«Ми проводимо децентралізацію за європейськими зразками, але при цьому спираємося на історичні традиції місцевого самоврядування в Україні».
З таких слів розпочав презентацію концепції проекту змін до Конституції в частині децентралізації народний депутат, член комісії з питань правової реформи Олександр Корнієнко.
Зміни до Конституції, що пропонуються, мають наблизити владу до людей, забезпечити імплементацію Європейської хартії місцевого самоврядування, зробити незворотним процес децентралізації, створити новий спроможний адміністративно-територіальний устрій.
Принципи формування системи місцевого самоврядування, на яких ці зміни базуватимуться, такі ж, як і в розвинутих європейських країнах:
- Субсидіарність – проблема вирішується там, де вона виникла, а послуги надаються на найбільш наближеному до людей рівні.
- Повсюдність – більше не буде територій, на які не поширюється юрисдикція органів місцевого самоврядування.
- Фінансова самодостатність – матеріальна і фінансова основа місцевого самоврядування – це земля, майно, природні ресурси, місцеві податки і збори, частина загальнодержавних податків.
«Також у Конституції залишаємо важливий принцип – держава компенсує витрати органів місцевого самоврядування, спричинені рішеннями органів державної влади», – сказав Олександр Корнієнко.
Щодо конкретних змін у адміністративно-територіальному устрої автори концепції пропонують трирівневу систему: громада – округ – регіон.
Громада – головна (базова) ланка місцевого самоврядування. Вся територія країни буде покрита громадами. Саме на рівень громади передається максимум повноважень. Голову і раду громади пропонують обирати на 4 роки, а не на 5, як зараз. Рада громади формує виконавчий комітет, яким керує голова громади.
Округ – субрегіональний рівень. Отже райони ліквідовують, а на субрегіональному рівні з’являються округи. Але округ – це не замінник сучасного району. Площа округів буде значно більшою, а отже їх буде менше – близько 100 (районів зараз 490). Функція округів – не така, як у сучасних районів. Автори концепції схиляються до того, що округ – суто адміністративна одиниця і місцевого самоврядування на цьому рівні не буде. Відповідно, не буде і місцевих рад.
«Є філологічні дискусії, як назвати цей рівень – округ, повіт чи залишити назву район. І ми будемо обговорювати усі пропозиції. Але важливо – не як це називатиметься, а як працюватиме, яким буде зміст. І на субрегіональному рівні найбільш ефективною ми вбачаємо суто адміністративну функцію», – сказав Олександр Корнієнко.
Хоча він зазначив, що можливість самоврядування і на рівні округу все ще розглядається.
Регіон – це усі сучасні 24 області та Крим. Їхні межі не змінюватимуть. В регіонах залишаються ради, які, на відміну від сучасних облрад, зможуть формувати свої виконавчі органи. Обиратиметься рада на 4 роки, а не на 5, як зараз. Основна задача ради – розвиток регіону: прийняття бюджету, втілення державних програм, управління спільним майном громад регіону тощо.
Зміни торкнуться не лише місцевого самоврядування, але й виконавчої влади. Місцеві адміністрації будуть ліквідовані. Натомість пропонується запровадити інститут префекта. Звичайно, буде встановлено певний перехідний період для створення і налагодження роботи цього інституту.
Передбачається, що префекти будуть держслужбовцями. Їх призначатиме і звільнятиме Президент за поданням Кабінету Міністрів. Префекти працюватимуть в регіоні чи окрузі три роки. Далі – обов’язкова ротація. Два строки поспіль префектом однієї території бути не можна.
«Ми беремо курс на професіоналізацію префектів. В умовах постійної ротації префект стає більш професійним і досвідченим. Цього не було з головами ОДА і РДА, які змінювалися з приходом нової влади в країні», – зазначив Олександр Корнієнко.
Префекти забезпечуватимуть взаємодію територіальних органів центральних органів виконавчої влади та наглядатимуть за додержанням ними Конституції і законів України.
Також префекти будуть координувати виконання державних програм на підзвітній території.
У повноваженнях префекта – спрямовувати і організовувати діяльність територіальних органів ЦОВВ та забезпечувати їх взаємодію з органами місцевого самоврядування в умовах воєнного або надзвичайного стану, надзвичайної екологічної ситуації.
Найбільш дискусійне повноваження префекта – здійснювати нагляд за додержанням Конституції і законів України органами місцевого самоврядування.
Автори концепції, як і раніше, пропонують, що дію актів органів місцевого самоврядування, які, на думку префекта, не відповідають Конституції чи законам України він може призупинити і одночасно звернутися до суду. І лише суд може їх скасувати, якщо вони дійсно будуть визнані незаконними.
А от акти органів місцевого самоврядування, які загрожують безпеці чи територіальній цілісності України, префект матиме можливість скасувати одразу.
«Питання, які рішення органів місцевого самоврядування префект зможе призупиняти, а які – ні, ще обговорюється. Зараз ми збираємо пропозиції від громадськості і від асоціацій органів місцевого самоврядування, на основі яких прописуватимемо цю норму у відповідному законопроекті», – сказав Олександр Корнієнко.
Народний депутат також повідомив, що паралельно із зазначеними змінами до Конституції напрацьовуються й законопроекти, важливі для впровадження децентралізації: про адміністративно-територіальний устрій, про місцеве самоврядування, про службу в органах місцевого самоврядування та інші.
Очікується, що проект конституційних змін буде спрямований до Конституційного Суду України вже на поточній сесії Верховної Ради.
Джерело: офіційний сайт ініціативи “Децентралізація”
