдання. В умовах безпрецедентного за своїми наслідками зміни клімату, деградації навколишнього середовища і ресурсної бази потрібно забезпечити продовольством понад дев’ять мільярдів жителів планети – говорить глава Асоціації рибалок України Олександр Чистяков – У цьому питанні найважливішу роль відіграє рибальство і Аквакультура.
Сьогодні з різних куточків світу приходить інформація, що вчені пішли далі вирощування риби на рибницьких фермах і почалися експерименти з вирощування риби з «пробірки».
Американська фірма Finless Foods має намір замінити натуральну рибу в суші культивованим тунцем. Підприємство обіцяє вивести продукт на ринок вже через два роки, хоча поки собівартість рибного фаршу з біореактора доходить до $ 12 000 за кілограм.
Finless Foods планує перевести виробництво риби з водойм в лабораторії. Причому вирощувати рибу для подальшого знищення не будуть. Замість цього у живій особини візьмуть клітини, а потім культивують їх в стерильних умовах. В результаті поділу і розмноження клітин сформуються компоненти штучного м’яса.
Цілий стейк тунця виростити не вийде, але з невеликих шматочків можна буде сформувати котлету або фарш для негіторо – традиційної японської страви з тунця.
Крім тунця, Finless Foods планує виробляти інші види риби. У вересні команді вдалося виростити м’ясо на основі клітин коропа. На думку Компанії, споживачі швидко звикнуть до культивованого м’яса.
Зі сторінок книг фантастів створення штучної риби вже набуває відчутні результати. Штучне м’ясо риби можна не тільки побачити, а й спробувати.
Схожі дослідні роботи по вирощуванню штучної «риби» йдуть в різних країнах. Розвивається і напрямок генної рибної інженерії. Суперечки про те, чи можна створити генетично модифікованого лосося, тривали не одне десятиліття. І сьогодні вони стали реальністю. Може бути, світ кілька поспішає з введенням ГМО продукту, так як до сих пір немає однозначної думки вчених про його наслідки. Але, гостра нестача продуктів харчування, яка вже зараз відчувається в ряді країн, і буде тільки зростати, змушує технології та уряди країн приймати швидкі, але можливо не до кінця виважені рішення.
Прикладом цього може служити: канадська комерційна ферма, яка отримала дозвіл на виробництво ГМ-лососів. Тепер ця риба потрапить на ринок. Ферма планує виробляти до 250 метричних тонн риби на рік. У генетично модифікованого лосося є ген, який дозволяє йому в два рази швидше рости в порівнянні зі звичайним лососем. Рибу будуть вирощувати в наземних інкубаторіях. Планується, що перший комерційний урожай слід очікувати до кінця 2020 року.
США і Канада вважають, що ГМ-лосось придатний для вживання в їжу. Це, в свою чергу, зробило генетично модифікований лосось першим з трансгенних тварин, який потрапив на обідні столи в Північній Америці. Аргентина, Бразилія і Китай також схвалили тестове розведення генетично модифікованої риби.
Екологи, природоохоронні організації і групи споживачів побоюються, що це може бути небезпечно для людського здоров’я, а так само загрожує рибі з дикої природи, якщо ГМ-риби якимось чином потрапить в природне середовище.
У Росії експериментують з так званою триплоїдною горбушею, чия ДНК містить три, а не два набору хромосом. За твердженням її м’ясо таке ж корисне, як і у звичайної риби.
Триплоїдна риба не є ГМО або якимось іншим продуктом генної інженерії – вона отримують потрійний набір ДНК завдяки особливому процесу запліднення.
Оскільки вилов риби знаходиться на межі і не може бути збільшений, додаткові джерела омега-3 кислот, такі як штучно вирощена риба, набувають все більшого значення для наповнення прилавка. При цьому важливо, щоб продукція не втратила своїх цінних властивостей в порівнянні з рибою з природних водойм. Саме на контроль біохімічного якості продукції аквакультури і повинна бути спрямована сьогоднішня робота спеціалізованих лабораторій Держпотреб спілки – каже Олександр Чистяков.
Все що сказано вище означає, що велика кількість людей їстимуть ГМ-лосося, триплоїдну горбушу або взагалі рибний продукт отриманий з біореактора не знаючи про це, тому що на сьогодні немає умов для обов’язкового маркування генетично модифікованих продуктів. Асоціації фермерів вимагають прийняти суворі обмеження для ерзац-продуктів і м’ясних аналогів. Вони пропонують називати «м’ясом» тільки натуральний продукт. Культивовані аналоги м’яса і морепродуктів на основі клітинних культур, пробіотиків, водоростей і міцелій грибів під цю категорію не потрапляють, а значить, не можуть називатися «м’ясом» або натуральним продуктом.
А поки цього немає, безліч країн перетворюються в випробувальний продуктовий плацдарм. Особливо від цього можуть постраждати країни зі слабким захистом свого продуктового ринку.
Україна – єдина країна на пострадянському просторі досі не вела Сертифікат походження риби та рибного продукту. До нас везуть рибу невідомо ким і коли виловлену. На даний період вітчизняний рибний ринок складається на 85% з імпортної продукції, на прилавку тільки 15% вітчизняного виробництва – каже Олександр Чистяков – Ми це відчуваємо на собі. Не завжди імпортний рибний продукт задовільної якості, а іноді і небезпечний для нашого організму рибний сурогат. І це при тому, що риби другої свіжості бути не може, вона зобов’язана бути тільки вищої якості. Рибний продукт дуже корисний для людського організму. Але, в той же час він може бути смертельно небезпечним, якщо не свіжий.
Сертифікат Походження – це державний документ, який свідчить про легальність походження товару. Він захищає ринок від попадання на нього неякісної та незаконно виловленої риби – продовжує Чистяков – даний документ дуже потрібен нам. Він існує в усіх європейських країнах. І при введенні його у нас потрібно передбачити, щоб Сертифікат в електронному вигляді поєднувався з європейським, тоді ми отримаємо історію цілісного ланцюжка вилову і проходження всіх продажів партії риби і рибного продукту.
На сьогодні ж ми не захищені від попадання на наші столи Риби Франкенштейна… А вчені рухаються далі… і вже зараз пропонується синтезоване куряче м’ясо, індичка, штучна яловичина і навіть фуа-гра … Технологія культивування в біореакторі дозволяє вирощувати подобу фаршу з декількох клітин тваринного або птиці.
Головне, щоб ми були обізнані, що купуємо і що споживаємо. А то в якійсь мірі сьогоднішній світовий продуктовий ринок схожий на Тартюфа (обманщика) з комедійної п’єси Мольєра.
Який же шлях обрати нам? Вирощувати їжу в пробірці або використавши наявні у нас природні умови і ресурси почати виробляти екологічно чистий, доступний за ціною, якісний вітчизняний продукт?
У нас безкраї водні простори. В Україні 63 тисячі малих річок, 400 тисяч ставків, 1100 водосховищ, два моря! У нас 1 млн 300 тисяч гектарів прісної води. Рибоводна українська школа по праву займає одне з перших місць в світі. Наші рибоводи піднімали рибні галузі багатьох країн світу: В’єтнам, Китай, Ізраїль, Арабські Емірату, Африка. Тому у нас все є щоб за короткий проміжок часу досягти значних успіхів у вітчизняному риборозведенні.
У 2018 році українські рибоводи виростили 20 тисяч тонн риби. У той же час, Китай, що займає перше місце в світі по риборозведення, в 2018 році виростив 46,8 млн. тонн риби.
Нам є до чого прагнути. Головне почати робити! – вважають в Асоціації рибалок України.
Прес служба Асоціації рибалок України
