Новітні підходи до знаків безпеки в Україні

Відповідно до статті 3 Конституції України «Життя та здоров’я людини, її безпека є найвищими соціальними цінностями, які має забезпечити держава. Безпека людини і навколишнього середовища, їх захищеність від впливу шкідливих техногенних, природних, екологічних і соціальних факторів є неодмінною умовою сталого розвитку суспільства». В Україні, як і в усьому цивілізованому світі, цьому питанню завжди приділялась велика увага, особливо появі та розробленні знаків безпеки.

Щодо історії

Поява знаків безпеки була зумовлена появою перших доріг та транспортних засобів. Для позначення маршруту руху первісні люди надломлювали гілки та робили позначки на корі дерев чи каменях певної форми. Наступним кроком стало надання придорожнім спорудам конкретної форми, що виділити їх на фоні пейзажу. З цією метою уздовж доріг на території, наприклад, України, встановлювали висічені з каміння скульптури, яскравим прикладом яких є половецькі баби, що виконували роль покажчиків орієнтирів бродів.

А найдавніша мощена дорога та найперші дорожні знаки з’явилися на острові Крит та в Давньому Римі. На цих дорогах було встановлено стовпи циліндричної форми з вказанням напрямку і відстані до найближчих важливих населених пунктів. На давньоримських дорогах це були мильні сповпи (лат. Miliarium), на яких було вказано відстань від храму Сатурна в центрі Рима до населених пунктів імперії. Вони мали такий вигляд, як, наприклад, мильний камінь з Via Romana.

Розкопки міста Помпеї показали, що ще чотири тисячі років тому на дорогах була нанесена розмітка та напрямки руху повозок.

У часи правління французького кардинала Рішельє були видані приписи, згідно з якими перехрестя вулиць і доріг мали позначатися хрестами, стовпами  або пірамідами для полегшення орієнтування. У Російській імперії перші знаки з’явилися за часів правління Петра І, а з ХVIII ст. верстові стовпи почали фарбувати у чорні й білі смужки для кращої їх видимості у будь-який час доби та вказувати на них відстані й межі володінь.

Перші знаки безпеки

Перші знаки безпеки у сучасному розумінні з’явилися у 1903 році у Франції у зв’язку з появою автомобілів та виникненням аварійних ситуацій. Першим був дорожній знак із зображенням символу «попереду крутий спуск», який з’явився на гірських дорогах Франції, Швейцарії та Австрії. Знак зображували на придорожніх скелях, а згодом розробили перші автомобільні правила руху. У 1909 році була розроблена перша Міжнародна Конвенція, яка визначила єдину (спільну) систему дорожньої сигналізації. Вона складалася із чотирьох знаків: «нерівна дорога», «круті повороти», «залізничний переїзд» і «перехрестя доріг».

Незважаючи на Конвенцію, кожна країна почала вигадувати свої знаки безпеки, при цьому Японія і Китай обмежувалися лише кількома ієрогліфами. З 1920 року в Києві кінні екіпажі для перевезення пасажирів почали замінювати на автомобілі, на дорогах з’явилися перші знаки безпеки. У 1925 році в Радянському Союзі було налагоджено випуск пожежних автомобілів, а в 1927 році створено Державний пожежний нагляд, який з метою подальшого розвитку пожежної справи у 1936-му розробив «Положення про державний пожежний нагляд і міську пожежну охорону». Бурхливий індустріальний розвиток країни викликав необхідність наукової розробки протипожежних норм. У 1939 році Комітетом у справах будівництва при РНК СРСР було затверджено «Загальносоюзні протипожежні норми будівельного проектування промислових підприємств» (ОСТ 90015-39), який регламентував вимоги пожежної безпеки у будівництві. Цим документом вперше було проведено розмежування виробництва за ступенем пожежної небезпеки, визначено категорійність будинків і споруд за їх вогнестійкістю та рекомендовано розміщувати знаки напрямку евакуації у будинках і спорудах. На початку п’ятдесятих значна увага пожежної охорони зосереджувалася на питаннях забезпечення пожежної безпеки промислових підприємств, театрів, цирків, музеїв та картинних галерей, тому нанесення знаків безпеки стає обов’язковим.

