Україна все частіше стикається із погодними аномаліями. Протягом останніх років значно збільшилася періодика нехарактерних для сезону погодних явищ. Про це сказав Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак під час екологічного форуму «Кліматичні зміни в Україні: чи неминуча катастрофа?», який сьогодні відбувається у Києві напередодні Міжнародного дня захисту клімату.
«Вже сьогодні кожен українець відчуває на процеси зміни клімату. Враховуючи лише температурні перепади протягом останнього місяця та кількість опадів, очевидно, що ці зміни не на краще. Навряд чи для українців є звичним сніг, котрий випадає у червні чи травні», – сказав Остап Семерак.
Погодні аномалії вже зараз негативно позначаються на чутливих секторах національної економіки, у першу чергу, сільському господарстві.
«Ми стикаємось з посухами та підвищеною кількістю спекотних днів у літній період, які трапляються все частіше і охоплюють все більші території, в тому числі в регіонах, де вони раніше не спостерігались. Помилково вважати, що Україна отримає певний зиск для сільського господарства від потепління клімату. Якщо Україна не стане активно вживати заходів по протидії змінам клімату, це може призвести до суттєвих втрат врожаїв основних сільськогосподарських культур у майбутньому, », – пояснив Міністр екології та природних ресурсів.
Він нагадав, що уряд України не знімає з порядку денного вирішення цієї проблеми. Наша держава однієї із перших ратифікувала Паризьку кліматичну угоду аби мати синхронізований з урядами інших країн план заходів та перелік інструментів по протидії зміні клімату.
«Йдеться про скорочення викидів парникових газів та адаптацію до кліматичних змін, які вже відбулися і прогнозуються на майбутнє. Зараз Україна спільно із ПРООН за підтримки Європейського Союзу розробляє свою Стратегію адаптації до зміни клімату, яка б враховувала кліматичні особливості наших територій», – резюмував Остап Семерак.
Крім того, Україна на виконання Паризької кліматичної угоди прийняла нову Концепцію реалізації державної кліматичної політики до 2030 року та план заходів до неї, подала до Секретаріату Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату розроблено Стратегію низьковуглецевого розвитку до 2050 року. Також на розгляді Верховної Ради перебуває два законопроекти щодо обліку та регулювання речовин та газів, що безпосередньо спричиняють кліматичні зміни – (ЗУ «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів» та ЗУ «Про озоноруйнівні речовини та фторовані парникові гази»).
Довідка. Паризька угода – це угода в рамках Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC) щодо регулювання заходів зі зменшення викидів діоксиду вуглецю з 2020 року. Паризька кліматична угода передбачає, що зобов’язання зі скорочення шкідливих викидів в атмосферу та не перевищення потепління на 2 градуси беруть на себе всі держави, незалежно від ступеня їхнього економічного розвитку. Угоду підписали 195 держав. Україна була серед країн-лідерів, які ратифікувала Паризьку угоду (2016). Крім того, Україна стала 9 країною світу, яка розробила Стратегію низьковуглецевого розвитку України до 2050 року та направила до Секретаріату Рамкової конвенції ООН про зміну клімату.
Джерело: офіційний сайт Мінприроди України
