Українські науковці впродовж 8-21 серпня провели комплексну науково-дослідну експедицію «Прип’ять-2019» в акваторіях головного навігаційного фарватеру річки Прип’ять у межах Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.
Зокрема, вони проводили радіаційно-екологічний моніторинг, гідрографічні, гідроакустичні та гідрологічні дослідження, щоб визначити проблемні ділянки, що можуть становити небезпеку для судноплавства та відвідування зони відчуження за водними маршрутами.
«Результати дослідження головної водної артерії зони відчуження дозволять Агентству приймати виважені рішення щодо можливості впровадження нових туристичних маршрутів та виконання Указу Президента. Ми максимально відповідально підійшли до виконання поставлених завдань. Адже життя і здоров’я відвідувачів – наші головні пріоритети. Тому, перш ніж відкривати нові маршрути, ми повинні бути переконані в їх цілковитій безпечності», – наголосив Голова ДАЗВ Віталій Петрук.
У результаті наукових досліджень у прибережних смугах та руслі річки Прип’ять було виявлено більше 20 підводних об’єктів та 6 надводних об’єктів, що становлять навігаційну небезпеку (частково або повністю затонулі судна та баржі, мілини, каміння тощо). Також вони виявили групу об’єктів, що становлять екологічну небезпеку, пов’язану з витіканням з них залишків нафтопродуктів. Ще частина об’єктів, знайдених під час гідроакустичної зйомки потребують додаткового вивчення та реєстрації на картах для можливості моніторингу та повторного їх дослідження.
Щоб використовувати річку для судноплавства необхідно прибрати затонулі і покинуті об’єкти з руслової і прибережної частини за умови, що такі роботи не спричинять додаткового забруднення річки радіонуклідами чорнобильського походження чи залишками нафтопродуктів у покинутих суднах. Також, буде проведене ретельне дослідження усіх потенційно радіаційно-небезпечних об’єктів у прибережних смугах та руслі річки Прип’ять, щоб мінімізувати виніс радіонуклідів за межі зони відчуження та не допустити можливого погіршення радіаційного стану поверхневих вод.
Окрім того, під час гідрографічних досліджень було виявлено райони перекатів, які потребують проведення поглиблення дна, щоб забезпечити належні умови для судноплавства.
Для ефективного вирішення вищеперелічених проблем, на думку науковців, потрібно використовувати та застосовувати метод програмно-цільового планування і управління, а в якості інструменту – відповідний цільовий комплексний науково-технічний проект, концепцію якого необхідно розробити найближчим часом.
Як зазначив директор Чорнобильського заповідника Олександр Галущенко, важливо також оцінювати потенційні ризики для флори та фауни Заповідника, оскільки сьогодні річка Прип’ять є не просто привабливим об’єктом з точки зору туризму, а в першу чергу – це науково-дослідний полігон, унікальні місця нерестилищ риб та гніздування й міграцій навколоводних птахів.
Він запевнив, що наразі мова йде про допуск лише малогабаритних плавзасобів, що не становитимуть небезпеки для мешканців річки.
Довідка.Експедиційні дослідження здійснювалися з використанням спеціалізованих плавзасобів (зокрема, річкового судна «Дельфін», маломірного судна «Aqua Spirit» та ін.), а також відповідного наукового обладнання і технічних засобів вивчення параметрів річкового середовища.
У дослідженнях взяли участь фахівці Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, Державної установи «Науковий гідрофізичний центр Національної академії наук України», Філії державної установи «Держгідрографія» «Дніпровський район Держгідрографії» та Державного спеціалізованого підприємства «Екоцентр».
Організацію і виконання науково-технічних завдань Експедиції було здійснено відповідно до Указу Президента України від 10 липня 2019 року №512/2019 «Про деякі питання розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Плану виконання зазначеного Указу, схваленого на засіданні Кабінету Міністрів України 24 липня 2019 року.
Джерело: офіційний сайт ДАЗВ України