З 1 січня 1961 року в СРСР вперше вступили в дію Правила дорожнього руху, в яких було введено градацію знаків та їхню кольорову гаму. З часом розпочалась інтенсивна індустріалізація як в СРСР, так і в Європі. Підвищений травматизм та аварійні ситуації змусили розробити знаки та сигнали безпеки. До недавнього часу сигнальні кольори та знаки безпеки на теренах Радянського Союзу та й України були регламентовані ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности, відповідно до якого в УРСР, як і в багатьох інших державах, були прийняті такі основні сигнальні кольори: червоний – «небезпека», жовтий – «увага», зелений – «безпека», синій – «інформація».

Змістовне значення, сфера застосування сигнальних кольорів та відповідні їм контрастні кольори

Сигнальний колір	Змістовне значення	Сфера застосування	Контрастний колір
Червоний	Безпосередня небезпека	Заборона небезпечної поведінки або дії	Білий
		Позначення безпосередньої небезпеки
	Аварійна або небезпечна ситуація	Повідомлення про аварійне відімкнення або аварійний стан обладнання (технологічного процесу)
	Пожежна техніка, засоби протипожежного захисту, та їхні елементи	Позначення і визначення місць перебування пожежної техніки, засобів протипожежного захисту, їхніх елементів
Жовтий	Можлива небезпека	Позначення можливої небезпеки, небезпечної ситуації	Чорний
		Попередження, засторога про можливу небезпеку
Зелений	Безпека, безпечні умови	Повідомлення про нормальну роботу обладнання, нормальний стан технологічного процесу	Білий
	Допомога, рятування	Позначення шляху евакуації, аптечок, кабінетів, засобів для надання першої медичної допомоги
Синій	Обов’язкова дія, щоб уникнути небезпеки	Вимоги обов’язкових дій у цілях забезпечення небезпеки
	Вказівки	Дозвіл визначених дій

 

Типи знаків

Знаки безпеки можуть бути основними, додатковими, комбінованими й груповими. Основні знаки безпеки мають однозначні змістовні вимоги для забезпечення безпеки. Основні знаки використовують самостійно або у складі комбінованих і групових знаків безпеки. Додаткові знаки безпеки мають пояснювальний напис, їх використовують у комплексі з основними знаками. Розташування додаткового знака може бути нижче, праворуч, ліворуч від основного знака безпеки.

Комбіновані й групові знаки безпеки складаються з основних і додаткових знаків і є носіями комплексних вимог для забезпечення безпеки. Вони містять основний знак безпеки та додатковий знак на одному прямокутному носії.

Знаки безпеки в Україні

На сьогодні Україна приділяє також значну увагу розвитку і розробленню знаків безпеки.

Реалізуючи частину 8 статті 56 «Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони», нагальним для України є розв’язання проблеми щодо перегляду або скасування міжнародних стандартів, розроблених до 1992 року, а саме: ГОСТ 12.4.026-76 ¹, ГОСТ 12.1.114-82 ², ГОСТ 28130-89 ³ та РД 25.953-90 ⁴, які встановлюють технічні вимоги до знаків пожежної безпеки та евакуації, а також до графічних символів, що наносяться на плани евакуації, протипожежного захисту об’єктів та систем пожежогасіння.

Зі скасуванням цих стандартів в Україні виникла ситуація, коли чинні національні стандарти на знаки пожежної безпеки та евакуації не відповідають міжнародним та європейським стандартам. У міжнародних та європейських нормативних документах використовуються знаки пожежної безпеки та евакуації, які відрізняються за формою і кольором, та знаки, що взагалі відсутні в національних нормативних документах.

Для усунення цієї невідповідності фахівцями УкрНДІЦЗ проведено доскональний аналіз положень міжнародних, європейських та національних нормативних документів щодо знаків пожежної безпеки та евакуації та встановлено, що кожний знак  безпеки повинен мати свою форму і колір згідно з ISO 3864-1 ⁵, а його дизайн – відповідати ISO 3864-3 ⁶.

