Вимоги пожежної безпеки до матеріалів, які застосовуються у внутрішньому обладнанні пасажирських вагонів залізничного транспорту

З кожним роком все більше уваги приділяється пожежній безпеці на транспорті. Особливо пріоритетне значення в цьому питанні має пожежна безпека транспорту, що забезпечує пасажирські перевезення. Залізничний транспорт є одним з найпоширеніших нині засобів пересування. Майже кожен мешканець міста чи села мінімум раз на рік довіряє своє життя залізниці

В Україні функціонує одна з найбільших у Європі систем залізничного транспорту, яка є найкоротшим наземним шляхом, що з’єднує Європу та Азію. Пріоритетним значенням для належної й безпечної роботи залізниць є найсуворіше дотримання норм пожежної безпеки, порушення яких не лише дезорганізує управління рухом транспорту, а й може призвести до людських жертв й заподіяти велику матеріальну шкоду.

Причини пожежі у вагоні

Одними з основних причин пожеж на залізничному транспорті є несправності у системі опалення й електрообладнання:

• короткі замикання;
• перевантаження в електропроводці та електрообладнанні;
• відсутність ізоляції в місцях кріплення електропроводки;
• тертя проводів об металеві розподільні щити;
• потрапляння вологи на електропроводку;
• торкання сторонніми металевими предметами контактів тощо.

Більшість цих несправностей викликано порушенням правил експлуатації систем опалення й електрообладнання, а саме:

• встановленням «жучків»;
• залишенням без нагляду ввімкнених приладів: електрообігрівача водоналивних труб, вентиляції, кип’ятильника та іншого обладнання;
• зберіганням горючих матеріалів у нішах розподільних щитів, приладах автоматики, вентиляційних каналах;
• використанням для освітлення ламп завищеної потужності;
• застосуванням відкритого вогню для відігрівання водоналивних труб;
• топкою котлів і кип’ятильників без води;
• застосуванням для розтоплення котлів і кип’ятильників легкозаймистих рідин (бензин, гас);
• скупченням пилу і бруду на приладах електрообладнання.

 

Пожежа у вагоні

Пожежа у вагоні, як правило, виникає не відразу. При перевантаженні електричні дроти нагріваються поступово, з’являється характерний запах горілої гуми й пряжі, обумовлений перегрівом ізоляції. Далі пожежа починає швидко розвиватися, завдяки швидкості поїзда, що забезпечує доступ кисню до місця загоряння. Тому за появи щонайменших ознак загоряння необхідно якомога швидше виявити джерело і вжити необхідних заходів. Має бути підвищена вимогливість обслугового персоналу до пасажирів щодо куріння.

Забезпечення протипожежного захисту залізничного транспорту з кожним роком стає дедалі важливішим для розв’язання не тільки вузлових проблем економіки, а й багатьох соціальних та екологічних питань. Причому сьогодення вимагає не просто забезпечення протипожежного захисту будь-якими засобами, а й створення оптимальної системи, що передбачає неухильне підвищення рівня пожежної безпеки без збільшення на це витрат.

Максимально запобігти пожежам на залізничному транспорті покликані нормативні документи: ДСТУ 4049¹, ДСТУ 4493² та ЦУО-0039³, які встановлюють вимоги пожежної безпеки до матеріалів і конструкцій внутрішнього обладнання, систем опалення й вентиляції та  електрообладнання у залізничних вагонах.

 

Матеріали, що застосовуються у внутрішньому обладнанні під час будування і ремонту пасажирських вагонів, мають бути:

1. Негорючі. Для виготовлення стель, повітроводу вентиляційної установки, каркасів диванів, спальних полиць і крісел, підшивки ізоляції даху (допускається виготовлення стель з важкогорючих матеріалів за умови застосування негорючого матеріалу для теплоізоляції кузова вагона і підшивки ізоляції даху та встановлення пожежних сповіщувачів у кожному службовому та пасажирському приміщеннях вагона)
2. Негорючі або важкогорючі. Для теплоізоляції кузова, виготовлення футлярів акумуляторних батарей, перегородок, багажних полиць, меблів, рундуків, обшивки стін і дверей, дерев’яних закладних деталей, решетування стін, стель і даху, конструкцій підлоги (решетування, термоізоляція, настил)
3. Важкогорючі або горючі важкозаймисті. Для гідроізоляції, дифузорів, компенсувальних вставок і звукоізоляційних елементів вентустановки, звукоізоляції стель, теплоізоляції труб і баків водопостачання, труб опалення, кондиціонера, корпусів акумуляторів. При використанні акумуляторів з металевим корпусом допускається виростання ізоляційних гумових чохлів
4. Такі, що не поширюють або повільно поширюють полум’я поверхнею. Для облицювання поверхонь стін, перегородок, багажних полиць, рундуків, меблів, покриття підлоги.

 

Текстильні матеріали (у тому числі з покриттям і просоченням) для виготовлення штор, оббивки диванів, спальних полиць і крісел мають бути важкозаймистими згідно з ДСТУ 4155⁴.

Конструкція вагона має забезпечувати можливість видалення легкогорючих продуктів (відходів, пилу, змащувальних матеріалів) під час обслуговування і ремонту.

Коефіцієнт димоутворення матеріалів має бути не більшим ніж 500 м²/кг.

За показником токсичності продуктів горіння в конструкції пасажирського вагона дозволяється застосування матеріалів класу малонебезпечних або помірнонебезпечних згідно з ГОСТ 12.1.044⁵.

 

Дії під час пожежі у вагоні

1. Якщо пожежа трапилась у вагоні, використовуйте будь-яку можливість, щоб вибратися з нього якнайшвидше, перейдіть в інший вагон.
2. Приготуйте вологу тканину для захисту від отруєння продуктами горіння.
3. Не поспішайте рятувати багаж, рятуйте життя, намагайтеся зберегти документи та гроші, тому їх в дорозі краще завжди тримати з собою.
4. Залишаючи небезпечну зону, не слід віддалятися занадто далеко: якщо вам потрібна допомога, її, швидше за все, нададуть поблизу потяга.
5. У разі екстреної евакуації будьте уважні, бо по сусідніх рейсах можуть слідувати інші поїзди.

 

¹ ДСТУ 4049-2001 Вагони пасажирські магістральні локомотивної тяги. Вимоги безпеки.

² ДСТУ 4493:2005 Вагони магістральні пасажирські дизель- та електропотягів. Вимоги щодо безпеки.

³ ЦУО-0039 Технічні вимоги щодо забезпечення пожежної безпеки пасажирських вагонів.

⁴ ДСТУ 4155-2003 Захист від пожеж. Матеріали текстильні. Метод випробувань на займистість.

⁵ ГОСТ 12.1.044-89 (ИСО 4589-84) ССБП. Пожежовибухонебезпечність речовин та матеріалів. Номенклатура показників та методи їх визначення.

 

 

Олександр Добростан,

Тарас Самченко, УкрНДІЦЗ