23 жовтня 2019 року на одній із локацій креативного хабу IZONE відбулася конференція “Увага, загроза! Конфлікт та техногенні ризики на Сході України”. Захід організований гуманітарною організацією ACTED у партнерстві з Генеральним директоратом «Цивільний захист і гуманітарна допомога» ЄС, благодійним фондом “Право на захист”, Данським Червоним Хрестом, Австрійським Червоним Хрестом, Товариством Червоного Хреста України та іншими.
Актуальність конференції не потребує пояснень. На сьогодні ситуація на Сході України в зоні конфлікту характеризується значним погіршенням якості питної води, порушеннями в роботі систем господарського та питного водопостачання, затопленням шахт та виходу високомінералізованих шахтних вод на поверхню, що спричиняє значне забруднення водних артерій, руйнуванням лісів та деградацією ґрунтів – все це може призвести до екологічної катастрофи.
Крім того, підкреслимо, що воєнний конфлікт на Сході України відбувається у вугледобувному районі, де розташована велика кількість потенційно небезпечних об’єктів та екологічно небезпечних виробництв, які мають негативний вплив на довкілля. Це призвело до небезпечних змін стану навколишнього природного середовища на згаданій території та значно погіршує рівень безпеки життєдіяльності місцевого населення.
Відкриття конференції відбулося за участю заступника директора Департаменту організації заходів цивільного захисту ДСНС Ігоря Куслія; голови Управління ООН з координації гуманітарних питань в Україні Еліс Армані Секуі; експерта з гуманітарної допомоги Управління цивільного захисту та гуманітарної допомоги Європейського Союзу Серджана Стояновіча; керівника філії ACTED в Україні Себастіана Ламброскіні.
У першому блоці конференції говорили про управління ризиками виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру в умовах конфлікту. У рамках цієї теми, екологічний експерт та координатор проєкту ОБСЄ в Україні Ірина Ніколаєва представила учасникам аналіз потенційно небезпечних об’єктів зони конфлікту та пояснила їх вплив на навколишнє середовище.
У свою чергу координатор IMPACT в Україні Джеремі Веттервальд презентував перші результати Зональної оцінки ризиків. Згідно з дослідженням, станом на сьогодні, рівень загроз на території конфлікту, зокрема техногенного та природного характеру, значно підвисився, аніж це було, на приклад, у 2014-2015 роках. Проблемою є й те, що можливості для проведення екологічного моніторингу і вчасного реагування на певні загрози у зоні конфлікту обмежені. За словами пана Джеремі, саме місцеве самоврядування має в першу чергу шукати варіанти вирішення цих проблем.
Наступної години у вигляді панельної дискусії під модеруванням заступника керівника проекту ACTED Яни Сидоренко відбулось обговорення можливих ризиків та загроз для населених пунктів, що знаходяться у зоні конфлікту. Слово тримали: директор Департаменту житлово-комунального господарства Луганської облдержадміністрації Віталій Сурай; заступник керівника Військово-цивільної адміністрації м. Торецьк у Донецькій області Олена Кульбачна; технічний директор «Первомайськвугілля» в Луганській області Ігор Малишевський; начальник відділу планування заходів цивільного захисту управління організації заходів цивільного захисту ГУ ДСНС України у Донецькій області Олексій Сіненко. Особливу увагу та зацікавленість серед аудиторії викликав виступ пана Олексія як представника Державної служби України з надзвичайних ситуацій. За його словами, екологічна безпека – проблема, яка входить до компетенції кількох відомств, у тому числі і ДСНС.
Під час обговорення наступного тематичного блоку під назвою «Які інструменти потрібні населенню, аби бути більш захищеними», спікери ділилися власним досвідом та наводили приклади з життя своїх населених пунктів. Учасників конференції вразив емоційний виступ міського голови Світлодарської міської адміністрації Бахмутського району Донецької області Анатолія Брехунця. На прикладі свого міста він довів, що в ситуації, яка склалася, важливо, щоб була дуже активна взаємодія між органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, волонтерами та населенням. До того ж, у кожній родині повинна бути налагоджена комунікація та визначений чіткий алгоритм дій у разі виникнення тієї чи іншої надзвичайної ситуації.
Своїм досвідом організації роботи поділилася сільська голова Кодемської сільської ради Бахмутського району Донецької області Ірина Тіщенко. Вона вказала на доцільність і необхідність проведення тренінгів для населення з домедичної та психологічної допомоги.
Про діяльність Товариства Червоного Хреста України на території конфлікту розповів представник команди реагування на надзвичайні ситуації Товариства Червоного Хреста України Костянтин Біньковський.
Змістовними були виступи заступника начальника з навчально-виробничої роботи Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Луганської області Федора Олешка та завідувача сектору з питань цивільного захисту Попаснянської райдержадміністрації в Луганській області Олександра Тютюнникова.
У третьому тематичному блоці відбулось обговорення правового підґрунтя. Слово тримали: головний спеціаліст відділу екологічної безпеки Міністерства енергетики та захисту довкілля Ірина Баннікова; начальник відділу забезпечення провадження реформ органів та підрозділів цивільного захисту оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Управління забезпечення оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС Віктор Вітовецький; заступник начальника Управління з питань цивільного захисту Луганської обласної державної адміністрації Юрій Кульшай; керівниця відділу по роботі з громадами ГО «Екодія» Олена Міскун.
Отже, екологічна ситуація у зоні конфлікту у період воєнних дій набула ознак екологічної катастрофи. Наслідком збройного конфлікту на сході України є значна шкода довкіллю, екосистемам, природним ресурсам. Відсутність належного екологічного контролю за якістю навколишнього середовища на непідконтрольних територіях Донецької та Луганської областей загострює ситуацію. Крім того, східний регіон перевантажений важкою промисловістю та містить багато небезпечних об’єктів хімічної, металургійної та вугільної промисловості. Аварійне порушення роботи таких підприємств унаслідок бойових дій може призвести до небезпечних екологічних наслідків та загрожувати життєдіяльності у першу чергу місцевого населення. Уряд України за допомогою іноземних партнерів має вирішити цю проблему та подбати про безпеку як людей, так і екосистем.
ДОВІДКА. Гуманітарна організація ACTED працює в 40 країнах світу і щорічно реалізує понад 460 проектів, які охоплюють понад 11 млн бенефіціарів по всьому світу. В Україні організація працює з 2015 року. ACTED надає грошову гуманітарну допомогу населенню, яке проживає в 5-ти км зоні від лінії розмежування Донецької та Луганської областей.