На разі в Україні діє низка нормативно-правових актів та їхніх проектів, що встановлюють вимоги до знаків пожежної безпеки.

Нормативно-правові акти (їхні проекти), що встановлюють вимоги до знаків пожежної безпеки та евакуації:

• Технічний регламент знаків безпеки і захисту здоров’я працівників
• Знаки пожежної безпеки та евакуації (рятувальні знаки) на робочих місцях
• Правила пожежної безпеки в Україні
• Знаки позначення місць розташування пожежних гідрантів та водойм
• Закон україни «Про загальну безпечність не харчової продукції»
• Технічний регламент засобів цивільного захисту
• Знаки пожежної безпеки та евакуації у громадських місцях
• Обов’язкова оцінка відповідності

Для їхньої реалізації на сьогодні лише діє ДСТУ ISO 6309:2007 ⁷, що встановлює технічні вимоги до знаків пожежної безпеки й евакуації, але відсутні національні стандарти, що встановлюють вимоги до складання планів евакуації та оснащення світловипромінювальними знаками евакуації будівель і споруд.

Крім цього, на виконання «Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» з 1 січня 2019 року втратили чинність на території України міждержавні стандарти (ГОСТ), що розроблені до 1992 року, і зокрема ті, що встановлюють вимоги до знаків пожежної безпеки та планів евакуації.

Міжнародною організацією стандартизації скасовано стандарти ISO 6309 ⁸ та ISO 6790 ⁹, які встановлювали вимоги до форми й кольорів знаків пожежної безпеки та графічних символів на планах протипожежного захисту. Ці знаки включили в нову редакцію EN ISO 7010 ¹⁰. Цей стандарт встановлює вимоги до знаків безпеки, що використовуються у робочих та громадських зонах і розподіляє їх за категоріями:

Е  –  Критерій знаків, що вказує на шляхи евакуації, місце знаходження обладнання або засобів безпеки, або заходів безпеки (знаки безпечних умов)

F – Критерій знаків пожежного обладнання

М  – Критерій знаків обов’язкової дії

Р  – Заборонні знаки

W – Попереджувальні знаки

 

Варто зауважити, що з метою протипожежного захисту та евакуації відповідні знаки мають бути світловідбивними, що досягається застосуванням фосфоресцентних матеріалів, або мати відповідне підсвічування. Вимоги до складання планів евакуації встановлені у міжнародному стандарті ISO 23601:2009 Safety identification – Escape and evacuation plan signs (Розпізнавальні знаки безпеки. Знаки на планах и маршрутах евакуації), який не прийнятий в Україні. Знаки, що використовуються на цих планах, мають відповідати вимогам ISO 6790:1986, оскільки плани евакуації є обов’язковим компонентом системи управління безпекою об’єкта.

Стандарт ISO 23601:2009 встановлює принципи проектування планів евакуації, на яких міститься інформація стосовно пожежної безпеки, порятунку, евакуації та рятування людей, які перебувають на об’єкті. Ці плани також можуть бути використаними силами оперативного реагування у випадку надзвичайної ситуації. Вони мають містити знаки безпеки й розміщуватися у громадських місцях та на робочих місцях.

Проаналізувавши розміщення знаків та планів евакуації у приміщеннях чи спорудах Європи та України можна зробити висновок, що європейські знаки безпеки відрізняються від стандартизованих в Україні більшою інформативністю та доступністю розміщення.

Ситуація на сьогодні

На сьогодні в Україні діє ДСТУ ISO 17398:2012 (ISO 17398:2004, IDТ) Пожежна безпека. Кольори та знаки безпеки. Класифікація, технічні вимоги і стійкість знаків безпеки (ІSO 17398:2004, ІDT). У цьому стандарті встановлено вимоги до системи класифікації знаків безпеки залежно від параметрів середовища, у якому їх передбачено експлуатувати, основних матеріалів, фотометричних властивостей, засобів освітлення, методів закріплення та поверхні. Критерії ефективності та методи випробовування встановлено цим стандартом із таким розрахунком, щоб властивості, які стосуються стійкості й очікуваної тривалості експлуатування, можна було визначити й задати під час постачання виробу споживачеві.

