Треба навчити дитину самостійно дбати про свій захист, перш ніж відпускати її на прогулянку. Для цього слід обговорити з дитиною найтиповіші небезпечні ситуації.
1. НЕЗНАЙОМЦІ. Мабуть, кожному з нас батьки свого часу наказували не розмовляти з незнайомцями, не сідати до них у машину, не пригощатися солодощами. Слід провести таку ж бесіду з дитиною. Крім того, дуже важливо навчити дитину не боятися чинити спротив людям, котрі намагаються робити щось проти її волі. Поясніть, що тікати, голосно кричати «Це не мої батьки», кусатися – зовсім не соромно, а навпаки, необхідно.
2. ДИТЯЧИЙ МАЙДАНЧИК. На дитячу територію часто полюбляють зазіхати дорослі, вигулюючи у пісочниці свого песика, або лишаючи за собою сміття. Тому інколи дитячий майданчик, і особливо пісочниця, стають зоною підвищеного ризику для дітей. Крім скла та фекалій, у піску можуть міститися яйця гельмінтів, кишкова паличка та багато інших видів хвороботворних бактерій. Окрім цього, на майданчику є великий ризик травмуватися гойдалками. Діти, захоплені грою, часто забувають про обережність. Тож зважте, чи готова дитина самостійно оцінити ризик і подбати про свою безпеку, якщо дорослих не буде поряд, чи ліпше їй гратися в безпечнішому місці.
3. НЕБЕЗПЕЧНІ ЗНАХІДКИ. Коли сходить сніг, розливаються річки, розмивається земля, збільшується шанс натрапити на боєприпаси часів минулих війн. Тому дітям слід показати, який вони мають вигляд. Разом із дітьми знайдіть у мережі й перегляньте фотографії снарядів, мін, розтяжок, як вони можуть маскуватися тощо. Завчіть правила поведінки у разі виявлення підозрілих предметів:
– заборонено торкатися підозрілого предмета або пересувати його;
– заливати його рідинами, засипати ґрунтом або чимось його накривати;
– здійснювати на підозрілий предмет звуковий, світловий, тепловий чи механічний вплив;
– намагатися самостійно знешкоджувати знахідку;
– розбирати вибухонебезпечний предмет.
4. БРАТИ НАШІ МЕНШІ. Любов до тварин – чудова риса, яку треба виховувати у дітей. Та у випадку з безпритульними тваринами варто привчити дітей любити їх на відстані, тобто не торкатися руками. Проведіть інструктаж, що не слід чіпати й дражнити бродячих собак. Дитина повинна знати, як себе поводити, якщо раптом собака агресивно себе поводить: не потрібно тікати (бо собака дожене), дивитися їй в очі, махати руками. Якщо собака напав, найперше треба захистити обличчя та шию, притиснувши підборіддя до грудей та закритись стиснутими у ліктях руками. Проте навіть ті тварини, які поводяться доброзичливо, можуть стати причиною інфікування гельмінтами або лишаєм, який здатен передатися людині, а особливо дитині.
5. НАЙНЕБЕЗПЕЧНІШІ МІСЦЯ ДЛЯ ІГОР. Це горища, підвали та будівельні майданчики. Саме там є найбільший ризик травмуватися. Слід пояснювати дітям, які місця суворо заборонені для ігор і чому. Та інколи небезпека може бути практично у нас під ногами – каналізаційні люки. Напівзакриті люки чи взагалі відсутність на них кришок становить серйозну загрозу як для дітей, так і для дорослих. Дітей привчайте до того, що наступати на кришки люків чи стрибати на них вкрай небезпечно.
6. ОБЕРЕЖНО НА ДОРОЗІ. Бесіда про безпеку дорожнього руху – дуже важлива. Щоб повторення важливих істин не викликали у дітей нудьгу, повторюйте їх у конкретних ситуаціях: якщо стали свідком порушення правил – аналізуйте, що було неправильно і як треба було вчинити.
