Що об’єднує пір’я, роги, шерсть та кістки? Усі вони містять біологічний матеріал, який за правильного розшифрування науковцями, зокрема при генетичному аналізі, може надати цінну інформацію про певний вид

Генетичний аналіз дає надзвичайно точні результати, і що більше зразків біологічного матеріалу для аналізу зібрано – то краще. Тоді можна зрозуміти ситуацію загального стану популяції певного виду: наскільки вона генетично здорова, чи не загрожує їй вимирання або спадкові хвороби, та навіть визначити приблизну її чисельність. А якщо збирати й аналізувати генетичний матеріал впродовж кількох років, можна зрозуміти й спрогнозувати тенденції для виду в цілому та окремих популяцій.

Генетичний аналіз у першу чергу потрібно проводити для видів, які є рідкісними або під загрозою зникнення. В Україні це актуально для великих хижаків – ведмедя чи рисі. Стратегічна «Програма збереження ведмедя бурого в Україні», затверджена Міністерством екології та природних ресурсів, такі дослідження передбачає, однак вони ще не були проведені. Та й взагалі, масштабний генетичний аналіз для тварин-хижаків жодного разу не проводився в Україні. Напевно, це пов’язано з тим, що генетичний аналіз – складна і тривала процедура. Та й знайти біологічний матеріал, зокрема ведмедя чи рисі, зовсім не просто.

Біологічний матеріал

Ведмедів в Україні дуже мало – за даними Червоної книги (2009), їхня кількість не перевищує 300 особин і живуть вони по всій території Українських Карпат, а це понад 20 тис. км². Деякі особини також заходять на Полісся. Щоб знайти один зразок біологічного матеріалу ведмедя (екскременти чи шерсть), часом потрібно кілька тижнів. З риссю ще складніше – вона живе у найвіддаленіших місцях та веде потаємний спосіб життя, свій послід вона закопує, і, на відміну від ведмедя, не треться об дерева, а тому не залишає шерсті.

Складність полягає і в тому, що приблизно 25% зібраних зразків біологічного матеріалу – браковані. Вони не містять достатньої кількості ДНК для аналізу або є непридатними для використання через неправильний збір, або виявляються зразками інших видів. Щоб скласти повну картину стану популяції ведмедів в Україні, потрібно щонайменше 100 якісних зразків біологічного матеріалу ведмедя.

Що стосується безпосередньо генетичного аналізу біологічного матеріалу тварин, то це дорога процедура, і поки нам не відомо жодної лабораторії, яка б його проводила на регулярній основі в Україні. Попри складність генетичного аналізу, його проведення критично важливе, якщо ми хочемо бути певні, що бурі ведмеді й далі існуватимуть в Україні.

WWF Україна за підтримки WWF Польща готовий провести повномасштабні дослідження, а результатами поділитися з усіма, хто працює над збереженням бурого ведмедя в Україні: науковцями, природоохоронцями, державними установами та іншими зацікавленими сторонами. Щоб розпочати цей процес, потрібна лише підтримка і дозвіл Міністерства екології та природних ресурсів України на збір біологічного матеріалу ведмедя бурого. WWF Україна уже подав запит.

Богдан ВИХОР, WWF Україна