Класи знаків пожежної безпеки

Клас 1 Робоче середовище	Стійкість до дії погодних умов, сольового розчину (туману)/корозійна стійкість
Клас 2 Основний матеріал	Стійкість до сольового розчину (туману)/корозійна стійкість, жорсткість
Клас 3 Фотометрична властивість	Показники яскравості фосфоресцентних знаків безпеки, стійкість до дії погодних умов
Клас 4 Спосіб освітлення	Показники яскравості фосфоресцентних знаків безпеки
Клас 5 Метод закріплення	Адгезійна міцність знаків безпеки, що кріпляться клейкою речовиною
Клас 6 Поверхня	Глянсуватість поверхні

 

Додаткові показники пожежної безпеки та нормативні документи для їхньої реалізації, які застосовуються щодо знаків безпеки:

• Вимоги до знаків пожежної безпеки та систем евакуаційних фотолюмінісцентних ДСТУ 7313
• Лінійні, пласкі та об’ємні вироби (фігури)
• Методи контролю згідно з ГОСТ
• Знаки, стрілки, плани, евакуації, етикетки, ярлики, таблички з написами і/або графічними зображеннями; марковання
• Вимоги до світильників внутрішнього та зовнішнього освітлення знаків пожежної безпеки ДСТУ EN 60598-2-22
• Вимоги до планів евакуації ISO 23601
• Вимоги до знаків на планах ISO 7010
• Вимоги до розмірів
• Вимоги до змісту та представлення
• Вимоги до матеріалів
• Інші вимоги згідно з ISO 17398 та ISO 3864

Під час використання знаків пожежної безпеки у будівлях та спорудах також мають застосовуватися вимоги національного стандарту ДСТУ ISO 16069 ¹¹ Відповідно до цього стандарту проектування ліній живлення світлових знаків евакуації та світильників евакуаційного освітлення має здійснюватися згідно з міжнародним стандартом IEC 60364-5-56 ¹², який прийнятий як європейський гармонізований документ HD 60364-5-56 ¹³. Слід зауважити, що ці два стандарти у частині вимог до вогнестійкості кабельних ліній не відповідають вимогам ДБН 1.2-7 ¹⁴ та Регламенту (ЄС) № 305/2011 ¹⁵, який впроваджується у національне законодавство. Причому прийняття зазначеного міжнародного стандарту доцільно виконати після розроблення нової редакції ДСТУ 4809 ¹⁶, який встановлює пожежну класифікацію кабелів і переглядатиметься у 2019 році з метою забезпечення виконання нового технічного регламенту будівельних виробів.

Водночас в HD 60364-5-56:2010 визначено, що евакуаційне освітлення та освітлення знаків безпеки за функціональною здатністю має забезпечуватися дотриманням вимог EN 1838 ¹⁷. Загалом цей стандарт визначає вимоги щодо розміщення світильників евакуаційного освітлення та світлових знаків безпеки, вимоги щодо показників освітленості та тривалості функціонування світильників в аварійних ситуаціях. Відповідно до цього стандарту у частині монтування, випробування та технічного обслуговування світильників евакуаційного освітлення та ліній їх живлення мають виконуватися вимоги EN 50172 ¹⁸.

 

Розробка національних стандартів

На сьогодні європейські стандарти ДСТУ 4809:2007 та EN 1838:2013 не впроваджено в Україні.

У зв’язку з цим виникла необхідність стандартизувати систему надання інформації з безпеки та розробити відповідні національні стандарти.

