Алергічні захворювання сьогодні набувають пандемічних масштабів в усьому світі. Саме значення слова «алергія» є одним з найуживаніших у побуті медичних термінів, а  з різноманітними ознаками цієї хвороби знайомі в кожній українській родині. Алергічну реакцію організму можуть викликати звичні речі довкола нас – звичайна пилюка і навіть сонячне проміння. Але лідером серед алергенів залишається квітковий пилок. Майже половина всіх алергіків страждає від специфічної реакції саме на пилок рослин.

Сьогодні у фітоценозах України налічується майже 100 видів рослин-алергенів. Найбільш поширені й активні серед них:

• амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia);
• гірчак рожевий (Acroptilon repens);
• ценхрус якірцевий (Cenchrus pauciflorus);
• литуга татарська (Atriplex tatarica);
• паслін колючий (Solanum rostratum);
• чорнощир нетреболистий (Iva xanthiifolia)
• та інші, наприклад, у степовій зоні України налічується 49 видів рослин-алергенів і, зокрема, одної повитиці – біля 15 різновидів.

Найнебезпечнішою рослиною-алергеном на сьогодні є амброзія, яка росте не лише за межами населених пунктів, як більшість зі згаданих вище рослин, але за останні роки активно заполонила й розмножується в самих населених пунктах і складає у структурі їх забрудненості майже 60%. Коли квітне амброзія, у повітря виділяється багато пилку, який викликає у людей задуху, ускладнення дихання, кашель, нежить, сльозотечу, головний біль, висипання на шкірі та інші симптоми алергії, які часто є дуже важкими. Рослина розмножується винятково насінням і при цьому кожна окрема доросла рослина може дати до 200 тисяч насінин, життєздатність яких сягає 40 років.

Сьогодні, особливо на територіях об’єднаних територіальних громад, ведеться боротьба з поширенням і ростом амброзії. Основний спосіб боротьби – скошування. Однак після скошування на місці одного зрізу формується декілька нових паростків, які швидко проростають, формують суцвіття і дають насіння. Агрономи пропонують робити таке скошування тричі на рік, але це дорого і непрактично.

У Законі України «Про карантин рослин» (№3369-IV від 19.01.2006) описані та дозволені для використання кілька методів боротьби з рослинами-алергенами.

Хімічний метод

Його суть якого зводиться до обробки амброзії речовинами, які інгібують її ріст та розвиток, або знищення хімічними гербіцидами, що дозволені до використання в Україні.

Аналізуючи ефективність даного методу, варто зауважити: по-перше, сучасні інгібітори рослин – вартісні речовини, які в Україні майже не виробляються; по-друге, використання гербіцидів дозволене в Україні, а рекомендації щодо їхнього застосування орієнтовані на сільськогосподарські угіддя, тобто за межами населених пунктів, і можуть завдати відчутної шкоди під час використання їх у населених пунктах.

Фітоценотичний метод

Другий підхід, передбачений Законом України «Про карантин рослин», – фітоценотичний, рекомендує переорати площі, уражені рослиною-алергеном, з одночасним подрібненням рослинних решток та посівом на переораних площах багаторічних трав, до складу яких мають входити бобові культури, конюшина, спориш тощо.

Оцінюючи ефективність цього заходу у межах населених пунктів, варто зазначити, що амброзія найчастіше проростає у важкодоступних місцях (під парканами, уздовж доріг, на межах присадибних ділянок тощо),  де її скосити ще можна, але переорати, подрібнити, а потім засіяти переорані ділянки практично неможливо. При цьому треба зауважити, що така технологія – ще й відносно вартісна.

Біологічний метод

Автори статті, аналізуючи сучасні інноваційні підходи, пропонують біологічний метод. Світовий досвід свідчить, що біотехнології вже сьогодні здатні забезпечити сталий розвиток багатьох напрямів діяльності людства та позитивно вливати на збереження довкілля. Застосування біопрепаратів відповідає сучасним вимогам заміни інтенсивних хімічних технологій на екологічно безпечні біологічні, серед яких значне місце посідають препарати мікробного походження.

За розробленою технологією необхідно у фазі формування суцвіть скосити амброзію й через 2–3 дні рештки рослин обробити біологічним деструктором (із розрахунку на 10 л води – по 100 мл БіоСтимІкс-Нива з додаванням БіоСтимІкс-Активатора), який розроблений науковцями Інституту мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України та фахівцями Інноваційної компанії Біоінвест-Агро. Така обробка дозволить зруйнувати рештки скошеної амброзії й частково – залишки кореневих частин, що обмежить розвиток нових паростків, тобто блокуватиме майбутнє розмноження рослин.

Якщо за якихось обставин не вдалося зупинити цвітіння амброзії, є другий варіант контролю розповсюдження пилку-алергену, з використанням біологічного прилипача ЕПАА-10 або його модифікації Ксантан (екзоплісахаридполіакриламіду), які у дозі 50–70 мл у 10 л води здатні склеїти квітконоси амброзії та не допустити розповсюдження пилку впродовж 2–3 тижнів. Препарат ЕПАА-10 та його модифікація Ксантан, основою яких є бактеріальні екзополісахариди ксампану, при розкладанні є живленням для рослин, а у ґрунті повністю деструкуються ґрунтовими мікроорганізмами.

Ці рішення повністю відповідають положенням Закону України «Про карантин рослин», де сказано: «Обробка – офіційно затверджена процедура, спрямована на знищення, позбавлення здатності до росту, розвитку чи майбутньому розмноженню регульованих шкідливих організмів».

Інноваційна складова запропонованих підходів полягає в тому, що, на відміну від сьогоднішніх технологій, які потребують використання хімічних засобів контролю, що  є небезпечним для використання у межах населених пунктів, біологічні деструктори й прилипачі, які сертифіковані в «Органік-стандарті», цілком безпечні для використання та відповідають вимогам ст. 14 Закону України «Про карантин рослин», яка визначає основні цілі фітосанітарних заходів.

Використання запропонованої технології суттєво зменшує ризики використання пестицидів у межах населених пунктів і дає можливість оцінити зменшення цих ризиків, що особливо важливо під час формування фітосанітарних сертифікатів у містах та селах проживання громад, зонах відпочинку.

Висновки

Запропоновані рішення є екологічно безпечними й можуть використовуватись не лише за межами населених пунктів, але і в самих населених пунктах. Вищенаведені технологічні підходи є універсальними та можуть застосовуватись не лише для боротьби з амброзією, а й з усіма іншими рослинами-алергенами. Біотехнологічні підходи є економічно обґрунтованими й привабливими, базуються на застосуванні біологічних препаратів вітчизняного виробництва.