Узагальнюючи, для забезпечення пожежної безпеки та нормативної підтримки нормативно-правових актів і технічних регламентів на сьогодні проводяться роботи щодо прийняття в Україні чотирьох національних стандартів, що стосуються знаків безпеки, планів евакуації, проектування, монтування та технічного обслуговування світлових знаків безпеки та евакуаційного освітлення, а саме:

• ДСТУ EN ISO 7010:201Х (EN ISO 7010:2012, А1:2014, А2:2014, А3:2014, А4:2014, А5:2015, А6:2016, А7:2017, IDT) Символи графічні. Кольори та знаки безпеки зареєстровані (на заміну ДСТУ ISO 7010:2009 Графічні символи. Кольори та знаки безпеки. Знаки безпеки, використовувані на робочих місцях громадського призначення (ISO 7010:2003, IDT) та ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ІSO 6909:1987, IDT).
• ДСТУ ISO 23601:201Х (ISO 23601:2009,IDT) Ідентифікація безпечності. Знаки на планах евакуації;
• ДСТУ EN 1838:201Х (EN 1838:2013, IDT) Світлотехніка. Освітлення аварійне;
• ДСТУ EN 50172:201Х (EN 50172:201Х, IDT) Системи евакуаційного освітлення.

Зазначенні національні стандарти приймаються зі ступенем відповідності – ідентичний до міжнародних та європейських стандартів, їхня структура повністю відповідає структурі міжнародних та європейських стандартів.

Запровадження цих стандартів сприятиме підвищенню рівня безпеки населення в Україні.

 

Ольга Бедратюк, УкрНДІЦЗ

 

Виноски

1. ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности.
2. ГОСТ 12.1.114-82 ССПТ. Пожарные машины и оборудование. Обозначения условные графические.
3. ГОСТ 28130-89 Пожарная техника. Огнетушители, установки пожаротушения и пожарной сигнализации. Обозначения условные графические.
4. РД 25.953-90 Руководящий документ. Системы автоматические пожаротушения, пожарной, охранной и охранно-пожарной сигнализации. Обозначения условные графические элементов систем.
5. ISO 3864-1 Graphical symbols – Safety colours and safety signs – Part 1: Design principles for safety signs and safety markings (Графічні символи. Кольори та знаки безпеки. Частина 1. Принципи проектування знаків безпеки для робочих місць та місць громадського призначення).
6. ISO 3864-3 Graphical symbols – Safety colours and safety signs – Part 3: Design principles for graphical symbols for use in safety signs (Графічні символи. Кольори та знаки безпеки. Частина 3. Принципи проектування знаків безпеки для використання в попереджувальних знаках).
7. ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT).
8. ISO 6309:1987 Fire protection — Safety signs (Протипожежний захист. Знаки безпеки).
9. ISO 6790:1986 Equipment for fire protection and fire fighting – Graphical symbols for fire protection plans – Specification (Протипожежний захист і системи оповіщення про пожежу).
10. EN ISO 7010:2011 Graphical symbols — Safety colours and safety signs — Registered safety sig (Символи графічні. Кольори та знаки безпеки)
11. ДСТУ ISO 16069:2012 Пожежна безпека. Графічні символи. Знаки безпеки. Системи позначення шляхів безпечного евакуювання (ІSO 16069:2004, ІDT).
12.  IEC 60364-5-56:2018 Low-voltage electrical installations – Part 5-56: Selection and erection of electrical equipment – Safety services.
13. HD 60364-5-56:2010 Low-voltage electrical installations – Part 5-56: Selection and erection of electrical equipment – Safety services (Низьковольтні електричні установки. Частина 5-56. Вибір і монтаж електрообладнання. Послуги з безпеки).
14. ДБН 1.2-7-2008 Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об’єктів
15. Регламент (ЄС) № 305/2011 Європейського Парламенту та Ради від 9 березня 2011 р., що встановлює гармонізовані умови для розміщення на ринку будівельних виробів та скасовує Директиву Ради 89/106/ЄEC (Офіційний вісник ЄС, L 88, 4 квітня 2011 р., с. 5-43).
16. ДСТУ 4809:2007 Ізольовані проводи та кабелі. Вимоги пожежної безпеки та методи випробування.
17. EN 1838:2013 Lighting applications – Emergency lighting (Світлотехніка. Освітлення аварійне).
18. EN 50172:2004 Emergency escape lighting systems (Системи евакуаційного освітлення).